Рішення № 80930497, 04.04.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/967/19

2/212/1342/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання – Нестеренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди в зв’язку з втратою професійної працездатності,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2019 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров’я у розмірі 146 055,00 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що у період з 12.11.1997 по 07.06.2002, з 01.03.2004 по 01.08.2006 та з 27.03.2009 по 21.03.2018 року працював на підприємстві відповідача, заступником начальника дільниці, заступником головного інженера, головним інженером та начальником виробничої екскаваторної дільниці відповідно. Внаслідок шкідливих факторів виробництва виникло хронічне захворювання, і за висновком МСЕК від 17 липня 2018 року позивачу первинно було встановлено 20% стійкої втрати професійної працездатності за професійним захворюванням: хронічне обструктивне захворювання легень, безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що протягом тривалого часу відчуває біль, загальну слабкість, запаморочення, задишку при фізичному навантаженні, що його досить сильно морально пригнічує та змушує постійно лікуватися, але хронічний характер захворювання не дає надії на видужання у майбутньому.

06 лютого 2019 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.

27 лютого 2019 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, яке ухвалою суду від 04 квітня 2019 року залишено без задоволення.

27 лютого 2019 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд ухвалити рішення про відмову позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування зазначив, що позивачем не доведено факту саме завдання йому моральної шкоди та її розмір. Також зазначив, що відповідач не приховував від позивача важкість та небезпечність технологічного процесу, не порушував технологію виробництва, а тому протиправних дій відносно позивача, які б знаходились в причинному зв’язку настанням шкоди не вчиняв, а тому не може нести відповідальність за ушкодження здоров’я позивача.

Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_2 у період з 12.11.1997 по 07.06.2002, з 01.03.2004 по 01.08.2006 та з 27.03.2009 по 21.03.2018 року, часу звільнення у зв’язку з виходом на пенсію, перебував у трудових відносинах з ОСОБА_3 акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та працював заступником начальника дільниці, заступником головного інженера, головним інженером та начальником виробничої екскаваторної дільниці відповідно, що підтверджується трудовою книжкою позивача. (а.с.11-18)

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії Державної Установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 06.03.2018 року, протокол №368 встановлений професійний характер захворювання позивача ОСОБА_2- хронічне обструктивне захворювання легень. (а.с.8)

07 травня 2018 року на підприємстві ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача, про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4. Вказано, що причиною професійного захворювання позивача є пил переважно фібро генної дії. Особами, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи зазначено: враховуючи роботу ОСОБА_2 впродовж 15 років 11 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійних захворювань встановити неможливо. (а.с.4-6)

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №050381 від 17.07.2018 року позивачу ОСОБА_2 при первинному огляді встановлено 20% стійкої втрати професійної працездатності за професійним захворюванням хронічне обструктивне захворювання легень, без визначення групи інвалідності з 02 липня 2018 року безстроково. Визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: забезпечення лікарськими засобами, ВМП. (а.с.7).

У зв’язку із професійним захворюванням позивач ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, що підтверджується випискою з медичної картки останнього. (а.с.9-10)

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральних шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює йому моральні й фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Зазначені обставини наступили у ОСОБА_2 у зв'язку із отриманням професійного захворювання, що призвело до встановлення первинно 20% втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності без встановлення групи інвалідності, потребу в забезпеченні лікарськими засобами, виробами медичного призначення, часу роботи позивача на підприємстві відповідача, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 20 000,00 грн.

Між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_4 27 грудня 2018 року укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого ОСОБА_2 надана правова допомога, яка полягає у наданні усної консультації, правовому аналізі наданих замовником документів, копіюванні документів, формуванні переліку необхідних документів для забезпечення доказів по справі, вивченні судової практики суду касаційної інстанції, складанні позовної заяви, представленні інтересів в суді. (а.с.23)

Згідно акту приймання-передачі правової допомоги відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 27 грудня 2018 року ОСОБА_2 сплачено ОСОБА_4 винагороду в сумі 3900,00 гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №44 від 27.12.2018 року. (а.с.25-27)

Позивача згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов’язані з правничою допомогою також пропорційно до задоволених вимог, що складає 534,30 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 768,40 гривень.

На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141,258-259, 263-265, 279, 354ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди в зв’язку з втратою професійної працездатності - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190977, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, моральну шкоду, у зв’язку з ушкодженням здоров’я в розмірі 20 000,00 гривень (двадцять тисяч грн. 00 коп.) без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190977, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 534,30 гривень (п’ятсот тридцять чотири гривні 30 копійок)

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190977, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено та підписано без його проголошення 04 квітня 2019 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак