Рішення № 80929383, 04.04.2019, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/155/19

Номер провадження 2/162/120/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря Пилипчук Р.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт.Любешів Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Любешівського районного суду Волинської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (однієї тисячі п”ятсот) гривень, щомісячно, з врахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Позов обґрунтовано тим, що з 01 лютого 2003 року позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, у якому в них 23 січня 2007 року народилася дочка ОСОБА_3.

Заочним рішенням Любешівського районного суду від 13 жовтня 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Зазначила, що неповнолітня дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач не дбає про матеріальне забезпечення дитини, не надає жодної допомоги на її утримання, не бере участі у її вихованні, хоча має можливість надавати належну матеріальну допомогу на утримання дитини, так як є працездатним та працює неофіційно у підприємця, інших дітей чи непрацездатних осіб на його утриманні не має. Оскільки питання добровільної сплати аліментів залишається без реагування, тому змушена звернутися до суду для примусового стягнення аліментів з відповідача.

Ухвалою судді від 14 березня 2019 року у справі відкрито провадження та справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. У встановлений ухвалою строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст.141 цього Кодексу мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Виходячи з цього, відповідач як батько, зобов’язаний брати участь у вихованні та утриманні своїх дітей наряду з позивачем.

У відповідності до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти)присуджуються у частці від доходу її матері,батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі. В даному шлюбі в них 23 січня 2007 року народилася дочка ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЕГ №046020, виданим 02 лютого 2007 року. Неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у встановлений судом строк не подав до суду відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, даною нормою на законодавчому рівні визначено мінімальний розмір аліментів, прив’язкою якого є прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який визначається Законом.

При визначенні розміру аліментів згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Відповідно до ст.ст.12,76,78,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.182 СК України, враховуючи відсутність даних про незадовільний стан здоров'я відповідача, його матеріальне становище, відсутність інших утриманців суд визначає аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі 1500 гривень,але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення нею повноліття, вважаючи, що такий їх розмір буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

У відповідності до ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 4, 10,12, 13, 19, 81, 141, 274-279, 430 ЦПК України, на підставі ст. ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з врахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, з 26 лютого 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору (отримувач: ГУК у м.Києві (м.Київ); код отримувача 22030106; рахунок №31211256026001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: судовий збір у справі про адміністративне правопорушення, Любешівський районний суд, ЄДРПОУ 37993783).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: