
Єдиний унікальний номер: 343/185/19
Номер провадження: 1-кп/0343/65/19
У Х В А Л А
про продовження строку тримання під вартою
04 квітня 2019 року м.Долина
Колегія суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого – судді Лицура І.М.,
суддів – Андрусіва І.М. та Тураша В.А.,
з участю: секретаря судових засідань – ОСОБА_1,
прокурора –Тепчука В.В.,
захисника – ОСОБА_2,
обвинуваченого – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018090160000610 від 04.10.2018 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України,-
В С Т А Н О В И Л А:
На розгляді в Долинському районному суді Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, зокрема, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім того, наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинуваченийможе перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки не має міцних соціальних зв'язків, усвідомлює неминучість покарання за вчинені злочини, проживає зі свідками в одному населеному пункті. Вказане свідчить про неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу, а тому виникла необхідність в продовженні обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому застосування більш мяких запобіжних заходів не є можливим і не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_2 щодо задоволення клопотання заперечив, вказавши, що вважає його безпідставним та необґрунтованим. Зокрема, не відповідає дійсності твердження прокурора про відсутність міцних соціальних зв»язків у обвинуваченого ОСОБА_3, так якостанній має постійне місце проживання, проживає разом з матір»ю і бабусею, є працевлаштованим. Просив обрати йому більш м»який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтримав думку свого захисника, вказавши, що не має жодного змісту ухилятися від суду та впливати на свідків і він не буде цього робити.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши надані докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 1 ст. 199 даного Кодексу передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Ухвалою колегії суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.02.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 05.04.2019 року, з можливістю внесення застави в розмірі 576 300,00 грн., що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому ОСОБА_3 даного запобіжного заходу. Зокрема, встановлено ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може спробувати переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що він офіційно ніде не працює, неодружений, не має міцних соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого злочину, за який відповідно до норм КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, усвідомлює неминучість покарання за нього.
Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків є те, що вони проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим і ще не допитані в судовому засіданні, що може спонукати його незаконно впливати на даних осіб з метою зміни їх показань на його користь.
Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а тому підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому немає, застосування більш м’якого запобіжного заходу є недоцільним, оскільки не зможе не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а продовження строку тримання його під вартою обумовлено також вимогами суспільного інтересу у справі, який полягає у встановленні істини та запобіганню вищезазначеним ризикам.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
При цьому суд не приймає до уваги твердження захисника про безпідставність та необґрунтованість клопотання прокурора, оскільки воно є голослівним та нічим не підтверджено. Також не підтверджено жодними доказами твердження сторони захисту про наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 міцних соціальних зв»язків.
За таких обставин колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід задоволити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на термін 60 діб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 183, 196, 199, 331 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задоволити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України, на строк 60 діб, тобто до 03.06.2019 року.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 80933992, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 04.04.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 343/185/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: