Ухвала суду № 80933815, 04.04.2019, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/19/19

Провадження № 1-кс/353/105/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 рокум.Тлумач

Слідчий суддя Тлумацького районного суду Івано - Франківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання – Мороз М.І.,

прокурора Тлумацького відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області – ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

захисника – адвоката ОСОБА_4,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5, погоджене прокурором Тлумацького відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області юристом 1-го класу ОСОБА_2, у кримінальному провадженні № 12019090240000003, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України.

Клопотання надійшло до суду 03 квітня 2019 року о 12 год. 12 хв. Розгляд клопотання було призначено на 15 год. 30 хв. 03 квітня 2019 року, однак у зв'язку з недоставкою конвоєм ОСОБА_3 розгляд клопотання було відкладено на 09 год. 30 хв. 04 квітня 2019 року.

Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, –

В С Т А Н О В И В:

Клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 з тримання під вартою на поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, у кримінальному провадженні № 12019090240000003, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2019 року, відповідає вимогам ст.ст. 184, 200 КПК України.

Клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 з тримання під вартою на поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку та додатки до нього вручено о 11 год. 00 хв. 29.03.2019 року підозрюваному ОСОБА_3 та о 16 год. 10 хв. 29.03.2019 року його захиснику - адвокату ОСОБА_4, що підтверджується їх особистими підписами у клопотанні (а.с. 3).

В клопотанні старшого слідчого СВ Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 зазначено, що 02.01.2019 року біля 18 год. 00 хв. ОСОБА_3, з метою вчинення грабежу, прибув до домоволодіння ОСОБА_6, що по вул. Царинка 21, в с. Грушка Тлумацького району Івано-Франківської області. Після чого ОСОБА_3 через незачинену хвіртку проник на територію вказаного господарства та підійшов до будинку. В подальшому, відчинивши вхідні двері в приміщення будинку, які не були зачинені на замок, проник у середину приміщення житлового будинку, в якому в той час знаходився ОСОБА_6 разом із своєю матір’ю ОСОБА_7 ОСОБА_3 з корисливих спонукань та з метою особистого збагачення, вчиняючи суспільно-небезпечне діяння схопив поліетиленовий пакет, в якому знаходився жіночий матерчастий гаманець чорного кольору вартістю 100 грн, у якому грошових коштів не було, та гаманець жіночий чорного кольору з шкірозамінника вартістю 180 грн., у якому були грошові кошти в сумі 418 грн. В цей час потерпіла ОСОБА_7, яка сиділа на ліжку, схопила за другу ручку вказаний поліетиленовий пакет і вирвала його з рук ОСОБА_3 Тобто, свої злочинні наміри ОСОБА_3 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, не вчинивши всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки потерпіла ОСОБА_7 вирвала у нього з рук свій полімерний пакет, в якому знаходилися два гаманці, після чого син потерпілої ОСОБА_6 поштовхами у плечі виштовхав його з приміщення будинку. Тоді ОСОБА_6 зачинив двері на замок та залишився разом із матір’ю в середині будинку.

Крім цього, 02.01.2019 року біля 19 год. 00 хв. ОСОБА_3, перебуваючи на подвір’ї домоволодіння ОСОБА_6, що по вул. Царинка, 21, в с. Грушка Тлумацького району Івано-Франківської області, продовжуючи вчиняти суспільно небезпечне діяння, переконавшись у відсутності власника та сторонніх осіб, і що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підняття металевої скоби проник у приміщення господарського приміщення (стайні), де усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи довести їх до кінця, таємно викрав одну трирічну козу коричневого кольору вартістю 1500 грн., вивівши її з території господарства. Після чого, ОСОБА_3 з викраденою козою з місця вчинення злочину скрився та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме: відвів її до не житлового господарства ОСОБА_8, яке розташоване по вул. Шкромиди, 17 в с. Грушка Тлумацького району Івано-Франківської області, де заховав у підсобному приміщенні (стайні), чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 1500 грн.

В ході досудового розслідування після обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи виникла необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення його до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, у відповідності до ст. 508 КПК України, оскільки останній являється особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру. А тому, слідчий просила змінити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до закінчення терміну досудового розслідування, а саме до 08.04.2019 року, та направити його до Івано-Франківської обласної психоневрологічної лікарні № 3 для лікування та утримання в психіатричній установі із звичайним наглядом.

В судовому засіданні прокурор Богусевич І.М. підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, відносно ОСОБА_3 та просив його задовольнити. Також прокурор при прийнятті рішення за даним клопотанням просив врахувати те, що суспільно-небезпечні діяння, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання: за ч. 3 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, підозрюваний страждає хронічним психічним захворюванням у формі розумової відсталості в ступені вираженої дебільності з емоційно-вольовими порушеннями, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а отже потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання слідчого.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 ОСОБА_7 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.

Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Матеріалами клопотання встановлено, що 04.01.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12019090240000003 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України (а.с. 5).

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, не одружений, раніше засуджений: вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22.10.2014 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 30 (тридцять) годин громадських робіт, 05.01.2015 року знятий з обліку по відбуттю покарання; вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30.12.2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69, ст. 102 КК України, до позбавлення волі на строк 6 місяців, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік; вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 19.10.2015 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 71 КК України приєднано 1 місяць позбавлення волі за вироком Тлумацького районного суду від 30.12.2014 року, остаточно призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі; 09.10.2017 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений, невідбута частина покарання становить 10 місяців 24 дні. Також 11.09.2018 року ОСОБА_3 слідчим відділенням Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та 31.10.2018 року кримінальне провадження направлено в суд з обвинувальним актом, який знаходиться на розгляді в Тлумацькому районному суді Івано-Франківської області.

09.01.2019 року ОСОБА_3, відповідно до вимог статтей 276-278 КПК, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України і внесено відповідні повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090240000003 (а.с. 19-20).

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протокол-заявою потерпілої ОСОБА_7 № 18 від 03.01.2019 року (а.с. 7), протокол-заявою ОСОБА_7 № 24 від 03.01.2019 року (а.с. 8), протоколами оглядів місця події від 03.01.2019 року (а.с. 10-11, 12-13, 15-16), протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 04.01.2019 року (а.с. 17), протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.01.2019 року (а.с. 18), протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 09.01.2019 року (а.с. 21), тощо.

09.01.2019 року ухвалою слідчого судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 (а.с. 26-29).

Оскільки строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження закінчувався, то Постановою керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_10 від 04.03.2019 року строк досудового розслідування було продовжено до 08.04.2019 року (а.с. 34-35). А тому, 06.03.2019 року ухвалою слідчого судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 до закінчення терміну досудового розслідування, а саме до 08.04.2019 року включно (а.с. 36-38).

06.03.2019 року ухвалою слідчого судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області була призначена стаціонарна судово-психіатрична експертиза відносно підозрюваного ОСОБА_3

Згідно отриманого висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 35 від 27.03.2019 року, на даний час ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає хронічним психічним захворюванням у формі розумової відсталості в ступені вираженої дебільності з емоційно-вольовими порушеннями, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_3 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. В період інкримінованих йому дій (02.01.2019 року) ОСОБА_11 також страждав хронічним психічним захворюванням у формі розумової відсталості в ступені вираженої дебільності з емоційно-вольовими порушеннями та не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 39-42).

Зі змісту ст. 178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов’язків, передбачених частиною пятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 503 КПК України якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України.

29.03.2019 року старшим слідчим СВ Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області винесено постанову про зміну порядку досудового розслідування кримінального провадження № 12019090240000003 та проведення його відповідно до глави 39 КПК України (а.с. 44).

Відповідно до ч. 3 ст. 508 КПК України, застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такий запобіжний захід, як поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 508 КПК України, передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує те, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, підтверджено, продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення тяжких злочинів, у нього відсутні тісні соціальні зв’язки та він ніде не працює, та за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що становить небезпеку для нього самого та оточення.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги висновок стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 35 від 27.03.2019 року, яким підтверджується, що підозрюваний ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням та йому рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та зміни щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку до закінчення терміну досудового розслідування, а саме до 08.04.2019 року.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 184, 193, 194, 200-202, 205, 309, 369-372, 395, 503, 508 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання задовольнити.

Змінити щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід з тримання під вартою на поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до закінчення терміну досудового розслідування, а саме до 08.04.2019 року включно.

Помістити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, до психіатричного закладу, а саме до Івано-Франківської обласної психоневрологічної лікарні № 3, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Медична, 15, в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, для лікування та утримання із звичайним наглядом.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5, СОД ІТТ ГУНП в Івано-Франківській області та на керівника Івано-Франківської обласної психоневрологічної лікарні № 3.

Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1