Ухвала суду № 80931565, 21.03.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/236/19

Провадження № 1-кп/191/98/19

У Х В А Л А

іменем України

21 березня 2019 року м. Синельникове

Колегія суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Твердохліб А.В.

суддів - Гречко Ю.В.

- Бондаренко Г.В.

за участю секретаря - Якимчук-Полянички Я.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за № 12018040420000068 від 06.02.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чапліне Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.9, 10 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 153 КК України,

із участю в судовому розгляді:

прокурора - Школярова О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - Орел В.Ю.

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040420000068 від 06.02.2018 року року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.9, 10, ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 153 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою. В обгрунтування клопотання щодо продовження строку тримання під вартою зазначив, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не перестали існувати.

Захисник обвинуваченого адвокат Орел В.Ю. в підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження його підзахисному строку тримання під вартою, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження йому строку тримання під вартою. Просив обрати відносно нього більш м»який запобіжний захід не пов»язаний з триманням під вартою, домашній арешт.

Заслухавши клопотання прокурора, позицію обвинуваченого та його захисника суд приходить до наступного.

Згідно ухвали суду від 21.01.2019 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.03.2019 року.

В обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя серед іншого посилався на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, власного житла не має, відразу після вчинення злочину виїхав за межі району з метою уникнути покарання. При цьому тривалий час переховувався від слідства до моменту затримання. Тому наявні такі ризики як те, що він перебуваючи на свободі, може продовжити вчиняти нові злочини, ухилитись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення кримінального покарання.

Обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суттєво не змінилися, тому суд вважає що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, може продовжити вчиняти нові злочини, ухилитись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення кримінального покарання.

Вирішуючи питання про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Також, відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання в тому числі й довічне позбавлення волі, в цьому полягає суспільний інтерес.

Крім того, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На думку суду, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим, ухилення від суду.

Колегія суддів вважає, що конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є й забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров'я.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Що стосується ризиків, то на думку суду наявний обґрунтований ризик того, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, може, продовжити вчиняти нові злочини, ухилитись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, при цьому обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що можливість призначення покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі, в тому числі й довічне позбавлення волі, його сімейний стан, відсутність офіційного місця роботи, може викликати загрозу втечі обвинуваченого, про що також викладено правову позицію в рішенні ЕСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

Отже, на підставі вищевикладеного слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак не приймає доводи захисника та обвинуваченого щодо звільнення його з-під варти, або обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.

Також суд вважає, що дійсно сама по собі тяжкість інкримінованого правопорушення не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, але станом на день розгляду справи продовжують існувати обґрунтовані ризики того, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти нові злочини, ухилитись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого про заміну запобіжного заходу на більш м'який обвинуваченому ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання обвинуваченого про заміну запобіжного заходу на більш м'який - відмовити.

Клопотання прокурора Васильківського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Школярова О.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 20 травня 2019 року включно.

Відкласти підготовче судове засідання на 14 травня 2019 року на 14.00 годину

Викликати для участі у підготовому судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, його захисника та потерпілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А. В. Твердохліб