Рішення № 80939181, 02.04.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/4534/18

2/336/310/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 2 квітня 2019 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.

за участю секретаря Чернишової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник – ОСОБА_2І.) до публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» (представник – ОСОБА_3В.) про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом, за яким просить суд: визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» (Код ЄДРПОУ 03345716) юридична адреса: Юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, по відключенню від мережі газопостачання 10 квітня 2018 року приватного будинку споживача ОСОБА_1, розташованого за адресою: 69039, м. Запоріжжя, вул. Паризької Комуни, б. 37; зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Запоріжгаз» (Код ЄДРПОУ 03345716) юридична адреса: Юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, безкоштовно підключити до мережі газопостачання будинок споживача ОСОБА_1 розташованого за адресою: 69039, м. Запоріжжя, вул. Паризької Комуни, б. 37; зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Запоріжгаз» (Код ЄДРПОУ 03345716) юридична адреса: Юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, здійснити перерахунок зайво та безпідставно нарахованих боргових зобов'язань споживачаОСОБА_1 розташованого за адресою: 69039, м. Запоріжжя, вул. Паризької Комуни, б. 37.

На обґрунтування вимог зазначив:

«10 квітня 2018 року мене було незаконно відключено від мережі газопостачання представниками ПАТ «Запоріжгаз» за нібито наявну заборгованість у розмірі 38 645, 39 гривень.

Як мені трохи пізніше стало відомо, згадане вище відключення, яке є незаконним відбулося внаслідок уявної заборгованості, яка була протиправно нарахована внаслідок незаконних дій представників ПАТ «Запоріжгаз» у 2016 році.

Так, 13 липня 2016 року мене було незаконно відключено від мережі газопостачання представниками ПАТ «Запоріжгаз» за нібито самовільне підключення до газопостачання, про що був складений ОСОБА_4 про відключення газових приладів № 144048 від 13.07.2016. Після складання ОСОБА_4 мені було донараховано заборгованість у розмірі 38 645, 39 гривень (вказані обставини встановлені судом).

В подальшому, 23 квітня 2016 року під час перевірки контролером служби СК-ФО ОСОБА_5 було зафіксовано начебто «несанкціоноване відновлення газоспоживання та відсутність пломби на вхідному крані», про що був складений акт про порушення № НОМЕР_1 від 23.04.2016. Як мені пояснив контролер, в неї є відомості, що 03.09.2015 відбулося відключення мого будинку від газопостачання.

Коли я попросив контролера служби СК-ФО ОСОБА_5 надати для ознайомлення ОСОБА_4 про відключення від газопостачання мого будинку, остання відмовила мені. Після чого, я запитав на чому ґрунтуються її твердження про те, що мій будинок було відключено, на що ОСОБА_5 повідомила, що в неї просто наявна така інформація. Небажаючі надавати жодних пояснень остання запропонувала мені з’явитися 17.05.2016 на засідання комісії ПАТ «Запоріжгаз» за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, яка розглядатиме ОСОБА_4 про порушення № НОМЕР_1 від 23.04.2016.

17.05.2016 я прибув на засідання комісії з розгляду ОСОБА_4 від 23.04.2016 де мене повідомили, що 03.09.2015 відбулось відключення мого будинку від газопостачання, у зв’язку із тим, що за мною, станом на 03.09.2015 обліковувався борг за спожитий природній газ в розмірі 800,00 гривень. У зв’язку із чим представники ПАТ «Запоріжгаз» прибули до мого будинку та відключили від газопостачання, шляхом перекриття запірного пристрою та встановлення номерної пломби.

Однак, дані твердження не відповідають дійсності з огляду на наступне:

Дійсно 03.09.2015 представники ПАТ «Запоріжгаз» прибули за адресою: 69039, м. Запоріжжя, вул. Паризької Комуни, б. 37, та повідомили про наявність заборгованості у зв’язку з чим вони мають намір здійснити відключення, однак повідомлення (попередження) про відключення від газопостачання мені не надсилалось. Між мною та представниками ПАТ «Запоріжгаз» було узгоджено відтермінувати строк оплати на два дні. Жодних дій співробітниками ПАТ «Запоріжгаз» щодо відключення будинку від системи газопостачання не здійснювалося, що може підтвердити мій сусід, оскільки в той час знаходився неподалеку від мого будинку. Крім того, розмова була зафіксована одним із цих працівників ПАТ «Запоріжгаз» за допомогою відеокамери та проходила поза межами території на якій розташований мій будинок. Зазначаю, що в обумовлений термін мною було сплачено заборгованість в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 14 від 05.09.2015 (копія додається).

