Рішення № 80942399, 04.04.2019, Шевченківський районний суд Харківської області

№637/271/19 04.04.2019

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2019 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань – ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в судовому засіданні в с.м.т. Шевченкове Харківської області цивільну справу №637/271/19 (2/637/118/19) за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2019 року позивач, акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту АТ КБ «ПриватБанк»), звернулось до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборогованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог зазначило, що 26 листопада 2013 року між позивачем та відповідачем, було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 2000.00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування кредитною карткою складає між нею та банком договір. В свою чергу відповідач, зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно договору відповідач свої зобов’язання належним чином не виконує та порушила умови кредитного договору та правила користування кредитною карткою. Відповідно до кредитного договору при порушенні (позичальником) відповідачем строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надала своєчасно позивачу - банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, чим порушила умови договору.

Станом на 17 лютого 2019 року заборгованість становить 38 924.91 грн.; яка складається з суми заборгованості за кредитом – 26 764.60 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом – 9830.55 грн.; штраф (фіксована частина) – 500.00 грн.; штраф (процентна складова) – 1829.76 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, яка становить 38 924.91 грн. та судові витрати пов’язані з розглядом справи, документально підтверджені, в розмірі 1921.00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився надавши до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, та просив задовольнити позовні вимоги у поному обсязі.

В судове засідання відповідач не з’явилася, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю. Надала письмові заперечення в яких позовні вимоги визнала частково зазначивши, що заперечує проти суми заборгованості за таких підстав.

26 листопада 2011 року вона отримала кредит у сумі 2000.00 грн. Уклавши договір про отримання кредиту процентна ставка становила 30.00%. Пізніше банк збільшив суму кредиту.

Підтвердила факт того, що користувалась кредитом. Окрім того, з документів доданих до позовної заяви вона дізналась, що банком без будь - якої згоди була змінена процента ставка з 30.00% на 34.80%, а потім з 1 квітня 2015 року збільшена на 43.20%, згоду на таку зміну вона не надавала, так як взагалі не знала що її змінили. Також, вона кожен місяць сплачувала кошти на погашення суми кредиту і все одно заборгованість збільшувалась не зрозуміло як.

В 2013 році вона отримала на кредитну картку гроші з лімітом 2000.00 грн. тобто: 2000.00 грн. х 30.00% = 600.00; 600.00 грн. : 365 = 1.64 грн.; 1.64 грн. х 1006 дн. = 1649.84 грн., таким чином за користування кредитом в сумі 2000.00 грн за період з 26.05.2014 року по 14.02.2017 року до сплати підлягало 1649.84 грн. за процентною ставкою 30.00%. 25 лютого 2017 року кредитний ліміт було збільшено до 4800.00 грн. з розрахунку слідує: 4800.00 грн. х 30.00% = 1440.00 грн.; 1440.00 грн. : 365 = 3.95 грн.; 3.95 грн. х 97 дн. = 383.15 грн.; 385.15 : 100% = 383.15 грн. З червня 2017 року по 13.02.2018 року кредитний ліміт становив: 11500.00 грн., виходячи з розрахунку, а саме: 11500.00 грн. х 30.00% = 3450.00 грн.; 3450.00 грн. : 365 =9.45 грн.; 9.45 грн. х 265 дн. = 2504.25 грн.; 2504.25 х 100% = 2504.25 грн. Позивач також зазначила, що лише в лютому 2018 року кредитний ліміт було збільшено до 25000.00 грн. та виходячи з розрахунку: 25000.00 грн. х 30.00% = 75000.00 грн.; 3450.00 грн. : 365 = 20.55 грн.; 20.55 грн. х 361 дн. = 7418.55 грн.; 7418.55 грн : 100% = 7418.55 грн., тому сплаті підлягало 11955.79 грн. Відповідно до розрахунку нею було сплочено банку відсотків за користування кредитом – 23 117.18 грн. тобто переплата банку відсотків становить – 11 161.39 грн. Тому вважає, що вона повинна сплатити заборгованість за тілом кредиту в сумі 15 603.21 грн. Також, просила врахувати що пеня та штрафи передбачені договором є одним і тим же видом відповідальності.

Ухвалою суду від 19 березня 2019 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У наданий в ухвалі час від відповідача надійшов відзив на позовну заяву , заяви ,що розгляд управи у загальному провадженні від сторні не надходило.

Суд вважає можливим продовжити розгляд справи у відсутності сторін, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору б/н від 26 листопада 2013 року укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, остання отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в сумі 25000.00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків 30.00% за коритсування кредитом на термін дії картки.

За умов кредитного договору відповідач повинен виконувати правила користування картковим рахунком для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом (тіло кредиту), за відсотками, комісією та інших витрат.

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, згідно якої, договором приєднання - є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором кредитодавець зобов‘язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити відсотки.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит на картковий рахунок.

В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

З врахуванням викладеного, станом на 17 лютого 2019 року банком рахується заборгованість в сумі 38924.91 грн., яка складається : з сума заборгованості за кредитом 26764.60 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом – 9830.55 грн.; штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.; штраф (процентна складова) – 1829.76 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено виконування зобов’язання належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)у його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В відзиві на позовні вимоги відповідач зазначила, що вона не заперечує проти стягнення тіла кредиту але вважає що позивачем в односторонньому порядку підвищено процентну ставку за його користування, що в результаті привело до збільшення заборгованості, яка не співмірна з тією сумою яку вона отримала. Будь - яких повідомлень щодо зміни процентної ставки вона не отримувала.

Відповідно до частини першої - четвертої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процента ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентної ставки ( фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначається в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення , попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладання договору. Фіксована процента ставка є незміною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування зміненої процентної ставки кредитором самостійно, з визначенням у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшити проценту ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов’язаний повідомити позичальника, поручителя та інших зобов’язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовується нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку зміненої процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитним договором на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Проте, згідно наданого розрахунку заборгованості, позивачем неодноразово змінена процентна ставка: 1 вересня 2014 року вона була збільшена з 30.00% до 34.80%; 1 квітня 2015 року ще збільшена до 43.20 %.

Матеріали справи не містять допустимих та належних доказів отримання боржником повідомлень та його згоду на зміну процентної ставки.

Враховуючи положення ст. 81 ЦПК України суд вважає за можливе застосувати розрахунок процентної заборгованості наданий відповідачем.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11 жовтня 2017 року у справ :№6-1374 цс17.

Щодо нарахування та стягнення штрафів суд дійшов наступного.

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку відповідач, за час користування кредитом сплатила 23 117.18 грн. відсотків. Дана сума значно перевищую пред’явлені вимоги щодо стягнення відсотків. Відтак , суд вважає, можливим врахувати різницю сплачених відповідачем відсотків при стягненні заборгованості.

Також,суд дійшов висновку , що в даному випадку штраф у розміру 1829.76 грн.( процентна складова) стягненню не підлягає.

Протилежного відповідачем суду не надано.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Враховуючи викладене суд вважає ,що з відповідача повинно бути стягнуто заборгованість за кредитом, враховуючи внесені кошти в сумі 15603.21 гри.; штраф за прострочення строку платежів (фіксована частина) 500.00 гривень, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв'язку з їх безпідставністю.

Відповідно до частини 2 пункту 3 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81,89, 133, 141, 223, 247, 263-265, 274 ЦПК України, ст. 3, 11, 15, 16, 509, 526, 527, 530, 549, 551,598,599,616, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статті 61 Конституції України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у м.Дзержинськ Горьківської області, зареєстрована в с.м.т.Шевченкове Харківської області по вул.Центральній (Леніна), 65 кв.29, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, місце роботи не відоме на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26 листопада 2013 року у сумі 16103.21 грн., та судові витрати у розмірі 1921.00 грн. (49094 м.Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299 ).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи,зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

СУДДЯ