Рішення № 80931909, 25.03.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8019/17

2/296/1119/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

"25" березня 2019 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Галасюка Р.А.

при секретарі Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив суд стягнути моральну шкоду внаслідок ДТП в розмірі 20000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Постановою Богунського районного м Житомира від 06 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Згідно постанови суду, ОСОБА_2 26.07.2016 року о 10 годині 55 хвилин керував транспортним засобом марки «Volkswagen LT28» д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті рівнозначних доріг пров. 1-й Фабричний, 9 - 1-й Богунський, 5, м. Житомира, не надав перевагу в русі транспортному засобу, який наближався праворуч «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та здійснив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Позивач заявив вимогу про відшкодування моральної шкоди, оціненою в розмірі 20000 грн., мотивуючи тим, що в результаті ДТП він не міг використовувати автомобіль на протязі тривалого часу внаслідок його пошкодження, порушився звичайний ритм життя у зв'язку з необхідністю відновлення автомобіля, пошук авто майстра, ремонт автомобіля, придбання матеріалів та запчастин необхідних для відновлювального ремонту.

Позивач та його представник в судове засідання надали заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги просили задовольнити та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20000 грн. (а.с. 113-114).

Відповідач, в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання та витребування доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Сторони скористалися правовою допомогою. Усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що Постановою Богунського районного м Житомира від 06 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Згідно постанови суду, ОСОБА_2 26.07.2016 року о 10 годині 55 хвилин керував транспортним засобом марки «Volkswagen LT28» д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті рівнозначних доріг пров. 1-й Фабричний, 9 - 1-й Богунський, 5, м. Житомира, не надав перевагу в русі транспортному засобу, який наближався праворуч «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та здійснив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Отже відповідач є відповідальним за заподіяну ОСОБА_1. шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Надаючи оцінку поясненням позивача, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася 26.07.2016 року з вини відповідача. Що ж до розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного. Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» розмір відшкодування моральної /немайнової / шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталася 26.07.2016 року з вини відповідача, автомобіль, яким керував позивач отримав механічні пошкодження.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не було доведено обсягу моральних та фізичних страждань, який би відповідав вимогам щодо відшкодування в розмірі 20000,00 грн. Дана сума є значно завищеною. З урахуванням вищевикладених обставин, виходячи з вимог розумності і справедливості, з урахуванням глибини душевних страждань позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача слід стягнути судові витрати на користь позивача в сумі 640,00 грн. за вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1

вул. Дмитрієвська, 7, кв, 4, м. Житомир, 10008.

Відповідач - ОСОБА_2

вул. Київська, 74, кв, 26, м. Житомир.

Cуддя Р. А. Галасюк