За період з 05 вересня 2015 року по 23 квітня 2016 року заборгованості у мене не виникало, рахунки які надходили за спожитий газ сплачувалися вчасно.

Однак на засіданні члени комісії наполягала на наявності ОСОБА_4, проте надати його не змогли у зв’язку з чим засідання було відкладено на 20.05.2016.

Звертаю вашу увагу на те, що ОСОБА_4 від 03.09.2015 не був мені наданий ані контролером служби СК-ФО ОСОБА_5, ані під час засідання комісії, що свідчить про той факт, що ОСОБА_4 про відключення від 03.09.2015 взагалі відсутній.

Під час повторного засідання комісії 20.05.2016 мені нарешті було надано копію ОСОБА_4 від 03.09.2015 № 142468, який нібито складався представниками «Запоріжгаз» 03 вересня 2015 року. На вимогу надати оригінал ОСОБА_4 члени комісії відмовили, причин неможливості надання не зазначали. З даного приводу, я звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України до Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області.

Під час засідання я неодноразово наголошував, що фактичного відключення 03.09.2015 не здійснювалося. Представники ПАТ «Запоріжгаз» навіть не переходили огорожу до будинку. Більш того, не було дотримано процедури повідомлення про необхідність відключення.

При цьому особи, які безпосередньо здійснювали відключення не були присутні, а мої неодноразові прохання про їх виклик були проігноровані.

07 липня 2016 року я подав заяву на ім’я комерційного директора ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_4 У заяві були викладені обставини, зокрема зазначено про те, що 03.09.2015 мій будинок від газопостачання не відключали та жодних опломбовувань не проводили. Також зазначено, що один із працівників ПАТ «Запоріжгаз» всю бесіду, яка мала місце 03.09.2015 знімав на камеру, а акт про відключення взагалі не складався.

У відповідь на моє звернення було направлено лист (копія міститься в додатку) в якому зазначено, що мене було відключено 03.09.2015 у зв’язку із заборгованістю, а також зазначено що 04.07.2015 вручено під підпис повідомлення про заборгованість у розмірі 1975,57 грн.

Однак дані твердження не відповідають дійсності, оскільки я жодних подібних повідомлень не отримував, а заборгованість станом на 03.09.2015 становила 800,00 грн. та була погашено у повному обсязі 05.09.2015 (квитанція додається).

Таким чином, з огляду на те, що мене 03.09.2015 не відключали від газопостачання, а я не здійснював самовільне підключення до газопостачання, нарахування мені заборгованості у розмірі 38 645, 39 гривень, є апріорі незаконним та безпідставним.

ІЙ. Щодо недійсності акту про відключення газових приладів № 142468 від 03.09.2015.

З даним твердженням Відповідача я повністю не згоден, оскільки фактичного відключення від газопостачання будинку, який розташований за адресою: 69039, м. Запоріжжя, вул. Паризької Комуни, б. 37 не відбулося, а наданий ОСОБА_4 від 03.09.2015 є фіктивним.

Єдиним доказом по справі відключення будинку від газопостачання на яке посилається Відповідач, є копія ОСОБА_4 про відключення газових приладів від 03.09.2015 № 142468. Даний документ не може бути доказом відключення будинку від газопостачання, оскільки відсутній його оригінал та сам ОСОБА_4 складений з грубими порушеннями, що полягають у наступному:

1. Відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу, регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 (далі - Правила), чинними на час виникнення спірних правовідносин а також .

Згідно з п. 6 Правил надання послуг населенню з газопостачання, затверджених Постановою КМУ від 09.12.1999р. №2246 Газопостачання на об'єкт та/або газові прилади і пристрої споживача припиняється у разі:

-проведення планово-профілактичного обслуговування та/або капітального ремонту систем газопостачання;

-ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновних робіт;

-несвоєчасної та/або не в повному обсязі оплати послуг з газопостачання з урахуванням вимог пункту 19 цих Правил;

-самовільного використання газу споживачем;

-самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання;

-зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо;

-порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації;

-подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання;

-відмови споживача від встановлення лічильника газу з ініціативи і за кошти газопостачального підприємства.

У зазначених випадках газорозподільне підприємство зобов'язане поінформувати споживача про причини і строки припинення газопостачання, а газопостачальне підприємство - здійснити протягом одного місяця перерахунок оплати послуг, що надавалися споживачеві.

Згідно п. 19 Правил, якщо споживач не оплатив надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання.

Звертаю вашу увагу на те, що в порушення п. 6 та п. 19 Правил, Відповідач не повідомив мене належним чином про намір відключити будинок від газопостачання, тим самим порушив процедуру припинення газопостачання. (Правова позиція ВСУ по справі №6-16976св13; рішення апеляційного суду Харківської області від 19.03.2013р. н/п 22ц/790/1550/13 додається)

Крім того, не було проведено перерахунок оплат послуг за газопостачання споживачеві за останній місяць, що є теж порушенням вищезазначеного пункту Правил, оскільки заборгованість на момент «відключення» складала 800,00 (вісімсот) грн., а Відповідач у своєму листі від 05.08.2016 № 54/7248 зазначає, що заборгованість складає 1975,57 грн.

Також Відповідач зазначає, що нібито 04 липня 2015 року було вручено під особистий підпис повідомлення про заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 1975,57 грн. Однак звертаю увагу, що згідно п. 19 Правил, письмове попередження надсилається після закінчення 10 денного строку, зазначеного у договорі чи платіжному документі, а оскільки договір у письмовій формі на той час не укладався то відлік часу починається з моменту отримання платіжного документу.

2. Згідно з п. 7 Правил про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

Отже, якщо 03 вересня 2015 року представниками Відповідача дійсно здійснювалось відключення моєї будівлі від постачання газу, в такому випадку Відповідач повинен був надати мені в той же момент другий примірник ОСОБА_4 про припинення газопостачання. Натомість, відсутність мого підпису в ОСОБА_4 про припинення газопостачання свідчить про те, що даний ОСОБА_4 не складався, а відключення не проводилось.

Звертаю вашу увагу, що на дату подання позовної заяви я так і не отримав оригінальний примірник ОСОБА_4 про відключення № 142468 від 03.09.2015, як того вимагає п. 7 "Правил надання населенню послуг з газопостачання".

Крім того, зовнішній вигляд ОСОБА_4 про відключення викликає великі сумніви в його дійсності, оскільки назва пломби та адреса споживача зазначені в ОСОБА_4 іншим почерком та іншою кулькою. Також відсутні взагалі показання лічильника, його тип, номер пломби, рік випуску тощо.

З огляду на вищевикладене є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 про відключення № 142468 від 03.09.2015 було підроблено, а через відсутність показників лічильника, його типу, номеру пломби, року випуску тощо а також підпису споживача або відмітки про його відмову від підпису він є недійсним.

IIІ. Щодо акту про порушення № 0600174647від 23.04.2016:

Даний ОСОБА_4 є незаконним та недійсним, оскільки складений на основі фіктивного ОСОБА_4 про відключення газових приладів від 03 вересня 2016 року, а також із грубими порушеннями кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п. 2. глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем ОСОБА_4 про порушення після пред’явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об’єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Відповідно до п. 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем ОСОБА_4 про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Згідно з п. 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов’язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Відповідно до п. 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об’єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.

Оскільки мій підпис в ОСОБА_4 про порушення № НОМЕР_2 від 23.04.2016 взагалі відсутній, а представник Відповідача складала даний ОСОБА_4 одноосібно, без залучення однієї незаінтересованої особи, даний ОСОБА_4 вважається недійсним, так як п. 5 Кодексу газорозподільних систем чітко вказує при яких обставинах ОСОБА_4 вважається дійсним.

Крім того, звертаю вашу увагу на те, що згідно з п. 5 глави 1 розділ Кодексу газорозподільних систем несанкціоноване відновлення газоспоживання – це виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об’єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об’єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком;

Відповідно до п. 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками Оператора ГРМ обов’язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об’єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

В супереч вищезазначеному пункту в ОСОБА_4 про порушення № 0600174647від 23.04.2016 відсутні показники лічильника. Крім того, відсутня відмітка про той факт, що представнику Відповідача було відмовлено у доступі до лічильника газу.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, Відповідачем було безпідставно припинено газопостачання.

Відповідно до п.1 типового договору (надалі - Договір) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 938 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2015 року № 74) постачальник зобов’язується постачати природний газ Споживачеві, членам його сім’ї та іншим особам, зареєстрованим у квартирі, житловому будинку, для побутових потреб (приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень), а споживач зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги з газопостачання за встановленими цінами, у строки і на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно з пп. 1 п. 25 Договору Постачальник зобов’язаний забезпечити безперервне постачання газу для побутових потреб споживача (приготування їжі, підігріву води, опалення житлових приміщень) у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 31 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за цим договором Сторони несуть відповідальність згідно з договором та законодавством.

