Вирок № 8093602, 26.12.2008, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 1-143/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2008 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Мельника І.І.

секретаря - Матейко О.С.

прокурора - Головашкіна В.А.,

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галичі справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, учня ІНФОРМАЦІЯ_3, несудимого, громадянина України, за ст. 128 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_3 необережне тяжке тілесне ушкодження при слідуючих обставинах:

ОСОБА_2, будучи неповнолітнім, 23 липня 2008 року близько 20 год. неподалік від футбольного поля в с Залуква після того, як дістав м’яча з р. Дністер, а його товариш, теж неповнолітній ОСОБА_3, випадково вистрілив кулькою з пневматичної іграшкової рушниці і попав ОСОБА_2 в праву ногу, останній взяв із землі камінь та не передбачаючи можливості настання тяжкого наслідку, кинув ним в сторону ОСОБА_3 та попав каменем останньому, який раптово обернувся обличчям до нього, в ліве око, чим спричинив ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого лімбального поранення лівого очного яблука з випаданням оболонок лівого ока та втратою зору на це око від одиниці до правильної проекції світловідчуття, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як таких, що викликали стійку втрату працездатності не менше однієї тритини.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю суду пояснив, що 23 липня 2008 року близько 18 год. 30 хв. він прийшов на сільське футбольне поле, що знаходиться біля р. Дністер. В той час там знаходився його товариш ОСОБА_3. Згодом підійшли ще двоє сільських хлопців, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які принесли із собою футбольний м'яч, а ОСОБА_5 приніс ще крім цього іграшкову пневматичну рушницю для стрільби пластмасовими кульками. Вони всі по черзі стали стріляти кульками по порожній баночці з-під пива, а потім пішли грати у футбол. Під час гри у футбол хтось із хлопців вибив м'яч і той попав у річку. Він (ОСОБА_2) підійшов до річки і почав діставати м'яч. В цей час ОСОБА_3 вистрілив в його напрямку із пневматичної рушниці і кулька попала йому в праву ногу. Одягнутий він був у шорти і від пострілу кулькою нога сильно запекла. Не обдумуючи своїх дій, він схопив із землі камінь і замахнувся ним в сторону ОСОБА_3. Останній, викинувши іграшкову рушницю, почав від нього утікати. Тоді він кинув за ним у слід каменем. В цей час ОСОБА_3 раптово повернув голову і камінь попав йому в обличчя. Після цього ОСОБА_3 впав обличчям до землі. Зрозумівши, що трапилося нещастя, він підбіг до ОСОБА_3 та допоміг йому підвестися із землі. ОСОБА_6 тримався за ліве око, з якого текла кров. Після цього він на велосипеді відвіз ОСОБА_3 додому. На слідуючий день дізнався, що ОСОБА_3 знаходиться на лікуванні в обласній дитячій лікарні в м. Івано-Франківську, де він кілька разів його відвідував, просив пробачення.

З ОСОБА_3 вони дружать з дитинства, обоє грали у футбол, ніяких конфліктів між ними ніколи не було. Тому, він щиро розкаюється в тому, що сталося. Його мати відшкодувала батькам потерпілого витрати на лікування та згідна частково компенсувати моральну шкоду. Просив суворо його не карати.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, винність повністю доведена в судовому засіданні показаннями потерпілого, свідків, висновком судово-медичної експертизи.

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 23 липня 2008 року після 18 год. він, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходились на сільському футбольному полі, де грали у футбол. ОСОБА_5 приніс із собою іграшкову пневматичну рушницю для стрільби пластмасовими кульками і в перервах між грою у футбол вони стріляли з цієї рушниці по порожній баночці з-під пива. Під час гри у футбол хтось із хлопців вибив м'яч і той попав у річку. Коли ОСОБА_2 підійшов до річки і почав діставати м'яча, він вистрілив в його напрямку із пневматичної рушниці і кулька попала ОСОБА_2 в ногу. ОСОБА_7 став кричати на нього, а потім нагнувся до землі і взяв у руку камінь та замахнувся в його сторону. Відкинувши в сторону іграшкову рушницю, він став утікати від ОСОБА_2. Коли біг, то повернув голову, щоб подивитись, що робить ОСОБА_2. В цей момент відчув різкий удар в ліве око і від болю впав на землю. До нього підбіг ОСОБА_2, який допоміг підвестися із землі. Ліве око сильно

боліло, на нього він зовсім не бачив і з ока текла кров. Він зрозумів, що ОСОБА_2 влучив йому каменем в око. Після цього, ОСОБА_2 на велосипеді відвіз його додому, звідки цього ж дня батьки доставили його спочатку в Галицьку районну лікарню, а відтак і в обласну дитячу лікарню, де йому зробили операцію. В даний час на ліве око він майже не бачить, ще необхідно проходити курс лікування. З ОСОБА_2 більше не спілкується, але на суворості покарання його не наполягає, оскільки розуміє, що ОСОБА_2 це зробив з необережності.

Законний представник неповнолітнього потерпілого, його мати, ОСОБА_8 суду пояснила, що в липні 2008 року в зв'язку з нещасним випадком, її синові була проведена операція на ліве око. В даний час на це око син майже не бачить і йому потрібне тривале лікування та кошти на таке лікування. Син переніс фізичні та психічні страждання. В зв'язку з цим повністю підтримує заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, яку оцінює в 150 грн.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 23 липня 2008 року він бачив, як ОСОБА_3 з іграшкової рушниці вистрілив кулькою в сторону ОСОБА_2. Той скрикнув і у відповідь на це кинув у сторону ОСОБА_3 каменем та попав тому в око. Потім ОСОБА_2 на велосипеді відвіз ОСОБА_3 додому. Іграшкову рушницю приніс з дому ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 23 липня 2008 року він близько 18 год. прийшов на футбольне поле, що знаходиться біля р. Дністер в с. Залуква. Коли він прийшов, там були вже його товариші ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Порозмовлявши між собою, він пішов додому та приніс іграшкову пневматичну рушницю, яку йому на день народження подарував батько. Кульок до цієї рушниці в нього вже не було і він разом з ОСОБА_3 поїхали на велосипеді до нього додому, де взяли три пачки пластмасових кульок та повернулися на футбольне поле. Після цього вони по черзі стали стріляти з іграшкової рушниці по банці з-під пива. Потім хлопці пішли грати у футбол, а він (свідок) пішов додому. Приблизно через 30 хв. до нього прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які принесли рушницю. В ОСОБА_3 з лівого ока текла кров. На запитання, що сталося, хлопці відповіли, що ОСОБА_2 випадково кинув каменем і травмував ОСОБА_3 ліве око.

Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 541/427-Е від 28.10.2008 року (а.с.24 - 26) у неповнолітнього ОСОБА_3С малося тілесне ушкодження у вигляді лімбального поранення лівого очного яблука з випадінням оболонок лівого ока та втратою зору на це око від одиниці до правильної проекції світловідчуття, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що викликали стійку втрату працездатності не менше однієї третини.

За наведених вище у вироку обставин і доказів, в їх сукупності, перевірених і оцінених судом суд вважає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 128 КК України, оскільки

він заподіяв потерпілому ОСОБА_3 необережне тяжке тілесне ушкодження і винність його в цьому повністю доведена в судовому засіданні.

Призначаючи підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є необережним, особу винного, який є неповнолітнім, судиться вперше, у вчиненому розкаюється, хворіє, відшкодував потерпілому матеріальні збитки і той не наполягає на суворості покарання підсудному.

Як особа, за місцем проживання та навчання підсудний характеризується позитивно.

З врахуванням вищенаведених обставин, які пом’якшують покарання суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання у вигляді громадських робіт.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 та його законного представника про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд, керуючись вимогами розумності і справедливості, враховує ступінь душевних страждань і переживань потерпілого з приводу отриманої ним травми ока, істотності вимушених змін в його житті, ступінь вини підсудного та його майновий стан.

Враховуючи те, що підсудний є неповнолітнім і в нього відсутні доходи та майно, достатні для відшкодування шкоди, моральну шкоду слід стягнути з батьків підсудного. Так як, однією сім'єю батьки підсудного не проживають, моральну шкоду з них слід стягнути з кожного окремо та врахувати при цьому майновий стан кожного з них.

Позов прокурора в інтересах Івано-Франківської дитячої клінічної лікарні слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 128 КК України і призначити йому покарання у вигляді 80 (вісімдесять) годин громадських робіт.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 до вступления вироку у законну силу залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з батьків засудженого в користь ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 20000 грн., в тому числі з ОСОБА_9 - 12 грн., ОСОБА_10 - 8000 грн.

Позов прокурора задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в користь Івано-Франківської дитячої клінічної лікарні 867 грн. 06 коп., які перерахувати на р/рахунок № 35424004001313 в Головному управлінні державного казначейства в Івано-Франківській області, код 01993256, МФО 836014.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з часу проголошення вироку через Галицький районний суд.