
Номер справи 623/646/19
Номер провадження 1-кс/623/541/2019
УХВАЛА
іменем України
04 квітня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:
слідчого судді Бєссонової Т.Д.,
за участі секретаря Довгополої І.В.,
прокурора Павленко М.О.,
слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП Осіпова С.С.,
підозрюваного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Осіпова С.С., погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Павленко М.О., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12019220320000120 від 05.02.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Зміїв, Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, зі слів маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого 14.08.2018 Зміївським районним судом Харківської області за ч. 1 ст.185 КК України, до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
04 квітня 2019 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенант поліції Осіпов С.С. звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Павленко М.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що ОСОБА_2 будучи раніше судимим за скоєння корисливого злочину проти власності, на шлях виправлення не став та повторно, у період іспитового терміну, скоїв аналогічний злочин при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_2 19.01.2019, приблизно о 21 годині, повторно, маючи прямий умисел, спрямований на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не слідкує, через незачинені ворота проник до гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, звідки таємно викрав алюмінієву розкладну драбину «Forte Ladders EN131, Type 4x3, 0,2, вартістю 2584 грн. 47 коп., згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 558/19 від 19.02.2019, кутошліфувальну машинку ЭПРОМ ЭМШУ -1000-125Е, вартістю 589 грн. 94 коп.,згідно з висновком тієї ж експертизи, набір торцевих головок з ключем «Yato YT 1268», вартістю 1985 грн. 55 коп.,згідно з висновком тієї ж експертизи, електричну дриль-міксер «Rebir IE 1305», вартістю 2136 грн. 75 коп. згідно з висновком тієї ж експертизи, що належали потерпілому ОСОБА_5
Після цього, ОСОБА_2 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 7296 грн. 71 коп.
26.02.2019 о 18 годині 10 хвилин ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення - злочину підозрюється ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Зміїв, Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, зі слів маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого 14.08.2018 Зміївським районним судом Харківської області за ч. 1 ст.185 КК України, до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: оглядом місця події, показаннями потерпілого ОСОБА_5, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, вилученими в ході досудового розслідування речами.
В судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 05.02.2019 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12019220320000120 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.
26.02.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: оглядом місця події, показаннями потерпілого ОСОБА_5, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, вилученими в ході досудового розслідування речами, дорученням на проведення розшуковий дій, рапортом про відсутність ОСОБА_2 за місцем мешканна, допитом свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9..
протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідка та представника потерпілого, протоколом огляду речей (речового доказу), протоклом пред'явлення особи до впізнання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).
У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 в період випробувального терміну, будучи засудженим вироком Зміївського районного суду Харківської області від 14.08.2018 року за вчинення умисного злочину проти власності, знову вчинив, умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин, продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України - в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 76 840 грн. (1921 х 40 = 76 840,00) грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції Осіпова С.С. - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, а саме: з моменту фактичного затримання - з 10 годині 40 хвилин 04 квітня 2019 року до 10 години 40 хвилин 02 червня 2019 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 76 840 грн. (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/646/19; н/п - 1-кп/623/541/2019 від ОСОБА_2 або його рідних.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених зобов'язань.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Т. Д. Бєссонова
Судове рішення № 80941104, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 04.04.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 623/646/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: