Ухвала суду № 80938478, 03.04.2019, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 324/161/18

Провадження №1-кп/319/9/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі колегії:

головуючого судді – Валігурського Г.Ю.,

суддів – Мальованого В.О.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання – Костенко А.В.,

за участю:

прокурора – Ромащенка М.О., обвинуваченого – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3,

обвинуваченого – ОСОБА_4,

захисника – ОСОБА_5,

потерпілого – ОСОБА_6,

представника потерпілого – ОСОБА_7,

представника цивільного відповідача – ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12017080320000971 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 3 ст. 146 КК України,

ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України,

перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисників,

в с т а н о в и в:

На розгляді Куйбишевського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 146 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Для забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 07.02.2019 продовжено до 07.04.2019 року (включно).

У зв’язку з неможливістю розгляду справи 03.04.2019 року у судовому засіданні виникла необхідність відкласти розгляд справи на 07.05.2019 року.

За положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При розгляді судом питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 раніше застосований до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні існують та не зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, уникнути яких буде не можливо у разі застосування іншого запобіжного заходу, які були підставою для обрання обвинуваченому вказаного запобіжного заходу.

Потерпілий ОСОБА_9 та його представник погодились з думкою прокурора щодо необхідності продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_3 заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою вказуючи на сумніви у правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України, а також що ризики, які стали підставою для обрання такого запобіжного заходу відсутні, зазначив про негативний стан здоров’я обвинуваченого та неможливість надання йому кваліфікованої допомоги у місці попереднього ув’язнення. Зазначив, що ризики переховування та впливу на свідків можливо запобігти шляхом застосування до обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 погодився з позицією свого захисника.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 поклались на розсуд суду .

Згідно з вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров’я обвинуваченого, міцність його соціальних зв’язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Враховуючи фактичні обставини злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_2, думку прокурора, обвинувачених та їх захисників колегія суддів встановила, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, яким спричинено загибель людини, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі зможе впливати на потерпілих від злочину, а також на свідків, що можуть бути допитані під час судового розгляду, обвинувачений, з огляду на те, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, може ухилитися від суду і не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Для з’ясування обставин щодо можливості тримання ОСОБА_2 під вартою з огляду на стан його здоров’я судом було зобов’язати Філію Державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області здійснити обстеження обвинуваченого ОСОБА_2, який утримується у державній установі «Вільнянська установа виконання покарань №11», та, у разі необхідності, забезпечити відповідне лікування.

На виконання вказаної ухвали суду Вільнянською міською медичною частиною №11 проведено обстеження обвинуваченого ОСОБА_2, встановлено діагноз та призначено лікування (лист від 01.03.2019 №1126).

Висновків про неможливість утримувати ОСОБА_2 в умовах ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» вказаний лист не містить.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до рішення ЄСПЛ «ОСОБА_10 проти України» (п. 74) «статтю 3 Конвенції не можна тлумачити як таку, що гарантує кожному ув’язненому медичну допомогу на рівні «найкращих закладів охорони здоров’я».

За таких обставин матеріали справи не містять доказів неможливості утримання ОСОБА_2 під вартою через наявні у нього захворювання.

Таким чином, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, його вік, стан здоров’я, міцність соціальних зв’язків, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до взяття під варту проходив військову службу за контрактом, мав постійне місце проживання, раніше не судимий, однак з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_2, що доводить наявність вказаних вище ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що для запобігання вказаним ризикам, є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому адекватним запобіжним заходом для обвинуваченого ОСОБА_2 буде тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину, яким спричинено загибель людини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, - тримання під вартою, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів до 01 червня 2019 року (включно).

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.Ю. Валігурський

Судді В.О. Мальований

ОСОБА_1