Рішення № 80935090, 09.01.2019, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4185/18

Провадження №2-о/367/225/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

при секретарі Коваленко С.С.,

з участю заявниці ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві, Служба у справах дітей Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про встановлення факту батьківства після смерті батька,

в с т а н о в и в :

Заявниця ОСОБА_3 звернулася до суду із даною заявою, посилаючись на те, що у період з лютого 2012 року по серпень 2017 року вона, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім»єю та вели спільне господарство, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, фактично перебуваючи в шлюбних відносинах. Під час спільного проживання 15 травня 2014 року у них народився син ОСОБА_5. Відповідно до свідоцтва про народження матір’ю їх сина записана ОСОБА_3, а батьком ОСОБА_6.

04 червня 2014 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві вона зареєструвала народження сина. Його ім’я та по батькові у книзі реєстрації народжень було записано відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, відповідно до якої при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

За життя ОСОБА_4 визнавав себе батьком дитини, адже весь час вони фактично перебували разом та проживали однією сім’єю . Крім того ОСОБА_4 постійно надавав матеріальну допомогу їх спільній дитині та обіцяв подати до органу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе батьком дитини. Як батько ОСОБА_7, ОСОБА_4 своїми діями намагався забезпечити належний рівень життя, здоров’я, фізичний і духовний розвиток свого сина.

15 серпня 2017 року внаслідок трагічних обставин ОСОБА_4 загинув.

Згідно з частини 1 статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Встановлення зазначеного факту батьківства після смерті батька їй необхідно для оформлення спадщини та здійснення інших юридично значущих дій.

В зв’язку із викладеними обставинами заявниця просила встановити факт батьківства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно їх сина ОСОБА_8, який народився 15 травня 2014 року у м. Києві.

В судовому засіданні заявниця заяву про встановлення факту батьківства підтримала, підтвердила обставини, викладені у заяві, просила заяву задовольнити.

Представники заінтересованих осіб - Дніпровського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві, Служби у справах дітей Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1, свідка ОСОБА_9, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заяву такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що у період з лютого 2012 року по серпень 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім»єю та вели спільне господарство, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, фактично перебуваючи в шлюбних відносинах. Під час спільного проживання 15 травня 2014 року у них народився син ОСОБА_5. Відповідно до свідоцтва про народження матір’ю їх сина записана ОСОБА_3, а батьком ОСОБА_6.

04 червня 2014 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві заявниця зареєструвала народження сина. Його ім’я та по батькові у книзі реєстрації народжень було записано відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, відповідно до якої при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

За життя ОСОБА_4 визнавав себе батьком дитини, адже весь час вони фактично перебували разом та проживали однією сім’єю . Крім того ОСОБА_4 постійно надавав матеріальну допомогу їх спільній дитині та обіцяв подати до органу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе батьком дитини. Як батько ОСОБА_7, ОСОБА_4 своїми діями намагався забезпечити належний рівень життя, здоров’я, фізичний і духовний розвиток свого сина.

15 серпня 2017 року внаслідок трагічних обставин ОСОБА_4 загинув, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БК № 412640 від 19 серпня 2017 року, виданого відділом державної реєстрації смерті ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві.

Наведені обставини підтверджуються пояснення заявниці ОСОБА_1, свідка ОСОБА_9, матеріалами справи.

Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір’ю загиблого ОСОБА_4, її син ОСОБА_4 проживав у цивільному шлюбі з 2012 року по день смерті 15 серпня 2017 року. Вони мають спільну дитину ОСОБА_8. Жили вони разом, вели спільне господарство, її син визнавав дитину своєю дитиною. Стверджує, що це дитина її сина і не заперечує проти встановлення факту про визнання його батьківства, син забирав дитину з пологового будинку. В іншому зареєстрованому шлюбі він не перебував.

У відповідності до ч. 1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заявниця, звертаючись до суду із даним позовом, просить встановити факт батьківства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно їх сина ОСОБА_8, який народився 15 травня 2014 року у м. Києві.

Встановлення факту батьківства після смерті батька їй необхідно для оформлення спадщини та здійснення інших юридично значущих дій.

У відповідності до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід сстановити факт батьківства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 15 серпня 2017 року відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, задовольнивши заяву ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 7, 8, 12, 258, 259, 261, 263-265, 268, 273, 315, 319 ЦПК України суд:

в и р і ш и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 15 серпня 2017 року відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Повне рішення буде виготовлене протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи 13.12.2018 року.

Копію рішення направити заінтересованим особам для відома.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Пархоменко