Рішення № 80937843, 01.04.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/279/19

Провадження № 2/307/716/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком’яті Н.А.

з участю позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівської державної нотаріальної контори про зобов’язання нотаріуса вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що 26.09.2014 р. помер її чоловік ОСОБА_3

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0.2368 га., по вулиці Миру, у с. Теребля.

Вона у встановленому законом порядку отримала свідоцтво про право на спадщину № НАН 707825, від 28.05.2015 р.

На даний час вона вирішила продати земельну ділянку, але нотаріус їй відмовив у посвідченні договору купівлі-продажу, так як Тячівською державною нотаріальною конторою за реєстром № 3-1112 від 28.05.2015 р., був відкритий новий розділ на нерухоме майно під тим самим номером, а старий не погашений.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник Тячівської державної нотаріальної контори у судовому засіданні позов визнала.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 0.2368 га., за кадастровим номером 2124487000:03:004:0002, по вулиці Миру, в с. Теребля.

26.09.2014 р. ОСОБА_3 помер.

Державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 28.05.2015 р. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем є його дружина, ОСОБА_1 До спадщини входить земельна ділянка, що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0.238 га., за кадастровим номером 2124487000:03:004:0002, по вулиці Миру, у с. Теребля.

З листа Тячівської державної нотаріальної контори № 62/02-14 від 21.01.2019 р. вбачається, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.05.2015 р. був відкритий новий розділ на земельну ділянку, за кадастровим номером 2124487000:03:004:0002, але не погашений старий. У зв’язку з цим потрібно було зробити перехід права власності від ОСОБА_3, померлого на його дружину спадкоємиці ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 4 ч. 1 п. 1 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає право власності.

Статтею 5 ч. 1 вищенаведеного Закону визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки.

Згідно ст. 27 ч. 1 цього ж Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 2 ч. 1 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ч.ч. 1, 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За таких обставин, з метою захисту законних інтересів позивачки, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, та позбавлена можливості розпоряджатися об’єктом спадщини, суд вважає, що Тячівську державну нотаріальну контру необхідно зобов’язати внести зміни до реєстру речових прав та виключити відомості про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку.

Разом з тим у даному випадку відсутні підстави для зобов`язання нотаріальної контори здійснювати перехід права власності на позивачку, так як її право підтверджено свідоцтвом про спадщину.

Судові витрати слід покласти на позивачку.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 16 ЦК України, ст. 4 ч. 1 п. 1 , ст.ст. 5, 27 ч. 1 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково. Зобов’язати Тячівську державну нотаріальну контру внести зміни до реєстру речових прав, з якого виключити відомості про право власності ОСОБА_3, який помер 26.09.2014 р., на земельну ділянку, кадастровий номер 2124487000:03:004:0002, розташовану у с. Теребля, по вул. Миру.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати покласти на позивачку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст складено 04.04.2019 року.

Головуючий: Гримут В.І.