Рішення № 80930761, 04.04.2019, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1769/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2019 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Берелет В.В.

секретаря Кирсань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Кринички позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 01 серпня 2015 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 8000 грн. Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії. Банк виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідач належним чином не виконував передбачені договором зобов'язання, внаслідок чого станом на 22 жовтня 2018 року утворилася заборгованість у розмірі 34095,41 грн., яка складається з: 6714,10 грн. заборгованості за кредитом, 12254,84 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, пеня 13026,69 грн, штрафи 500 грн., 1599,78 грн. Тому, посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № б/н від 01 серпня 2015 року в розмірі 34095,41 грн та судові витрати.

Відповідач просить слухати справу без його участі, позовні вимоги визнає.

Дослідивши докази по справі суд встановив, що 01 серпня 2015 року між сторонами укладено договір б/н, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Системний аналіз ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України визначає, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Виходячи зі змісту ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач не виконав зобов'язання у строк, що є порушенням зобов'язання. У відповідності до ст.1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача вимагати повернення всієї суми кредиту, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отримавши кредит, відповідач ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання належним чином не виконав, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором б/н від 01 серпня 2015 року, в результаті чого станом на 22 жовтня 2018 року утворилася заборгованість, яка складається з: 6714,10 грн. заборгованості за кредитом, 12254,84 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, пеня 13026,69 грн., штрафи 500 грн., 1599,78 грн. всього заборгованість 34095,41 грн.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене, правову позицію, яка викладена у Постанові ВСУ від 11.10.2017 р. у справі № 6-1374цс17, норми чинного цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Задоволення позову, згідно ст.141 ЦПК України, покладає на відповідача обов'язок по сплаті судових витрат.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( рах. № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 01 серпня 2015 року заборгованість за кредитом – 6714 грн., 12254,84 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, пеня 13026,69 грн., штрафи 500 грн., 1599,78 грн. всього заборгованість 34095 (тридцять чотири тисячі дев’яносто п’ять) грн. 41 коп., 1762 грн. – судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_2

р