Рішення № 80924279, 03.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 квітня 2019 р. справа № 520/978/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул.Федора Ернста, буд.3, м.Київ 48, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 19.03.2019 року, просить суд стягнути середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 06 вересня 2018 року по 11 лютого 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом начальника ДПП НПУ №865 о/с від 05.09.2018 на підставі постанови Московського районного суду м.Харкова від 20.08.2018 року по справі №643/6731/18 ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції. Постановою Харківського апеляційного суду від 23.11.2018 року провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу правопорушення.

Наказом відповідача №96 о/с від 12.02.2019 року скасовано пункт наказу ДПП від 05.09.2018 №865 о/с про звільнення зі служби ОСОБА_1 Позивача було поновлено на посаді, однак, до теперішнього часу заробітну плату за час вимушеного прогулу виплачено не було.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року, після усунення недоліків позовної заяви позивачем, відкрито підготовче провадження по справі за загальними правилами.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивач прибув у судове засідання, склав на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Бєлова А.М. (довіреність №206/41/3/01-2019 від 08.01.2019) прибув у судове засідання, склав на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Правом надати письмовий відзив не скористався.

Згідно ч.6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних суд вирішує справу за наявним матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №865/ о/с від 05.09.2018 року капрала поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2), поліцейського роти №5 батальйону №3 звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 10 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.11).

Підставою для звільнення слугувала постанова Московського районного суду м.Харкова від 20.05.2018 №643/6731/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 850 грн. 00 коп. (а.с.14-15).

Постановою Харківського апеляційного суду від 23.11.2018 року по справі №643/6731/18 постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 20 серпня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 172-6 КУпАП закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП (а.с.17-18).

Згідно повідомлення Міністерства юстиції України №4027/11.2-42-18 від 27.11.2018 відомості стосовно ОСОБА_1 вилучено з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (а.с.19).

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем по справі, наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №96 о/с від 12.02.2019 року, на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 23.11.2018 року №643/6731/18, скасовано пункт наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.09.2018/ року №865 о/с про звільнення зі служби в поліції за пунктом 10 частини 1 статті 77 ЗУ "Про Національну поліцію" капрала поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_3), поліцейського роти №5 батальйону №3 управління патрульної поліції в Харківській області з 06 вересня 2018 року (а.с.39).

26.02.2019 року позивач звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Листом за підписом начальника УФЗҐБО ДПП - головного бухгалтера ОСОБА_4, позивача повідомлено, що згідно з абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Враховуючи викладене, стягнення на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 07.11.2018 по 11.02.2019 неможливе у зв'язку з відсутністю наведених розрахунків (а.с.54).

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Перевіряючи оскаржувані дії відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Порядок та умови проходження служби в поліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами абзацу 1 пункту 24 вищевказаного Положення передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Відповідно до положень ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку, передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 21 січня 2012 року №6-87цс11 та від 14 січня 2014 року №21-395а13.

Частинами 3, 4 та 5 статті 91 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків. Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

Із долученої до матеріалів справи довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ДПП від 13.03.2019 року №647 судом встановлено, що розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 126,93 грн. Кількість робочих днів згідно графіка роботи становить 31 день, фактична кількість відпрацьованих робочих днів - 31 (а.с.46).

З урахуванням вищевикладеного, кількість робочих днів вимушеного прогулу за період з 06.11.2018 пo 11.02.2019 року складає 159 дні.

Таким чином, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за вказаний період становить 20181,87 грн. (159 робочі дні х 126,93 грн.).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2018 по 11.02.2019 року підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, проаналізувавши положення ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 06 вересня 2018 року по 11 лютого 2019 року у сумі 20181 (двадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 87 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко