Ухвала суду № 80937832, 04.04.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛА

4 квітня 2019 року м. Мукачево Справа № 303/2033/19

2/303/1045/19

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 від імені якої діє ОСОБА_2

до відповідачів: (1) Головного управління національної поліції України в Закарпатській області;

(2) Державної казначейської служби України;

(3) УМВС України в Закарпатській області в особі ліквідаційної комісії

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади, службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, а також юридичних витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 від імені якої діє ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади, службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, а також витрат на юридичну допомогу.

За предметом позову ОСОБА_1 просить відшкодувати за рахунок коштів державного бюджету матеріальну шкоду в суму 86980,91 грн., моральну шкоду у сумі 25000,00 грн., а також витрати на юридичну допомогу у сумі 75000,00 грн. відповідно до вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Як на підставу для задоволення поданого позову, представник позивача посилається на те, що за наслідками судового розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою ст. 179 Кримінального Кодексу України провадження у справі було закрито у зв’язку з відмовою прокурора підтримувати державне обвинувачення.

Обґрунтовуючи необхідність задоволення переданого на розгляду суду позову, представник позивача зазначив, що 20.11.2010 без порушення кримінальної справи слідчим Свалявського РВУ МВС в Закарпатській області було проведено незаконний обшук на робочому місці ОСОБА_1 та вилучено шість нових комп’ютерних центрів та, в подальшому, визнано їх речовими доказами, однак в процесі розгляду кримінальної справи №710/2943/12 було встановлено, що вказана комп’ютерна техніка в Свалявському РВ УМВС в Закарпатській області була підмінена на металобрухт.

Таким чином, за наслідками судового розгляду переданого на розгляд суду позову, позивач просить відшкодувати вартість втраченого (пошкодженого) майна з вини працівників органів внутрішніх справ, а також завдану їй моральну шкоду та витрати на юридичну допомогу, які вона понесла за наслідками досудового розслідування та судового розгляду кримінальної справи.

При вирішенні питання про можливість прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі суд виходить з того, що статтею 1176 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню у порядку визначеному Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (надалі - ОСОБА_3).

Частиною другою статті 2 Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю у діянні особи складу кримінального правопорушення.

У статті 3 Закону визначено, що у наведених у статті 1 випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), у тому числі, майно вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт, суми, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги, а також моральна шкода. Таке відшкодування провадиться за рахунок коштів державного бюджету (п.п. 2, 4, 5 ст. 3 Закону).

Виходячи із змісту заявлених позовних вимог позивач просить суд зокрема стягнути на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок незаконних дій правоохоронного органу по знищенню належного позивачу майна, юридичні витрати та моральну шкоду, що передбачено пунктами 2, 4, 5 частини першої статті 3 Закону.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12 Закону.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом (стаття 13 Закону).

ОСОБА_4 Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі №686/23731/15-ц виклала правовий висновок відносно того, що з аналізу положень статті 12 Закону вбачається, що саме суд, який ухвалив виправдувальний вирок, закрив кримінальне провадження, визначає розмір заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втратив унаслідок незаконних дій, суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; моральну шкоду та які підлягають стягненню на його користь, і таке судове рішення може бути оскаржене до суду вищої інстанції відповідно до положень цивільного процесуального законодавства.

ОСОБА_3 не містить вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутися до суду за захистом свого порушеного права, то таким способом захисту може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Частиною четвертою ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі аналізу вищенаведених норм Закону ОСОБА_4 Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року по справі №146/1091/17 було констатовано те, що чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Зокрема, Наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України затверджено Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення), пунктом 6 якого встановлено, що суд, одночасно з копією виправдувального вироку, який набрав законної сили, направляє громадянинові повідомлення, в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав. Повідомлення складається за формою, що встановлена в додатку до цього Положення. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які цей громадянин має право претендувати.

Пункти 11, 12 Положення містять імперативні приписи відносно того, що у разі винесення виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції, для визначення розміру шкоди, переліченої в пунктах 1, 3, 4 статті 3 Закону , громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися до суду, який розглядав справу по першій інстанції.

У місячний термін з дня звернення громадянина суд витребовує від відповідних державних та громадських організацій усі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною першою статті 12 Закону ухвалу. Пункт 12 Положення містить вимоги щодо змісту такої ухвали.

У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції.

Питання відшкодування моральної шкоди, що передбачено частиною першою статті 13 Закону, за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно із частиною першою статті 12 цього Закону.

В свою чергу, у п. 14 Положення зазначено, що у випадках, коли майно було знищене, втрачене або пошкоджене під час знаходження у розпорядженні органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи суду, з вимогою про відшкодування вартості майна громадянин має право звернутися до цих органів, а якщо неможливість повернення майна в натурі виникла після передачі його фінансовому органу, вимога пред'являється до цього органу.

З зазначеною вимогою до вказаних органів громадянин має право звернутися протягом шести місяців після направлення йому повідомлення.

Розгляд зазначеної вимоги громадянина до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду провадиться в місячний термін і в порядку, передбаченому п. 12 Положення.

Фактичний аналіз змісту наявної у позовних матеріалах постанови Свалявського районного суду Закарпатської області від 02 березня 2017 у справі №710/2943/12 (провадження №1/306/3/17) свідчить про те, що вказане судове провадження було закрито у зв’язку із відмовою прокурора підтримувати державне обвинувачення, з огляду на відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого частиною першою ст. 179 Кримінального кодексу України.

Отже, саме Свалявський районний суд Закарпатської області розглядав кримінальну справу, яка була закрита на підставі постанови від 02 березня 2017 року. Також вказаний суд вирішував і долю речових доказів (комп’ютерної техніки) у зв’язку із зіпсуттям яких і ставиться питання про відшкодування матеріальної шкоди у межах даного позову (постанова Свалявського районного суду Закарпатської області від 6 липня 2017 року, копія в позовних матеріалах).

Таким чином, саме Свалявський районний суд Закарпатської області в силу вищевказаних приписів Закону, Положення та правових висновків Верховного Суду повинен вирішувати питання, пов’язані з відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також юридичних витрат за наслідками розгляду кримінальної справи №710/2943/12.

На підставі статтей 55, 56 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства,встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

В свою чергу, судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства.

Критеріями розмежування компетенції між окремими ланками судової системи, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду тим чи іншим судом (підсудність) є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на певний суд, до компетенції якого віднесено вирішення тих, чи інших справ.

У відповідності до п. 1 частини першої ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, та з огляду на непідсудність позову Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області, справу слід передати на розгляд до Свалявського районного суду Закарпатської області.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Справу №303/2033/19 за позовом ОСОБА_1 від імені якої діє ОСОБА_2 до Головного управління національної поліції України в Закарпатській області; Державної казначейської служби України; УМВС України в Закарпатській області в особі ліквідаційної комісії

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади, службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, а також юридичних витрат передати на розгляд до Свалявського районного суду Закарпатської області (89300, м. Свалява, вул. Духновича, 2).

2. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Кость