Рішення № 80938238, 01.04.2019, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/164/19

Номер провадження № 2/315/210/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення кредиторської заборгованості та середнього заробітку за час затримки заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

11.02.2019 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення кредиторської заборгованості та середнього заробітку за час затримки заробітної плати.

В позові позивач посилався на те, що у період з 17.02.2017 року по 17.12.2018 року він знаходився у трудових відносинах з філією “Гуляйпільський райавтодор” Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, 17.12.2018 року він був звільнений в зв`язку з припиненням філії наказом №2 ВК від 17.12.2018 року за п.1 ст.40 КЗпП України з посади в.о. начальника підприємства, на час його звільнення за відповідачем заборгованість по виплаті заробітної плати становила 38970,33 грн., яка не була виплачена при його звільненні відповідно до ст.116 КЗпП України, а була йому виплачена 20.12.2018 року у сумі 6865 грн, 27.12.2018 року у сумі 2780 грн., 29.12.2018 року у сумі 3980 грн., 28.01.2019 року у сумі 2645 грн., 06.02.2019 року у сумі 22700,33 грн., вважаючи, що невиплата розрахункових відбулася з вини підприємства посилаючись на ст.117 КЗпП України та що його середньомісячна заробітна плата склала 19590,05 грн., а середньоденна плата склала 445,23 грн., а середній заробіток за 33 робочих дні затримки склав 14692,59 грн., на час звільнення йому не була виплачена кредиторська заборгованість у сумі 24955,54 грн., прохав стягнути на його користь кредиторську заборгованість у сумі 24955,54 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

20.02.2019 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. позовна заява прийнята до провадження, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження і справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання на 22.03.2019 року.

22.03.2019 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області оголошено перерву до 25.03.2019 року.

25.03.2019 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області розгляд справи відкладено на 01.04.2019 року.

26.03.2019 року до суду звернувся позивач з заявою про залишення позовної вимоги про стягнення кредиторської заборгованості на суму 24955,54 грн. без розгляду.

26.03.2019 року до суду звернувся представник відповідача з відзивом на позов, в якому посилався на те, що підприємство не має перед позивачем ніяких фінансових зобов`язань по виплаті заробітної плати та будь-яких виплатах, прохав в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

01.04.2019 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області заява позивача про залишення позовної вимоги про стягнення кредиторської заборгованості на суму 24955,54 грн. без розгляду задоволена, позовна вимога залишена без розгляду.

У судовому засіданні позивач позов в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення підтримав, суду пояснивши, що у період з 17.02.2017 року по 17.12.2018 року він знаходився у трудових відносинах з філією “Гуляйпільський райавтодор” Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, 17.12.2018 року він був звільнений в зв`язку з припиненням філії наказом №2 ВК від 17.12.2018 року за п.1 ст.40 КЗпП України з посади в.о. начальника підприємства, на час його звільнення за відповідачем заборгованість по виплаті заробітної плати становила 38970,33 грн., яка не була виплачена при його звільненні відповідно до ст.116 КЗпП України, а була йому виплачена 20.12.2018 року у сумі 6865 грн, 27.12.2018 року у сумі 2780 грн., 29.12.2018 року у сумі 3980 грн., 28.01.2019 року у сумі 2645 грн., 06.02.2019 року у сумі 22700,33 грн., вважаючи, що невиплата розрахункових відбулася з вини підприємства посилаючись на ст.117 КЗпП України та що його середньомісячна заробітна плата склала 19590,05 грн., а середньоденна плата склала 445,23 грн., а середній заробіток за 33 робочих дні затримки склав 14692,59 грн., прохав стягнути на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надав.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, встановив наступні обставини:

27.02.2017 року позивач наказом №8 ВК від 24.02.2017 року прийнятий на посаду виконуючого обов`язки начальника філії “Гуляйпільський райавтодор” Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор”, що підтверджується відомостями про роботу в копії трудової книжки.

17.12.2018 року позивач наказом №2 ВК звільнений з посади виконуючого обов`язки начальника філії “Гуляйпільський райавтодор” Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” через припинення (реорганізацію) філії “Гуляйпільський райавтодор” за п.1 ст.40 КЗпП України, що підтверджується копією наказу про звільнення.

Середньомісячний заробіток позивача склав 19590,05 грн., що підтверджується копією довідки.

Заборгованість відповідача по заробітній платі на час звільнення позивача склала 38970,33 грн., що підтверджується копією довідки.

В період з 18.12.2018 року по 05.02.2019 року відповідач не виплатив нараховану суму заробітної плати 38970,33 грн. позивачу при звільненні, що визнається сторонами.

20.12.2018 року відповідач перерахував позивачу 6865 грн., що підтверджується довідкою та визнається сторонами.

27.12.2018 року відповідач перерахував позивачу 2780 грн., що підтверджується довідкою та визнається сторонами.

29.12.2018 року відповідач перерахував позивачу 3980 грн., що підтверджується довідкою та визнається сторонами.

05.02.2019 року відповідач перерахував позивачу 22700,33 грн., що підтверджується довідкою та визнається сторонами.

Станом на 05.02.2019 року відповідач перерахував позивачу всю суму заборгованості по заробітній платі в сумі 38970,33 грн., що підтверджується копією довідки.

Суд, задовольняючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових сум в період з 19.12.2018 року по 04.02.2019 року в розмірі 14692,59 грн. частково на суму 14247,36 грн., виходить з наступного:

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Кодексом Законів про працю України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Судом встановлено, що до суду звернувся звільнений підприємством позивач з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, право на яку передбачене ч.1 ст.117 КЗпП України, в зв`язку з порушенням його права на отримання сум, належних працівникові при звільненні, передбаченого ч.1 ст.116 КЗпП України, в день його звільнення 17.12.2018 року при відсутності спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, з вини відповідача.

Суд, оцінюючи розмір сум, які належать виплаті позивачу, керується довідкою про нараховану та невиплачену позивачу заробітну плату.

Суд, вирішуючи вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

Так, відповідно до ст.1 п.л) Порядку обчислення середньої заробітної плати цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до ст.2 абзац 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до ст.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до вищевказаних положень суд визначає розмір середньої заробітної плати позивача за період затримки розрахунку з 19.12.2018 року по 04.02.2019 року наступним чином:

Заробітна плата за два останніх повних календарних місяця, що передують звільненню позивача становить 19590,05 грн., що підтверджується довідкою.

Розмір середньоденної заробітної плати становить 445,23 грн.

Тоді розмір середньої заробітної плати позивача за період затримки розрахунку з 19.12.2018 року по 04.02.2019 року становить: 445,23 х 32 робочих дня = 14247,36 грн.

В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

А тому позов підлягає задоволенню в тій частині, яка ґрунтується на підставах, передбачених законом, які підтверджені встановленими судом обставинами під час їх перевірки доказами, які суд вважає достовірними, належними та допустимими.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено в частково на суму 14247,36 грн., а ставка судового збору, яка підлягає сплаті при поданні позову по вимозі про стягнення середнього заробітку за час затримки становить 768,40 грн., то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України покладає на відповідача сплату судового збору в сумі 768,40 грн. та стягує його з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 3-5, 8-11, 89, ч.1 ст.141, 260-263, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” юридична адреса: 69095 м. Запоріжжя вул. Українська 50, ЄДРПОУ 32025623, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19.12.2018 року по 04.02.2019 року у сумі 14247,36 грн. з утриманням податків та зборів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” юридична адреса: 69095 м. Запоріжжя вул. Українська 50, ЄДРПОУ 32025623, в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

Повний текст рішення буде складений 03.04.2019 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ярош С.О.