Ухвала суду № 80924404, 03.04.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/269/19

УХВАЛА

іменем України

03 квітня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В.

за участі:секретаря судового засідання Голуб О.Р. представника позивача: ОСОБА_1, представників відповідача: Фортельної Ю.Ю., Сидорук Ю.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про стягнення середнього заробітку, моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якій просить:

- стягнути з Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, з 29.08.2018 по 27.09.2018 в сумі 42549,00 грн.;

- стягнути з Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області середній заробіток за весь час затримки розрахунку з ОСОБА_4 з 28.09.2018 по 30.10.2018 в сумі 46803,90 грн.;

- стягнути з Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 21.11.2012 працював в Управлінні державної міграційної служби України в Хмельницькій області, на посадах головного спеціаліста відділу міграційної роботи, заступника начальника Управління - начальника відділу міграційної роботи, першого заступника начальника Управління ДМС України в Хмельницькій області.

Згідно наказу №99-о/с від 28.08.2018, позивач звільнений з посади першого заступника начальника Управління ДМС України в Хмельницькій області, згідно пункту 3 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України) та наказано виплатити ОСОБА_4 грошову компенсацію за 27 календарних днів невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад п'ять років та провести відрахування із сум, належних ОСОБА_4 при звільненні, за 7 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 21.11.2017 по 20.11.2018, наданих в рахунок невідпрацьованої частини робочого року (з 29.08.2018 по 20.11.2018).

Однак, після звільнення відповідач не провів вчасного розрахунку та не видав позивачу трудову книжку. Зокрема, остаточна виплата належних ОСОБА_4 сум проведена лише 30.10.2018, а з наказом №99 о/с від 28.08.2018 позивач ознайомлений лише 27.09.2018, в цей же день позивач отримав трудову книжку.

Позивач вважає, що в даному випадку відповідач допустив порушення трудового законодавства, тому звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою від 28.01.2019 суд відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного провадження.

На адресу суду 14.02.2019 надійшов відзив на позовну заяву від управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому відповідач вказав свою правову позицію та зазначив, що проти заявленого позову заперечив повністю, вказав, що управління діяло відповідно до чинного законодавства, також зазначив про порушення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, просив позов залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 18.02.2019 суд призначив до розгляду адміністративну справу №560/269/19 в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

В судовому засіданні відповідно до ухвали суду від 13.03.2019 позовну заяву залишено без руху з підстав порушення ст.161 КАС України, а саме, не сплати позивачем судового збору.

Після усунення позивачем недоліків, визначених ухвалою від 13.03.2019, суд продовжив розгляд справи згідно ухвали від 28.03.2019.

На адресу суду від представника відповідача 02.04.2019 надійшло клопотання, в якому відповідач повторно просив залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку із порушенням строків звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача проти заявленого клопотання заперечив, просив у його задоволенні відмовити.

Представники відповідача заявлене клопотання підтримали повністю, просили адміністративний позов залишити без розгляду.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно наказу №99-о/с від 28.08.2018, позивач звільнений з посади першого заступника начальника Управління ДМС України в Хмельницькій області, згідно пункту 3 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Одночасно зазначеним наказом зобов'язано відділ бухгалтерської служби, фінансування та звітності виплатити ОСОБА_4 грошову компенсацію за 27 календарних днів невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад п'ять років та провести відрахування із сум, належних ОСОБА_4 при звільненні, за 7 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 21.11.2017 по 20.11.2018, наданих в рахунок невідпрацьованої частини робочого року (з 20.08.2018 по 20.11.2018).

ОСОБА_4 ознайомився з наказом УДМС України в Хмельницькій області 27.09.2018 та отримав трудову книжку.

У день звільнення ОСОБА_4, тобто 28.08.2019, відповідач здійснив перерахунок сум, належних до виплати ОСОБА_4, а саме: нарахував утримання за 27 календарних днів додаткової відпустки та 7 календарних днів щорічної основної відпустки, а також нараховано компенсацію за 27 календарних днів невикористаної додаткової відпустки. Крім того, внаслідок зміни посадових окладів ОСОБА_4 було здійснено донарахування премії за січень 2018.

Оскільки листки непрацездатності були надані ОСОБА_4 наприкінці серпня 2018, виплату належної ОСОБА_4 суми проведено у найближчий термін виплати заробітної плати працівникам УДМС України у Хмельницькій області відповідно до пункту 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Розрахункові кошти для ОСОБА_4 були виплачені 30.10.2018 відповідно до платіжного доручення №984 від 29.10.2018.

Вважаючи, протиправною невиплату всіх сум в день звільнення (28.08.2018), позивач звернувся до суду з вимогами зобов'язати УДМС України у Хмельницькій області сплатити ОСОБА_4 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, з 29.08.2018 по 27.09.2018 в сумі 42549,00 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку з ОСОБА_4 з 28.09.2018 по 30.10.2018 в сумі 46803,90 грн., а за завдані моральні страждання виплатити 50000,00 грн.

Досліджуючи питання щодо порушення позивачем строків звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частини 1 статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим.

Поряд з цим, суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Отже, саме дата остаточного розрахунку відповідача з позивачем, а саме 30.10.2018 визначає момент, коли особа дізнається про свої порушенні права та інтереси.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем розрахунок при звільненні позивача з УДМС України у Хмельницькій області проведено 30.10.2018, що не заперечується сторонами.

Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, суд встановив, що до Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_4 звернувся 25.01.2019, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України.

Так, відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об'єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, пункт 41, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить приймати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Враховуючи факт, що позивач не порушено питання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Керуючись пункту 8 частини 1 статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про стягнення середнього заробітку, моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 04 квітня 2019 року

Головуючий суддя В.В. Матущак