Рішення № 80924470, 03.04.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/361/19

РІШЕННЯ

іменем України

03 квітня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати неправомірною відмову Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації щодо встановлення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС від 27.11.2018 року;

- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС та видати відповідне посвідчення.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 27 та 29 квітня 1986 року, як провідник залізнодорожнього вагону, приймала участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, зокрема приймала участь у евакуації людей із станції Янів та інших станцій, що знаходились у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

В березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації із заявою про надання їй статусу ліквідатора аварії на ЧАЕС та видачу відповідного посвідчення.

Позивачу листом від 29.03.2018 року у наданні відповідного статусу було відмовлено.

Не погодившись із рішенням Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА позивач звернулась до суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року по справі №2240/3230/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 29.03.2018 №04.02-3362 про надання статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та видачі відповідного посвідчення.

Зобов'язано Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1, та прийняти рішення щодо надання статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та видачі відповідного посвідчення або надати вмотивовану відмову.

На повторне звернення до відповідача із заявою про надання їй статусу ліквідатора аварії на ЧАЕС та видачу відповідного посвідчення позивач отримала відмову.

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо відмови, вважає їх протиправними та незаконними, а тому звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.02.2019 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

25.02.2019 року до суду надійшов відзив у якому відповідач зазначає, що Комісією з визначення статусу особі, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Хмельницької обласної державної адміністрації, на виконання рішення суду від 12.11.2018 року по справі №2240/3230/18, повторно розглянуто питання щодо надання статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС та видачі відповідного посвідчення. Оскільки чинним законодавством не передбачено встановлення статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС на підставі рішення суду, а копія довідки про роботу в поїзді 191/192 Хмельницький - Москва, надана позивачем, не підтверджена первинними документами, комісією прийнято рішення про відмову у видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" ОСОБА_1

Оскільки під час надання відмови ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачі посвідчення Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації діяв у межах передбачених чинним законодавством, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв'язку та сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 брала участь в евакуації людей під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме працювала в поїзді 191/192 сполученням Хмельницький-Москва, та вивозила людей зі станції Янів з 26.04.1986 року, при цьому позивач отримувала заробітну плату в трьох кратному розмірі, що підтверджується довідкою начальника вагонного депо м. Жмеринки та рішенням суду від 19.11.1993 року по справі №2-3228/1993.

В березні 2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.

Листом від 29.03.2018 року№04.02-3362 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для встановлення позивачу відповідного статусу.

Причиною відмови відповідач зазначив подання позивачем до Департаменту копії довідки та копії рішення суду від 19 листопада 1993 року, при цьому зазначив, що за умови надання оригіналів документів, які підтверджують безпосередню участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, дане питання буду повторно винесено на розгляд комісії.

Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернулась до суду з позовом у якому просила: визнати неправомірною відмову Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації щодо встановлення ОСОБА_1, статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС та зобов'язати Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, та видати відповідне посвідчення (справа №2240/3230/18).

При розгляді справи №2240/3230/18 судом враховано, що доводи відповідача стосовно подання позивачем копії вказаної довідки, а не оригіналу є такими, що не відповідають дійсності, оскільки пунктом 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51, який був чинний на момент звернення позивача до відповідача із заявою про надання статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, відсутнє чітке визначення стосовно того, яким чином необхідно надати підтверджуючий документ, в оригіналі чи копії.

Судом також враховано те, що нормативно-правовими актами не встановлено обов'язку при подачі доказів на підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС надавати саме оригінали підтверджуючих документів, а тому суд визнав оскаржувану відмову (рішення) Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 29.03.2018 №0402-3362 у наданні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року по справі №2240/3230/18 позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано відмову Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 29.03.2018 №0402-3362 про надання статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та видачі відповідного посвідчення.

Зобов'язано Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1, та прийняти рішення щодо надання статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та видачі відповідного посвідчення або надати вмотивовану відмову.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення суду по справі №2240/3230/18 Комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на засіданні від 26.11.2018 року повторно розглянула питання щодо встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 та прийняла рішення про відмову, про що свідчить протокол засідання комісії №2 від 26.11.2018 року.

Листом від 27.11.2018 року директор Департаменту соціального захисту Хмельницької ОДА надала позивачу вмотивовану відмову, а саме: повідомила позивача про відмову у встановленні позивачу відповідного статусу у зв'язку із відсутністю підстав, оскільки надані документи не відповідають встановленому законодавством порядку та чинним законодавством не передбачено встановлення статусу учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі рішення суду.

З такою відмовою відповідача позивач не погодилась, вважає її протиправною, а тому звернулась в суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ ).

Відповідно до статті 9 Закону №796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Статтею 10 Закону №796-ХІІ визначено осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 15 Закону Закону №796-ХІІ встановлено підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно із частиною 1 статті 65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 Закону №796-ХІІ посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Частиною 4 Закону №796-ХІІ встановлено, що видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 (далі Порядок).

Даний Порядок визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій.

Згідно із пунктом 11 Порядку (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) посвідчення видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.

Отже, підставою для видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС є наявність одного із зазначених в пункті 11 Порядку документів. Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження її статусу, як учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС надала відповідачу копію довідки видану начальником вагонного депо м.Жмеринки, в якій зазначено, що ОСОБА_1 під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС працювала в поїзді 191/192 сполученням Хмельницький - Москва, та при цьому допомагала вивозити людей зі станції Янів з 26.04.1986 до зміни маршруту. За цей період ОСОБА_1 було виплачено заробітну плату в 3-х кратному розмірі.

Згідно копії трудової книжки, наявної в матеріалах даної адміністративної справи позивач у період з 15.06.1984 року по 10.09.1986 року працювала на посаді провідника пасажирських вагонів ПТО Хмельницький.

Позивач також надала копію рішення Хмельницького міського суду по справі №2-3228/1993 від 19.11.1993 року, яким встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 27 і 29 квітня 1986 року як провідник залізничного вагону, приймала участь в евакуації людей із станцій, в тому числі зі станції Янів, що знаходиться в зоні аварії Чорнобильської АЕС.

Рішення Хмельницького міського суду по справі №2-3228/1993 від 19.11.1993 року, яким встановлено участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, набрало законної сили 30.11.1993 року, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2240/3230/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії набрало законної сили 13.12.2018 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2240/3230/18 підтверджено, що позивач приймала участь у роботах пов'язаних з усуненням наслідків аварії на ЧАЕС та надала відповідачу належні копії документів.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що долучені до матеріалів справи докази підтверджують участь позивача у роботах, пов'язаних з усуненням наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати відмову оформлену листом від 27.11.2018 року №04.02-26835 Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, яким ОСОБА_1 відмовлено у встановленні статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.

Оскільки, як встановлено судом, підставою для надання відповідачем вмотивованої відмови у встановленні позивачу статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС стало рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Хмельницької обласної державної адміністрації, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, при розгляді адміністративної справи суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, та скасувати рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Хмельницької обласної державної адміністрації викладене у протоколі №2 від 26.11.2018 року щодо відмови у видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" ОСОБА_1

Щодо позовної вимоги в якій позивач просить встановити їй статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС та видати відповідне посвідчення, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1,2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Задовольняючи адміністративний позов позивача в повному обсязі суд зазначає, що у даному випадку це не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верхового Суду України від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових документів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог статті 139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Хмельницької обласної державної адміністрації викладене у протоколі №2 від 26.11.2018 року щодо відмови у видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" ОСОБА_1

Визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації щодо встановлення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС викладену у листі №04.02-26835 від 27.11.2018 року.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС та видати відповідне посвідчення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (вул. Володимирська, 109,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 25921623)

Головуючий суддя В.К. Блонський