Рішення № 80938901, 03.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.04.2019

Справа № 320/10519/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.

при секретарі – Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати при звільненні та моральної шкоди, завданої несвоєчасною виплатою заробітної плати,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача нараховану, але невиплачену вчасно при звільнені заробітну плату в сумі 6824,63 грн, середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати при звільнені по день фактичного розрахунку, на 03.04.2019 сума складає 32265,48 грн та моральну шкоду в сумі 12500 грн, завдану несвоєчасною виплатою заробітної плати при звільнені.

Від позивача надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, на уточненому позові наполягає, проти задоволення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання, призначені на 12.03.2019 та 03.04.2019, не з’явився з невідомої суду причини, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подавав.

Таким чином, суд вважає, що відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв’язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача та зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 працював на підприємстві ДП «МЗ «Гідромаш» на посаді механіка енергомеханічного відділу з 05.05.2005 до 30.07.2018 включно, 01.08.2018 звільнився із займаної посади згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки /а.с.6/.

На день звільнення, 01.08.2018, заборгованість відповідача перед позивачем по зарплаті за період з 01.05.2018 по 31.08.2018 складає 6824,63 грн, що підтверджується довідкою в матеріалах справи від 05.09.2018 /а.с.8/.

Відповідно до ст. 116 КЗпПУ і Закону України «Про оплату праці» підприємство повинно здійснити повний розрахунок із звільненою особою у день звільнення.

Як встановлено, ДП «МЗ «Гідромаш» вимоги закону не виконало, заробітну плату при звільненні позивачу не виплатило та не виплачує.

У відповідності до вимог ст. 117 КЗпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно довідки ДП «МЗ «Гідромаш» № 382 від 14.11.2018 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 190,92 грн /а.с.9/.

Строк затримки виплат є кількість робочих днів до дня фактичного розрахунку, отже з 01.08.2018 до 03.04.2019 складає 169 робочих днів.

Таким чином, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за 169 робочих днів складає 32265,48 грн.

Також, позивач посилається на те, що у зв'язку з порушенням з боку підприємства його права на своєчасне отримання заробітної плати, йому була завдана моральна шкода, що полягає у приниженні його честі та гідності, знущання з нього, як з людини, ігноруванні його прав, втраті у зв’язку з цим престижу та ділової репутації серед працівників та знайомих, моральних переживаннях, ушкодженні здоров’я, а також у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість провадження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми. Моральну шкоду позивач оцінює в 12500 грн.

На підставі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При з'ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Затримка виплати заробітної плати і не проведення розрахунку при звільненні є порушення законних прав позивача на отримання оплати за свою працю, яка сталась з вини підприємства. Відсутність грошових коштів позбавляє особу на належне забезпечення своєї життєдіяльності, змінює спосіб його життя, вимагає докладати додаткові зусилля для влаштування свого побуту.

З урахуванням того, що відповідачем не прийнято заходів для повного розрахунку з позивачем, суд вважає, що позивачу завдано моральну шкоду. З урахуванням обставин справи, характеру та глибини душевних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що дані обставини є підставою відшкодування завданої йому моральної шкоди, тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суми у розмірі 1000 грн.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на його користь нараховану, але невиплачену вчасно при звільнені заробітну плату в сумі 6824,63 грн; середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні у сумі 32265,48 грн; моральну шкоду, завдану несвоєчасною виплатою заробітної плати при звільненні, у сумі 1000 грн, а всього 40090,11 грн.

У зв'язку з тим, що позивач при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору, то з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1409,6 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 82, 89, 141, 247 ч. 2, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 116 – 117, 237-1 КЗпПУ, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати при звільненні та моральної шкоди, завданої несвоєчасною виплатою заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену вчасно при звільнені заробітну плату в сумі 6824,63 грн; середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні у сумі 32265,48 грн; моральну шкоду, завдану несвоєчасною виплатою заробітної плати при звільненні, у сумі 1000 грн, а всього 40090,11 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» в дохід держави судовий збір у сумі 1409,6 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код – НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Державне підприємство «Мелітопольський завод «Гідромаш» (код ЄДРПОУ 00240106), місцезнаходження: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 191.

Суддя: