Ухвала суду № 80932019, 03.04.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/974/19

2/295/1097/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі - Зубрицькій Т.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

Позивач звернувся в суд із позовом, де зазначив, що 17.11.2018 року до Верховного суду подано клопотання про перегляд судових рішень по справі № 296/18050/16-а, в якому оскаржувались незаконно ухвалені рішення судів, які, на думку позивача, містять численні порушення норм процесуального права.

Верховним Судом з приводу даного клопотання надіслано лист, який також не відповідає вимогам законів України.

Позивач зауважує, що вказаними діями Верховного Суду порушено конституційне право на оскарження судових рішень.

У зв»язку з наведеним, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де вказано на відсутність підтверджених обставин заподіяння моральної шкоди, а також звернуто увагу на неприпустимості оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі. Суду слід відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною шостою статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У відповідності до частини статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Отже, застосування положення частини шостої статті 1176, статті 23 ЦК України можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність, зокрема суду, які не пов'язані із здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, що має на меті прийняття акту органом судової влади. Тобто це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір не вирішується по суті, у разі їх незаконних дій або бездіяльності і якщо вина судді встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням суду.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» судам роз’яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

У постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц зазначено, що Закони України не передбачають можливість розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов'язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов'язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом….Позовні вимоги про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

З поданої позовної заяви вбачається, що позивач фактично не погоджується з прийнятими Великою Палатою Верховного Суду ухвалами, вважає обмеженим право на оскарження судових рішень.

Листом Верховного Суду позивача сповіщено про результати розгляду клопотань щодо перегляду судових рішень.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що предмет спору не пов»язаний із виконанням відповідачем адміністративних функцій як органу влади, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд,

постановив:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди.

На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира може бути подано апеляційну скаргу протягом п»ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя : Д.М.Лєдньов