Постанова № 80939296, 04.04.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

328/960/19

04.04.2019

3/328/275/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Новікова Н.В., розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, які надійшли з Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, РНОКПП НОМЕР_1,

за ч.1 ст.173-2 КУпАП,-

встановив:

23.03.2019 о 13.30 годині ОСОБА_1, знаходячись за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, вчинив сварку, у ході якої вдарив дружину ОСОБА_2, чим вчинив фізичне насильство у сім’ї, що не спричинило тілесних ушкоджень, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що він не бив свою дружину, а вона намагається обмовити його.

Суд критично ставиться до пояснення ОСОБА_1, оскільки воно спростовується іншими дослідженими доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення від 03.04.2019 серії ГР №418849, у якому зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,

-протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 23.03.2019, у якому ОСОБА_3 повідомила про те, що ОСОБА_1 вдарив її,

-письмовим поясненням ОСОБА_2, яка пояснили, що 23.03.2019 о 13.00 за місцем проживання її чоловік ОСОБА_1 вдарив її рукою по обличчю,

письмовим поясненням ОСОБА_4, яка пояснила, що вона є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23.03.2019 вона перебувала у будинку, коли до кімнати зайшла мати та повідомила, що її побив батько, після чого втратила свідомість. Самого факту бійки вона не бачила.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України від 07.12.2017 №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Судом встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство - адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Суд не враховує зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, які відповідно до ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1, а саме: вчинення правопорушення у стані сп’яніння та повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, оскільки ці обставини не доведені допустимими доказами.

Враховуючи те, що фізичному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 була завдана шкода, особу ОСОБА_1, який не визнав свою вину, не працює, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.33, 34, 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП України,-

постановив:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді 40 (сорока) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів: Токмацьке УК /м. Токмак/22030101, код отримувача ЄДРПОУ: 37942194, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998, номер рахунку: 31210206008014, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: