Ухвала суду № 80934616, 12.03.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №4-с/359/21/2019

Справа №359/12669/14-ц

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі скаргу Концерну радіомовлення, радіозв»язку та телебачення на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року Концерн РРТ звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, яку обґрунтував тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 квітня 2015 року, ОСОБА_2 було поновлено на посаді начальника відділу внутрішнього аудиту Концерну РРТ. На виконання рішення суду 26 лютого 2015 року ОСОБА_2 був поновлений на посаді начальника відділу внутрішнього аудиту Концерну РРТ та внесено відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_2 В той же час посаду начальника відділу внутрішнього аудиту Концерну РРТ було вдруге скорочено на підставі наказу Концерну РРТ №61 від 26 лютого 2016 року, а ОСОБА_2 звільнено наказом №24/ок від 26 травня 2015 року. В подальшому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року рішення Бориспільського міськрайонного суду від 25 лютого 2015 року було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2016 року ОСОБА_2 поновлено на роботі. При цьому, ОСОБА_2 доведено до відома, що рішення суду про його поновлення на роботі виконано, а на час прийняття рішення Бориспільським міськрайонним судом від 01 квітня 2016 року його звільнено наказом від 26 травня 2015 року. Не погоджуючись з судовими рішеннями Концерн РРТ звернувся з касаційною скаргою у зв’язку з чим 14 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження та зупинено виконання постановлених рішень Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2016 року та Апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року. Незважаючи на це, державним виконавцем в ході здійснення виконавчих дій видано вимогу, якою зобов’язано Концерн РРТ поновити ОСОБА_2 на посаді та надати документальне підтвердження. Вказані дії державного виконавця щодо неприйняття виконання рішення про поновлення на роботі ОСОБА_2 Концерн РРТ вважає неправомірними та просить зобов’язати державного виконавця усунути порушення шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та наполягав на її задоволенні.

В свою чергу, стягувач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення скарги у зв’язку з тим, що незважаючи на наказ Концерну РРТ №108 від 04 квітня 2016 року про поновлення його на роботі, фактично його не було допущено до виконання своїх трудових обов’язків.

Старший державний виконавець Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився та про своє ставлення до поданої скарги не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.49).

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість поданої скарги, з огляду на наступне.

Встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2015 року визнано незаконним та скасовано наказ Концерну РРТ від 12 листопада 2014 року №87/ок про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу внутрішнього аудиту Концерну РРТ у зв’язку з скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, а також з 25 лютого 2015 року поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу внутрішнього аудиту Концерну РРТ (а.с.5-12).

У відповідності до положення ч.1 та ч.2 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

26 лютого 2015 року ОСОБА_2 був поновлений на посаді начальника відділу внутрішнього аудиту Концерну РРТ з 25 лютого 2015 року. Вказана обставина підтверджується копією наказу Концерну РРТ №59 від 26 лютого 2015 року (а.с.13), а також відповідним записом під номером 26 у трудовій книжці, виданій на ім’я ОСОБА_2 (а.с.14-15).

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24 січня 2019 року у справі №760/9521/15-ц, зауважено, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків. Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. Верховний Суд вказав, що виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Таким чином, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2015 року про поновлення ОСОБА_2 на роботі слід вважати виконаним 26 лютого 2015 року, тобто з часу видання Концерном РРТ наказу про поновлення стягувача на попередній посаді та внесення відповідного запису до трудової книжки.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2015 року в частині поновлення на роботі було фактично виконане боржником.

У відповідності до положення п.9 ч.1 та ч.2 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження з цієї підстави виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Незважаючи на це, 18 лютого 2019 року на адресу боржника надійшла вимога державного виконавця №53818290/09 від 17 січня 2019 року, якою Концерн РРТ було зобов’язано поновити ОСОБА_2 на попередній роботі на посаді начальника внутрішнього аудиту Концерну РРТ, про що надати документальне підтвердження в строк до 23 січня 2019 року шляхом видання наказу або розпорядження про поновлення на роботі та внесення запису до трудової книжки (а.с.40-41).

На виконання даної вимоги Концерн РРТ направив державному виконавцю відповідь на вимогу з додатками на підтвердження виконання рішення суду у справі №359/12669/14-ц (а.с.42-43).

07 лютого 2019 року постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №53818290 з виконання виконавчого листа №359/12669/14-ц, виданого 19 квітня 2017 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, на Концерн РРТ накладено штраф у розмірі 5100 гривень за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, а саме рішення про поновлення на роботі (а.с.45).

Вказані дії державного виконавця, що полягають у неприйнятті фактичного виконання Концерном РРТ рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2015 року є неправомірними.

Відповідно до положення ч.1 та ч.2 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що дії державного виконавця є неправомірними, оскільки у нього не було правових підстав вимагати виконання судового рішення, яке фактично вже виконано, тому дії державного виконавця слід визнати неправомірними, також зобов’язати усунути порушення шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №53818290 з виконання виконавчого листа №359/12669/14-ц.

До вказаного висновку суд також приходить виходячи з необґрунтованості доводів стягувача стосовно того, що незважаючи на те, що Концерн РРТ видав наказ №108 від 04 квітня 2016 року про поновлення на роботі, але фактично ОСОБА_2 не було допущено до виконання своїх трудових обов’язків.

У зв’язку з цим, суд звертає увагу на наступне, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2015 року, було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 квітня 2015 року (а.с.16-18).

Проте, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року скасовано рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 квітня 2015 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.19-25).

Під час нового розгляду рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2016 року, зокрема визнано незаконним та скасовано наказ Концерну РРТ від 12 листопада 2014 року №87/ок та ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника відділу внутрішнього аудиту Концерну РРТ (а.с.26-30).

Наказом №108 від 04 квітня 2016 року генерального директора Концерну РРТ ОСОБА_2 поновлено на роботі (а.с.31).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року рішення Бориспільського міськрайонного суду від 01 квітня 2016 року в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі залишено без змін (а.с.35-38).

26 лютого 2015 року наказом №61 в.о. генерального директора Концерну РРТ «Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення» з 26 травня 2015 року вирішено ліквідувати відділ внутрішнього аудиту та скоротити штатну одинцю, вивести із штатного розпису посаду начальника відділу внутрішнього аудиту (а.с.32-33).

Наказом №24/ок від 26 травня 2015 року ОСОБА_2, начальника відділу внутрішнього аудиту, звільнено з роботи у зв’язку з скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.34).

Таким чином, ОСОБА_2 звільнений з роботи саме на підставі наказу №24/ок від 26 травня 2015 року, який на даний час є чинним та ОСОБА_2 у судовому порядку не оскаржувався.

Аналізуючи вищевказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що державним виконавцем неправомірно направлено вимогу про необхідність виконання судового рішення та винесено постанову про накладення штрафу, а також не прийнято до уваги фактичне виконання рішення суду про поновлення на роботі. Та обставина, що в подальшому у зв’язку з скороченням чисельності та штату працівників ОСОБА_2 знову було звільнено на підставі наказу №24/ок від 26 травня 2015 року не спростовує вказаного висновку про виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 та ч.2 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.1 ст.258, ст.260. ч.1 та ч.2 ст.451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 по закінченню виконавчого провадження в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді начальника відділу внутрішнього аудиту Концерну радіомовлення, радіозв»язку та телебачення у зв»язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.02.2015 року у справі №359/12669/14-ц згідно з виконавчим документом ВП №53818290 неправомірною та зобов»язати усунути порушення шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п»ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 18 березня 2019 року.

Суддя: В.В. Журавський