Рішення № 80924729, 04.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року справа № 580/701/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якій просить:

-визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо винесення вимоги про сплату фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 боргу (недоїмки) №Ф-60820-17 від 05.02.2019;

-скасувати вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-60820-17 від 05.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що відповідач своїми діями порушив норми ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки остання є пенсіонером та звільнена від сплати єдиного внеску.

Представник відповідача в поданому відзиві щодо задоволення адміністративного позову заперечував. Зокрема, стверджував, що позивач, є пенсіонером однак не звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки здійснює незалежну професійну діяльність адвоката, тому в силу п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, повинна сплатити ЄСВ.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

21.10.1998 на підставі рішення Луганської обласної КДКА, ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 506.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, 28.12.2017, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за видом діяльності "діяльність у сфері права", а також відповідно до витягу з реєстра платників єдиного податку від 04.01.2018 №1823013400015 є платником єдиного податку 3 групи.

Згідно посвідчення УМВД України в Луганській області №3969, ОСОБА_1 з 25.03.1999 призначена пенсія за вислугою років.

05.02.2019 ГУ ДФС у Черкаській області винесено вимогу № Ф-60820-17 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 11350,80грн.

Не погоджуючись з вищевказаною вимогою, позивач звернулася до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05.07.2012 року № 5076 -УІ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076), статтею 1 якого визначено що, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 63.2 статті 63 ПК України, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Абзацом другим пункту 63.5 статті 65 ПК України, передбачено, що фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-У1 зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464), платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

При цьому, ч. 4 ст. 4 Закону №2464 визначає, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, ч. 4 ст. 4 Закону №2464 не передбачає наявності пільг у пенсіонерів або осіб з інвалідністю у вигляді звільнення від сплати ЄСВ при провадженні незалежної професійної діяльності зокрема у сфері права.

Взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність регламентується статтею 65 ПК України, статтею 5 Закону №2464, Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок) та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 року №1162 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок платників ЄСВ).

Відповідно до пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку та пункту 1 розділу III Порядку обліку платників ЄСВ для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву за формою №5-ОПП, заяву за формою №1-ЄСВ та копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Разом з тим, Законом №5076 не заборонено займатись адвокатською діяльністю фізичній особі, яка зареєстрована як фізична особа - підприємець.

Підпунктом 4 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку передбачено якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774) було внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП, у тому числі ФОП - платниками ЄП, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які набули чинності з 01 січня 2017 року.

Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у пп. 4 (крім ФОП - платників ЄП) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі-якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).

Отже, починаючи з 01.01.2017, у разі якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та є особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

З 01.01.2017 ФОП - платники ЄП та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).

Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя П.Г. Паламар