Рішення № 80929362, 04.04.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5571/19

Провадження № 2-а/161/239/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року

м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі

головуючого судді Івасюти Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Маковецької Т.М.

представника позивача- Марцих Є.Т.

відповідача громадянина Російської Федерації ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби України у Волинській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання та примусове видворення за межі території України,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної міграційної служби України звернулось до суду із вищевказаним позовом, мотивуючи позов тим, що працівниками Радехівського РС ГУ ДМС України у Львівській області виявлено громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Щуровичі Радехівського району, який проживає в Україні з порушенням правил перебування на території України іноземних громадян, про що складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП.

16.11.2017р. головним спеціалістом Радехівського РС ГУ ДМС України у Львівській області прийнято рішення про примусове повернення з України ОСОБА_2 Вказане рішення доведено до відома останнього під розписку. Відповідач зобов'язався покинути територію України до 15.12.2017р. Проте, вказане рішення іноземець не виконав, чим порушив норми Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також частину другу статті 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженої Постановою КМУ № 150 від 15.02.2012р.

Працівниками міграційної служби встановлено, що 01.09.2006р. ОСОБА_2 прибув на територію України до свого товариша та залишився на території України. Однак, після закінчення дозволеного строку (90 днів перебування протягом 180 днів) до Радехівського РС ГУ ДМС України у Львівській області щодо продовження строку перебування на території України не звернувся. Із заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту іноземець не звертався. Підстав для продовження терміну перебування в Україні в останнього не має. Про прийняте рішення щодо примусового повернення з України громадянина РФ ОСОБА_2 письмово повідомлено керівника Радехівської місцевої прокуратури Львіської області та керівництво ДМС України. З наданих іноземцем пояснень вбачається, що останній не може виконати рішення про примусове повернення, оскільки на території РФ у нього немає рідних та близьких, а також за відсутності коштів.

Разом з тим, згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України від 17.01.2018р. відомостей про перетинання державного кордону України громадянином РФ ОСОБА_2 в базі даних не виявлено. Станом на 24.01.2018р. місце перебування іноземця не відоме.

04.04.2019р. о 10:45р. уповноваженими працівниками УДМС України у Волинській області спільно з працівниками поліції під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант», по АДРЕСА_1 було виявлено громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, який проживає на території України з порушенням норм міграційного законодавства, а саме - перебуває в Україні більше як 90 днів протягом 180.

04.04.2019р. його було затримано у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203 КУпАП, для припинення та з?ясування обставин правопорушення. 04.04.2019 про затримання іноземця повідомлено Генеральне Консульство РФ у Львові. Уповноваженими працівниками встановлено, що відповідач перебуває на території України з порушенням вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ОСОБА_2 перебуває на території України без відповідних документів на право перебування. Під час перебування на території України до підрозділів ДМС України у Волинській області та інших областей України щодо продовження термінів чи з інших питань перебування на території України не звертався. Із заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту ОСОБА_2 не звертався. На сьогоднішній день підстав для подальшого перебування в Україні в останнього не має, ОСОБА_2 знаходиться на території України з порушенням вимог чинного міграційного законодавства, він не виконав рішення про примусове повернення та виконати його не в змозі.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд затримати відповідача ОСОБА_2 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на термін до 6-ти місяців для забезпечення примусового видворення за межі території України, та видворити останнього за межі території України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та додані сторонами докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, установив таке.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (надалі -Закон №3773-VI), іноземці в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи.

Як передбачено п. 15 ст. 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

У відповідності до ч.1, ч.3 та 4 ст. 30 Закону № 3773-VI центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби Безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особи без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

З матеріалів справи випливає, що працівниками Радехівського РС ГУ ДМС України у Львівській області був виявлений громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в Україні з порушенням правил перебування на території України іноземних громадян, про що складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП.

16.11.2017р. головним спеціалістом Радехівського РС ГУ ДМС України у Львівській області прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане рішення доведено до відома ОСОБА_2 під розписку. Відповідач зобов'язався покинути територію України до 15.12.2017р.

Однак, зазначене рішення відповідач не виконав, чим порушив норми Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також частину другу статті 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ № 150 від 15.02.2012р.

Як пояснив в судовому засіданні відповідач, 01.09.2006р. він прибув на територію України до свого товариша та залишився на території України. Однак, після закінчення дозволеного строку (90 днів перебування протягом 180 днів) до Радехівського РС ГУ ДМС України у Львівській області щодо продовження строку перебування на території України не звернувся. Із заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту відповідач не звертався.

Як встановлено судом , відповідач перебуває на території України з порушенням вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», без відповідних документів та дозолу на право перебування.

Судом встановлено, що із заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту відповідач не звертався.

За таких обставин, позовні вимоги Управління Державної міграційної служби України у Волинській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про затримання та примусове видворення за межі території України слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 243-246, 289, 370, 371 КАС України, ст.ст. 9, 16, 23, 26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на термін до 6-ти місяців для забезпечення примусового видворення за межі території України.

Видворити громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України.

Рішення суду підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є Управління Державної міграційної служби України (м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 37821586.

Відповідачем у справі є: громадянин Російської Федерації, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце тимчасового перебування: Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, адреса: АДРЕСА_2.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.В.Івасюта