Згідно з п. 40 Договору Спори та розбіжності Сторін стосовно виконання умов цього договору розв’язуються шляхом переговорів або у судовому порядку.

Згідно з вимогами ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ІІІ. Щодо встановлених фактів, які мають преюдиційне значення.

Як вже раніше зазначалося 13 липня 2016 року мене було незаконно відключено від мережі газопостачання представниками ПАТ «Запоріжгаз» за нібито самовільне підключення до газопостачання, про що був складений ОСОБА_4 про відключення газових приладів № 144048 від 13.07.2016. Після складання ОСОБА_4 мені було донараховано заборгованість у розмірі 38 645, 39 гривень.

З даного приводу я звернувся за захистом свої прав до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з проханням визнати дії ПАТ «Запоріжгаз» щодо відключення неправомірними та зобов’язати підключити мій будинок до мережі газопостачання.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2016 по цивільній справі 336/5574/16-ц мої вимоги були задоволені у повному обсязі.

Судом встановлено, що «…В порушення зазначених норм відповідач не надав доказів на підтвердження наявності підстав для припинення газопостачання позивачу, факту його попередження про причини і строки припинення газопостачання та факту здійснення перерахунку оплати послуг.

Виходячи з цього, дії відповідача щодо припинення газопостачання є незаконними, а порушені права споживача ОСОБА_1 підлягають захисту у спосіб, обраний ним та передбачений ст.16 ЦК України…».

Згідно з ч. 4. ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Зазначаю, що вказане рішення суду Відповідач не оскаржував, проте, умисно ухилявся від підключення протягом 4 місяців.

Більш того ПАТ «Запоріжгаз» також не здійснила перерахування фіктивно створеною нею заборгованості, постійно погрожуючи мені про відключення газопостачання.

Фактично, ПАТ «Запоріжгаз» через один рік після відновлення мені газопостачання, свавільно, без будь-яких на те правових підстав вирішила обмежити мені газопостачання через неіснуючий борг, внаслідок чого, я в котрий раз вимушений звертатися суду за захистом своїх прав.

За змістом ст. ст. 55, 64, 124 Конституції України, право на судовий захист ґрунтується та забезпечується. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене (що також встановлено рішенням Конституційного суду № 9-зп від 25.12.1997 року).

Нормами ст. ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вибір способу захисту належить позивачу».

В судовому засіданні позивач та його представник наполягли на заявлених вимогах в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» позов не визнав, зазначив суду, що 11 квітня 2018 року було повідомлено аварійно-диспетчерську службу ПАТ «Запоріжгаз» про запах газу з підземного газопроводу в районі вул. ОСОБА_6 (ОСОБА_7), буд. 37. За результатом приладового обстеження ділянки підземного газопроводу працівниками АДС ПАТ «Запоріжгаз» було встановлено факт витоку газу, про що міститься відповідний запис в робочому аркуші маршруту №57-1 від 11.04.2018р., на підставі чого було складено акт про припинення та відключення газопостачання №0600174647 від 11.04.2018р. та було припинено газопостачання у зв’язку з наявністю витоків газу. Припинення та відключення газопостачання проведено шляхом механічного від’єднання. Окрім того зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2017 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у позові до ПАТ «Запоріжгаз» про захист прав споживача, тому підстави для задоволення даного позову – відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об’єктивному та всебічному з’ясуванню обставин справи, прийшов до висновку, що у позові слід відмовити.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за за-хистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕ№ 2494 від 30 вересня 2015р..

Так, взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб’єктами ринку природного газу, у тому числі правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем врегульовано «Кодексом газорозподільних систем», затвердженим постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 р, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №1379/27824 від 06.11.2015р. ( далі Кодекс ГРМ).

У відповідності із пунктом 3 першої глави 1 розділу Кодексу ГРМ його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об’єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником будинку № 37 по вул. Паризької Комуни в м. Запоріжжі, в якому він зареєстрований та постійно мешкає.

На підставі особового рахунку № НОМЕР_2 ПАТ «Запоріжгаз» надає позивачу послуги з газопостачання.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2016 року дії Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» щодо припинення газопостачання 13 липня 2016 року за адресою м. Запоріжжя, вул. Паризької Комуни 37, були визнані незаконними та зобов’язано ПАТ «Запоріжгаз» безкоштовно відновити газопостачання (а.с.14-15).

Право Оператора ГРМ на припинення розподілу природного газу споживачам, встановлено ч. 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 р. (Кодекс ГРС).

Так, згідно п. 1 ч. 7 Розділу VI Кодексу ГРС, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку, має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об’єкт споживача (у тому числі побутового споживача), у визначених випадках.

Положеннями Розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 р. № 285 (Надалі ПБСГУ), визначено вимоги безпечної експлуатації систем газопостачання (Природний газ).

Так, згідно п. 1.26 Розділу V ПБСГУ, серед інших вимог безпечної експлуатації газопроводів і споруд, при виявленні загазованості в підвалах, підпіллях будівель, колекторах, підземних переходах, галереях газопроводи негайно відключаються. До усунення витоків газу експлуатація їх забороняється.

Заявкою від 11.04.2018 р., Аварійно-диспетчерську службу ПАТ «Запоріжгаз», повідомлено про запах газу з підземного газопроводу в районі вул. ОСОБА_6 (ОСОБА_7), буд. 37.

Працівниками АДС ПАТ «Запоріжгаз», за результатом приладового обстеження ділянки підземного газопроводу, встановлено факт витоку газу, про що міститься відповідний запис в робочому аркуші маршруту №57-1 від 11.04.2018р., на підставі чого було складено акт про припинення та відключення газопостачання №0600174647 від 11.04.2018р. та було припинено газопостачання у зв’язку з наявністю витоків газу. Припинення та відключення газопостачання проведено шляхом механічного від’єднання.

Посилання позивача в позовній заяві на те, що 10 квітня 2018 року його будинок було незаконно відключено від мережі газопостачання представниками ПАТ «Запоріжгаз» за нібито наявну заборгованість у розмірі 38 645,39 грн. не відповідає дійсності та спростовується копією робочого аркушу маршруту №57-1 комплексного приладового обстеження газопроводів від 11 квітня 2028 року, в якому зазначено, що відключення відбулось у зв’язку із витоком газу (підземна утеча 3,2 % Ф57), а не на підставі заборгованості (а.с. 40-43).

Стосовно позовних вимог щодо зобов’язання ПАТ «Запоріжгаз» здійснити безкоштовне підключення до мережі газопостачання будинку споживача, суд зазначає наступне.

Відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п’яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу та після усунення порушень (за їх наявності) відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання, відповідно до Кодексу газорозподільних систем.

Натомість, позивачем не надано суду доказів відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання, що передбачено відповідно до Кодексу газорозподільних систем.

Більш того, позивач і в судовому засіданні категорично заперечив на відшкодування таких витрат.

Отже, за такої обставини у ПАТ «Запоріжгаз» не могло виникнути обов’язку за письмовим зверненням споживача відновити позивачу газопостачання.

Стосовно позовних вимог в частині зобов’язання ПАТ «Запоріжгаз» здійснити перерахунок зайво та безпідставно нарахованих боргових зобов’язань суд зазначає наступне.

13.07.2016 р. позивача було відключено від мережі газопостачання представниками ПАТ «Запоріжгаз», про що був складений акт про відключення газових приладів № 144048 від 13.07.2016 р.

Зазначені обставини встановлені рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14.11.2016 р., яким було визнано дії ПАТ «Запоріжгаз» щодо припинення газопостачання 13.07.2016 р. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Паризької Комуни, 37 незаконними та зобов’язано ПАТ «Запоріжгаз» безкоштовно відновити газопостачання за вказаною адресою.

Після складання акту ОСОБА_1 було нараховано заборгованість у розмірі 38 645,39 грн.

Відповідно до ст.ст. 11,15 ЦК України цивільні права і обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способом захисту суб”єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення ( визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Нарахована ПАТ „Запоріжгаз” заборгованість в сумі 38 645,39 грн. є даними бухгалтерського обліку та внутрішнім документом ПАТ „Запоріжгаз” і не належать до актів у розумінні ст. 16 ЦК України.

Визначений відповідачем розмір заборгованості може бути доказом під час вирішення іншого спору, в якому б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема, при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від газопостачання та відшкодуванні шкоди або при заявленому позові про стягнення боргу, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде дати оцінку розрахованій ПАТ «Запоріжгаз» заборгованості.

Таким чином, оспорювання дій відповідача шляхом його зобов’язання здійснити перерахунок зайво та безпідставно нарахованих боргових зобов'язань споживачаОСОБА_1 не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту, тому суд не встановив підстав для задоволення вимог, заявлених ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 13, 76, 81, 133, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (представник – ОСОБА_2І.) до публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» (представник – ОСОБА_3В.) про захист прав споживача.

Роз’яснити учасникам справи, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін