Рішення № 80927785, 02.04.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/1371/18

н/п 2/766/3062/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Красновського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Петровець», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення загальних зборів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення нарахованої заробітної плати та грошових коштів за невикористану відпустку,

встановив:

25.01.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНСІОНАТ «ПЕТРОВЕЦЬ» від 14.12.2017 року, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.12.2017 року до дня поновлення на роботі. В обґрунтування позову зазначила, що з 19.12.2016 року приступила до виконання обов'язків директора ТОВ «ПАНСІОНАТ «ПЕТРОВЕЦЬ» згідно наказу №1 та протоколу загальних зборів учасників від 18.01.2016 року. Проте, 19.12.2017 року відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби Суворовського РУЮ у м.Херсоні було зареєстровано зміни до відомостей про ТОВ «ПАНСІОНАТ «ПЕТРОВЕЦЬ» щодо зміни директора, які було проведено на підставі протоколу загальних зборів учасників від 14.12.2017 року. Позивач вважає звільнення незаконним та безпідставним, оскільки збори проведено з порушеннями закону та Статуту Товариства, у зборах не приймала участь ОСОБА_2, яка володіє 50 відсотками статутного капіталу. ОСОБА_4, який діяв за дорученням від ОСОБА_3 (власника 25 відсотків статутного капіталу) був неналежним представником, оскільки його довіреність не передбачає представництво немайнових інтересів учасника Товариства ОСОБА_3, ОСОБА_5, який нібито брав участь у зборах товариства, не ідентифікований.

Ухвалою суду від 13.12.2018 року прийнято відмову від сторони позивача від позовних вимог про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та стягнення грошової компенсації за всі дні невикористаної основної щорічної відпустки.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги про визнання недійсним, незаконним рішення загальних зборів товариства від 14.12.2017 року, поновлення на роботі на посаді директора ТОВ «Пансіонат «ПЕТРОВЕЦЬ» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з підстав, зазначених у позові, просили їх задовольнити в повному обсязі. Зазначили, що середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.12.2017 року по 25.01.2019 року складає 49193,93 гривень. В останнє судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку, надали заяву про закінчення розгляду справи за їх відсутності.

Представник ТОВ «Пансіонат «Петровець» в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю. Зазначив, що учасники товариства, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора, здійснювали свої повноваження та реалізували свої права як учасники товариства. Проведення зборів 14.12.2017 року відповідає Статуту підприємства та вимогам законодавства. В останнє судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні вважали позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки звільнення відбулося з порушенням вимог законодавства. ОСОБА_2, яка має 50% статутного капіталу товариства, не була присутня на зборах учасників товариства, про проведення зборів 14.12.2017 року не була повідомлена іншими учасниками. В останнє судове засідання не з'явились, представник третьої особи ОСОБА_6 надав до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено відповідно до Статуту ТОВ «Пансіонат Петровець» та протоколу загальних зборів учасників товариства «Пасіонат Петровець» від 18.01.2016 року, учасниками ТОВ «Пансіонат Петровець» є ОСОБА_3 (25% статутного капіталу), ОСОБА_1 (25% статутного капіталу), ОСОБА_2 (50% статутного капіталу).

Згідно протоколу загальних зборів ТОВ «ПАНСІОНАТ «ПЕТРОВЕЦЬ» від 18.01.2016 року ОСОБА_1 обіймає посаду директора зазначеного Товариства з наданням їй відповідних повноважень директора, передбачених Статутом, з 19.01.2016 року.

Відповідно до наказу №1 ТОВ «ПАНСІОНАТ «ПЕТРОВЕЦЬ» від 19.01.2016 року ОСОБА_1 приступила до виконання обов'язків директора.

З протоколу загальних зборів від 14.12.2017 року, рішення яких оскаржується позивачем, вбачається, що на зборах були присутні ОСОБА_2, ОСОБА_4, що діє від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 11.02.2016 року, також запрошений ОСОБА_5, який не є учасником або працівником ТОВ «Пансіонат «Петровець».

З пояснень допитаних у якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що при проведенні загальних зборів учасників ТОВ «Пансіонат «Петровець» 14.12.2017 року, рішення яких оскаржується позивачем, ОСОБА_2, якій належить 50% статутного капіталу, не була присутня, її в порушення порядку проведення загальних зборів іншими учасниками не було повідомлено про проведення 14.12.2017 року зборів, не доведено порядок денний, про звільнення директора ТОВ «Пансіонат «Петровець» не знала. Збори відповідно до протоколу проходили у м.Херсоні, в той час як вона живе в м.Черкаси, і в м.Херсоні в той час не знаходилася. Доказів присутності ОСОБА_2 під час проведення загальних зборів відповідачем не надано, будь-які її підписи на документах з цього приводу відсутні, як і відомості про її повідомлення про проведення загальних зборів учасників 14.12.2017 року.

Стороною відповідача зазначені пояснення свідків спростовані не були.

Відповідно до ст.32 Статуту вищим органом управління товариством є загальні збори учасників. Таким чином, для проведення загальних зборів необхідно повідомити всіх учасників Товариства та надіслати порядок денний не менш ніж за 30 днів до проведення загальних зборів учасників, що передбачено ст.36 Статуту.

Відповідно до ст.34 п.«в» обрання та відкликання директора відноситься до компетенції загальних зборів товариства. З цього питання відповідно до ст.34 Статуту рішення приймається простою більшістю голосів. Проте, цю вимогу Статуту при проведення загальних зборів та складанні протоколу від 14.12.2017 року було порушено.

Так, відповідно до ст.33 Статуту учасник товариства має право передати свої повноваження на загальних зборах учасників іншому учаснику або представникові іншого учасника Товариства за нотаріально посвідченим дорученням.

Як убачається з посвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_8 довіреності від 11.02.2016 року ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_9, який не є учасником товариства, або представником іншого учасника товариства, бути його представником. Таким чином, представництво ОСОБА_3 на загальних зборах було незаконним, оскільки порушувало вимоги ст.33 Статуту. Крім того, згідно вказаної довіреності ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_9 бути його представником, окрім питання розпорядження його майном. Повноваження щодо здійснення голосування від імені ОСОБА_9 на загальних зборах учасників ТОВ «Пансіонат Петровець» або інших господарських товариств в документі не передбачено, а питання обрання та відкликання директора ТОВ «Пансіонат «Петровець» є саме таким питанням, яке стосується розпорядженням майном.

Згідно ст.37 Статуту повноваження Директора, який є виконавчим органом товариства, та діє без довіреності від імені товариства, представляє його у всіх установах, відкриває та закриває в банках поточні та інші рахунки, в тому числі валютні, видає довіреність, самостійно укладає договори і контракти, за винятком договорів і контрактів, для укладення яких потрібно рішення загальних зборів учасників товариства, ухвалює рішення і видає накази з оперативних питань внутрішньої діяльності товариства, здійснює інші дії, необхідні для досягнення цілей товариства, за винятком тих, що входять в компетенцію загальних зборів учасників, якщо вони не передані йому за рішенням загальних зборів учасників. Таким чином, питання відкликання та обрання директора товариства є як рішенням товариства в цілому, так і кожного учасника окремо стосовно розпорядження майном відповідно до розміру частки кожного у статутному капіталі.

Відповідно до змісту та форми протоколу загальних зборів від 14.12.2017 року вбачається, що всі рішення загальних зборів від 14.12.2017 року учасників ТОВ «Пансіонат «Петровець» було прийнято неналежним чином за неналежною процедурою і до проведення голосування за відповідні рішення.

Так, згідно протоколу слухали ОСОБА_9, який проголосив себе головою зборів та секретарем зборів ОСОБА_5, який не є членом товариства, або членом його трудового колективу. Далі вирішили обрати ОСОБА_9 головою загальних зборів та ОСОБА_5 секретарем загальних зборів. Дали вирішили звільнити ОСОБА_1 з посади керівника «ТОВ Пансіонат «Петровець» за неналежне виконання посадових обов'язків. Після цього призначили ОСОБА_5 на посаду керівника «ТОВ «Петровець» з 15.12.2017 року.

Таким чином, рішення на зборах від 14.12.2017 року приймалися до проведення голосування, фактичні результати голосування у протоколі зборів відсутні, оскільки незрозуміло, хто і яким чином голосував; збори проведено у неналежному складі учасників- Педченко М.І. була фактично відсутня, а ОСОБА_9 є неналежним представником і не мав брати участь у загальних зборах та вирішувати питання відкликання та призначення директора.

Крім того, відповідно до протоколу зборів зазначено, що вирішувалося питання про звільнення з посади та призначення на посаду керівника ТОВ «Пансіонат Петровець». Проте, відповідно до Статуту такого поняття або посади «керівник» не передбачено.

Відповідно до ст.31 Статуту органами управління товариством є Загальні збори та Директор.

Відповідно до ст. 37 Статуту у товаристві створюється виконавчий орган управління товариством Директор, який обирається загальними зборами учасників. Директор обирається із складу учасників товариства або приймається на роботу за контрактом. Контракт з директором підписує голова загальних зборів учасників товариства.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що загальні збори ТОВ «Пансіонат «Петровець» від 14.12.2017 року та рішення, прийняте ними щодо звільнення директора товариства, відповідно до протоколу від 14.12.2017 року, в порушення зазначених вище вимог законодавства, а тому є незаконним. Та відповідно необхідним є поновлення на роботі на посаді директора ТОВ «Пансіонат Петровець» позивача ОСОБА_1 з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу, виходячи з наступного розрахунку.

Так, відповідно до положень ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

За змістом п.32 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06 листопада 1992 року, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку із незаконним звільненням, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (надалі - Порядок).

З урахуванням абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто ті, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки (абз. 3 п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 5 наведеного вище Порядку,основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Згідно з пунктом 8 цього Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин). У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до наданої банківської виписки остання виплата заробітної плати склала 2817,50 грн., що відповідає нарахованому посадовому окладу до податкових відрахувань (податок на доходи фізичних осіб: 3500 х 18% = 630 грн. + військовий збір: 3500 х 1,5% = 52,50 грн.) у сумі 3500,00 грн. на місяць.

Таким чином, середньоденна заробітна плата за 2 останніх календарних місяці складає:

-3500 х 2 місяці (жовтень і листопад) = 7000,00 гривень;

-7000,00 гривень : (21(кількість робочих днів у жовтні 2017 року) + 22 (кількість робочих днів у листопаді 2017 року)) = 162,79 гривень.

3гідно з aбзацом 2 пyнкту 10 Пoрядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Вpаховуючи, що в розрахунковому періоді (грудень 2017 pоку - січень 2019 pоку) двічі відбулося підвищення мінімальної заробітної плати в країні, то пpи обчисленні середньої заробітної плати треба розраховувати декілька періодів середньоденної заробітної плати у зв'язку з її коригуванням нa відповідний коефіцієнт підвищення окладу працівника.

Коефіцієнт коригування у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 року: 3723 : 3500 = 1.06.

Середньоденна заробітна плата у 2018 році з урахуванням коефіцієнту коригування складає: 3500 х 1,06 х 12 місяців : 250 (кількість робочих днів у 2018 році) = 178,08 грн.

Коефіцієнт коригування у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 01.01.2019 року: 4173 : 3500 = 1,19.

Середньоденна заробітна плата у 2019 році з урахуванням коефіцієнту коригування складає: 3500 х 1,19 : 21 (кількість робочих днів у січні 2019 року) = 198,33 грн.

Середній заробіток за весь час вимушеного прогулу складає:

- 162.79 х 8 (кількість робочих днів з 19.12.2017 року по 31.12.2017 року) = 1302,32 грн.

- 178.08 х 250 (кількість робочих днів у 2018 році) = 44520 грн.

- 198.33 х 17 (кількість робочих днів з 01.01.2019 року по 25.01.2019 року) = 3371,61 грн.

- 1302,32 грн. + 44520,00 грн. + 3371,61 грн. = 49193.93 гривень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, було порушено відповідачем, спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам закону, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, станом на 25.01.2018 року за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 704,80 гривень; за подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 704,80 гривень, та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8810,00 гривень.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються, зокрема, позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він, за змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України, стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру: про визнання незаконним рішення загальних зборів ТОВ «Пансіонат «Петровець» від 17.12.2017 року та поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «Пансіонат «Петровець», які підлягають задоволенню, судовий збір за них становить 1409,60 гривень (по 704 грн. 80 коп. за кожну вимогу), який стягується з відповідача.

Крім того, з відповідача стягується судовий збір за вимогою майнового характеру - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у розмірі 1 відсотку, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 704,80 гривень.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню відповідно до ч.7 ст.235 КЗпП України.

За змістом п.п.2, 4 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.15 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст.231-236, 237-1 КЗпП України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Петровець», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення загальних зборів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати незаконним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Петровець» від 14.12.2017 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Петровець».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Петровець» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.12.2017 року по 25.01.2019 року в сумі 49193,93 гривень без утримання податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Петровець» в дохід держави 2114,40 гривень судового збору.

Рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Петровець» та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Петровець» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І.Майдан