Ухвала суду № 80937615, 03.04.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/490/2019

Справа № 243/3209/19

УХВАЛА

03 квітня 2019 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

секретар судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Слов’янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 2) кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019050510000319 від 13 лютого 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Барабаш Ю.Ю.,

обвинувачений ОСОБА_1,

захисник ОСОБА_2,

представник потерпілого ОСОБА_3,

представник потерпілого ОСОБА_4,

потерпілий ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України.

Дане кримінальне провадження підсудне Слов’янському міськрайонному суду Донецької області.

Підстав для прийняття рішень передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду судом визначено дату та місце проведення судового засідання, з’ясовано, що слід здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, з’ясоване питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Вирішено питання про виклик свідків та витребування матеріалів, зібраних під час досудового розслідування.

Під час підготовки до судового розгляду судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивоване тим, що останній обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України, покарання за які передбачене у виді позбавлення волі на строк до семи років, що є тяжким злочином, та існують всі підстави для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України. Зокрема зазначив, що існують ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання. У обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв’язки, він не одружений, не працює, раніше неодноразово засуджений за корисливі злочини. За таких обставин, існують підстави для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки в даному випадку, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що застосування до ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу стороною обвинувачення не доведено, оскільки прокурором лише перелічені ризики, однак будь – яких обґрунтувань, які б свідчили про їх наявність не наведено, у зв’язку із чим просив суд застосувати до ОСОБА_1 більш м’який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав прокурора та вважає, що до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Представники потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також потерпілий ОСОБА_5, в судове засідання не з’явились, подали до суду заяву, в яких просили підготовче судове засідання провести у її відсутності.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Відповідно до роз’яснень викладених в інформаційному листі ВСУ «Щодо вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має задовільний стан здоров’я, неодружений, неповнолітніх дітей, чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працює, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв’язків обвинуваченого.

Також встановлено, що обвинувачений раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, та на даний час відносно нього знов існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності, покарання за які передбачене у виді позбавлення волі на строк семи років, та ступень тяжкості яких може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою.

Суд вважає, що представлені відомості про особу обвинуваченого в їх сукупності є достатніми для того, щоб прийти до висновку про те, що відсутність стійких соціальних зв’язків обвинуваченого, його спосіб життя та попередня поведінка, є тими факторами, що з врахуванням тяжкості інкримінованих йому діянь, свідчать про ризик ухилення його від суду який може статися з високим ступенем ймовірності, а також продовження вчинення ним нових кримінальних правопорушень з метою задоволення власних соціально-побутових потреб.

Суд враховує, що даний запобіжний захід є винятковим, однак, на думку суду, без застосованого саме такого заходу забезпечення кримінального провадження існує ризик щодо вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків, та жоден із більш м’яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що в даному випадку потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_1 про який йдеться в клопотанні прокурора.

З огляду на викладене, враховуючи, що під час підготовки до судового розгляду клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу було завчасно вручено сторонам кримінального провадження, останні із ним ознайомились, тобто, додержано вимоги КПК, з метою повного та об’єктивного розгляду справи, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, з метою запобігання ризикам визначеним ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що існують всі підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки, на думку суду, в даному конкретному випадку утримання під вартою обвинуваченого вимагають інтереси суспільства, а тому, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, суд вважає доцільним обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК України, можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4. ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З огляду на викладене, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, а також те, що обвинувачення ОСОБА_1 пред’явлено щодо злочину, вчиненого із погрозою застосуванням насильства, суд приходить до висновку про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314 – 317 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області на 13 год. 30 хв. 11 квітня 2019 року.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження та інших осіб, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Прокурору надати матеріали (письмові та речові докази), зібрані під час досудового розслідування.

Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, на строк 60 (шістдесят діб), з 03 квітня 2019 року до 01 червня 2019 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_6