Ухвала суду № 80936396, 15.03.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/1850/17

н.п. 2/415/43/19

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

15 березня 2019 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

з участю

секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов’язання до перегляду висновку щодо розслідування нещасного випадку та перегляд постанови ВЛК, встановлення факту каліцтва, скасування постанови ВЛК, зобов’язання до проведення повторного медичного огляду, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог (а.с.213), просив зобов’язати ГУ ДСНС України в Луганській області переглянути висновок щодо розслідування нещасного випадку, що трапився зі старшим лейтенантом в/с ОСОБА_2, 30.04.1986 р. та встановити на підставі діагнозу встановленого медико-лікувального закладу де проходив лікування постраждалий;

зобов’язати ЦВЛК МВС України переглянути постанову ВЛК УВС Ворошиловградського облвиконкому №282 від 16.07.1986 р. та встановити можливість подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ старшим лейтенантом в/с ОСОБА_2 з діагнозом (епікриз №295/355) встановленим в неврологічному відділенні лікарні УВС Ворошиловградського облвиконкому згідно ст. 14 графи ІІ розкладу хворіб і фізичних недоліків Наказу МВС СССР №230 від 1975 р.;

встановити факт каліцтва ОСОБА_2 в зв’язку з травмою отриманою 30.04.1986 р. та встановленого діагнозу;

скасувати постанову ВЛК УВС Луганської області №441 від 05.12.1991 р.;

зобов’язати ВЛК Національної поліції в Луганській області України забезпечити проведення та провести повторний медичний огляд ОСОБА_2 та надати медичний висновок щодо наявності виявлених захворювань при яких встановлюють причинний зв'язок з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, встановити виявлені захворювання та фізичні недоліки з 05.12.1991 р.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в частині вимог з наступних підстав.

На підставі ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно – правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно – правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно – правовий спір – спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно – владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відтак, вирішуючи питання про наявність або відсутність юрисдикції суду, необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Відповідно до п., п. 1 2 розділу І Положення про діяльність медичної (військово – лікарської) комісії МВС, затвердженої наказом МВС України № 285 від 03.04.2017, це Положення визначає організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.

Медичні (військово-лікарські) комісії МВС (далі - ВЛК) - спеціальні підрозділи, що утворюються в закладах охорони здоров’я МВС та Національної гвардії України (далі - НГУ) для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.

Відповідно до п. 1 – п. 4 розділу ІІ вищевказаного Положення, лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.

Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС (далі - ЦВЛК), медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об’єднання» МВС (далі - ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО).

ЦВЛК функціонує на базі Центрального госпіталю МВС та в адміністративному порядку підпорядковується Управлінню охорони здоров’я та реабілітації МВС (далі - УОЗР МВС).

ВЛК ДУ ТМО функціонують на базі відповідних закладів охорони здоров’я МВС та в адміністративному порядку підпорядковуються відповідній ДУ ТМО.

У питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Пунктом першим розділу VIII Положення… визначено «За результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва)».

Згідно з п.52 постанови Великої Палати ВС у справі № 490/9823/16-ц «Оскільки МСЕК перебуває у віданні МОЗ, у межах та у порядку, встановленому Положенням, наділена повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації права на пенсійне забезпечення і мають обов'язковий характер для інших суб'єктів владних повноважень, спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства».

Хоча у справі, що розглядається, відповідачем виступає не орган МСЕК, а МВС України, спірні правовідносини у цій справі також виникли, зокрема, на ґрунті оскарження рішень військово-лікарняної комісії, пов'язаних з виконанням позивачем службових обов'язків, мають (постанови) обов’язковий характер і необхідні позивачу для реалізації його права на пенсійне забезпечення.

Тому провадження у справі в частині позовних вимог про зобов’язання перегляду постанови ВЛК, скасування постанови ВЛК, зобов’язання до проведення повторного медичного огляду підлягає закриттю, оскільки не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 255 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 до Міністерства внутрішніх справ України в частині вимог про зобов’язання до перегляду постанови ВЛК, скасування постанови ВЛК, зобов’язання до проведення повторного медичного огляду закрити у зв’язку з тим, що ці вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз’яснити позивачу його право звернутися з аналогічними вимогами до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з виготовлення повного тексту ухвали 27 березня 2019 р.

Суддя: