Рішення № 80924197, 26.03.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 р. Справа №480/4709/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Боброва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4709/18

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Управління Держпраці у Сумській області

про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати постанови Управління Держпраці у Сумській області:

- від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС про накладення штрафу у розмірі 3 723 грн.;

- від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС про накладення на штрафу у розмірі 111 690 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 06.02.2019 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані постанови були прийняті за результатами проведення позапланової перевірки дотримання позивачем законодавства про працю. Позивач вважає, що відповідачем не була дотримана процедура під час проведення інспекційного відвідування, не було законних підстав для проведення перевірки, ФОП ОСОБА_3 не був повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу.

Позивач зазначає, що постанова від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС про накладення штрафу у розмірі 3 723 грн. була прийнята на підставі висновків Управління Державної праці у Сумській області про порушення ФОП ОСОБА_3 ч. 4 ст. 115 КзПП, а саме: нарахування працівнику ОСОБА_4 заробітної плати у тому числі й за щорічну відпустку пізніше, ніж за три дні до початку відпустки.

Заперечуючи факт вчинення ним порушення, позивач посилається на те, що виплату заробітної плати пізніше, ніж за три дні до початку відпустки, було попередньо погоджено з працівником, про що ОСОБА_4 зазначила у своєму письмовому поясненні на ім'я начальника Управління Державної праці у Сумській області, та серед іншого вказала, що цими діями ФОП ОСОБА_3 не звузив її прав та законних інтересів.

Також, позивач зазначає, що постанова від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС про накладення на штрафу у розмірі 111 690 грн. була прийнята на підставі висновків Управління Державної праці у Сумській області про порушення ФОП ОСОБА_3 ч. 1, 2 ст. 107 КзПП, а саме: оплата роботи у святковий день 08.03.2018 працівнику ОСОБА_5 не проведена у подвійному розмірі.

Позивач не погоджується із висновком відповідача та стверджує, що фактично ОСОБА_5 не працювала 08.03.2018, заробітну плату отримала за фактично відпрацьований час, що підтверджується письмовими поясненнями працівника, відомістю про нарахування заробітної плати, а вищевказаних висновків відповідач дійшов лише на підставі табелю обліку робочого часу, в якому міститься описка.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що Управлінням Держпраці у Сумській області було дотримано встановлений чинним законодавством порядок проведення інспекційного відвідування та порядок накладення штрафу, факти вчинення ФОП ОСОБА_3 порушень ч. 1, 2 ст. 107 КзПП, ч. 4 ст. 115 КзПП належним чином підтверджуються актом інспекційного відвідування, а тому спірні постанови є обґрунтованими, законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу Управління Держпраці у Сумській області від 31.10.2018 № 1866 (а.с. 76) та направлення від 31.10.2018 № 933/СМ2040 (а.с. 77) 01.11.2018 посадовою особою відповідача було здійснено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця, яка використовує найману працю, - ФОП ОСОБА_3

За результатами інспекційного відвідування було складено акт від 01.11.2018 № СМ2040/176/АВ (а.с. 78-81), яким, окрім іншого, встановлено наступні порушення:

- ч. 1, 2 ст. 107 КЗпП, а саме: не проводиться оплата за роботу у святкові і неробочі дні у подвійному розмірі. Згідно табеля обліку відпрацьованого часу у березні 2018 року оператором пральних машин ОСОБА_5 проводилась робота у святковий день - 8 березня. При цьому, згідно з відомістю нарахування заробітної плати за березень 2018 року оплату роботи у святковий день у подвійному розмірі не нараховано. Працівниці нараховано виключно заробітну плату за фактично відпрацьований час.

- ч. 4 статті 115 КЗпП, статті 21 ЗУ «Про відпустки», а саме: заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки ОСОБА_3 виплачується пізніше, ніж за три дні до початку відпустки. Наказом від 01.10.2018 № 01/10 ФОП ОСОБА_3 було надано відпустку технологу ОСОБА_4 терміном 24 календарні дні на підставі особистої заяви терміном з 01.10.2018 по 25.10.2018 включно. Згідно із відомістю нарахування заробітної плати за жовтень 2018 нараховано заробітної плати за жовтень на суму 3079,81 грн., в т.ч. - відпускні 2376, 68 грн. Заробітну плату за 1 половину жовтня, в т.ч. за щорічну відпустку, працівник отримала 19.10.2018 у сумі 2000,00 грн., пізніше, ніж передбачено законодавством.

На підставі висновків акту інспекційного відвідування від 01.11.2018 № СМ2040/176/АВ Управлінням Держпраці у Сумській області складено припис про усунення виявлених порушень № СМ2040/176/АВ/П, яким зобов'язано позивача усунути виявлені актом порушення (а.с. 104-105).

Постановою Управління Держпраці у Сумській області від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС за порушення ч. 4 статті 115 КЗпП на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 3 723, 00 грн. (а.с. 109).

Постановою Управління Держпраці у Сумській області від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС за порушення ч. 1, 2 ст. 107 КЗпП на ФОП ОСОБА_3 накладено на штраф у розмірі 111 690 грн. (а.с. 110).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 73 КЗпП України встановлено святкові дні, серед яких 8 березня - Міжнародний жіночий день.

Відповідно до ст. 107 Кодексу законів про працю України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно із п. 19, 23 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Згідно із абз. 4, 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Суд зазначає, що підставою прийняття постанови від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС є висновок Управління Держпраці у Сумській області про те, що позивачем працівнику ОСОБА_5 не проведена оплата роботи у святковий день 08.03.2018 у подвійному розмірі.

Проте, суд вважає помилковими зазначені доводи відповідача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_5 укладено трудовий договір від 15.02.2017, відповідно до якого остання працює у ФОП ОСОБА_3 оператором пральних машин (а.с. 19).

Як встановлено із табелю обліку використання робочого часу за березень 2018 року (а.с. 26) оператору ОСОБА_5 відмічено явку 1, 2, 6, 7, 8, 12, 13, 14, 18, 19, 20, 24, 25, 26, 30 та 31 березня (16 робочих днів) тривалістю робочого часу по 8 годин. Проте, у графі "відпрацьовано за місяць" міститься інформація про 15 відпрацьованих днів та відповідно 120 годин, а вихідних та святкових днів за вказаний місяць - 16 днів відповідно.

Факт відпрацювання ОСОБА_5 15 днів у березні 2018 року зі святковим днем 8 березня (вихід на роботу не відображено) підтверджується графіком використання робочого часу за березень 2018 року (а.с. 25), відомістю нарахування заробітної плати (виходячи із 120-ти годин за місяць), згідно якої ОСОБА_5 нараховано заробітну плату у розмірі 2676.65 грн., виходячи з посадового окладу в розмірі 3725,00 грн. пропорційно відпрацьованим 120 годинам на місяць (3725x120/167=2676,65) (а.с. 95).

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність описки в табелі обліку використання робочого часу за березень 2018 року відносно проведення обліку робочого часу у святковий день - 8 березня оператору ОСОБА_5, а тому вважає необґрунтованими твердження відповідача про наявність у ФОП ОСОБА_3 обов'язку оплачувати вищевказаному працівнику роботу у святковий день.

Стосовно постанови Управління Держпраці у Сумській області від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС суд зазначає наступне.

Підставою прийняття вказаної постанови став висновок Управління Державної праці у Сумській області про порушення ФОП ОСОБА_3 ч. 4 ст. 115 КзПП, а саме: нарахування працівнику ОСОБА_4 заробітної плати у тому числі й за щорічну відпустку пізніше, ніж за три дні до початку відпустки.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_4 укладено трудовий договір від 15.02.2017, відповідно до якого остання працює у ФОП ОСОБА_3 технологом по обробці шкіри та хутра (а.с. 17).

Відповідно до наказу від 01.10.2018 № 01/10 (а.с. 24) технологу ОСОБА_4 надано щорічну відпустку терміном 24 календарні дні терміном з 01.10.2018 по 25.10.2018 включно на підставі її заяви від 01.10.2018 (а.с. 23).

Відповідно до відомості нарахування заробітної плати за жовтень 2018 року ОСОБА_4 нараховано заробітну плату за жовтень 2018 року у сумі 3079,81 грн., в т.ч. відпускні у сумі 2376,68 грн., які отримано відповідно до платіжної відомості 19.10.2018 (а.с. 99, 100).

Отже, позивачем нараховано ОСОБА_4 заробітну плату за жовтень 2018 року у тому числі відпускні пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки, а тому суд погоджується із висновком відповідача про порушення ФОП ОСОБА_3 ч. 4 ст. 115 КзПП.

Аргумент позивача про те, що час виплати заробітної плати було погоджено із працівником, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до параграфа 2 статті 7 Конвенції N 132 "Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)", ратифікованої Законом України від 29.05.2001 N 2481-111, суми, що належать до виплати за час відпустки (частину), виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачене в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Із аналізу зазначених положень Конвенції та норм КзПП України суд дійшов висновку, що у разі необхідності отримання щорічної відпустки (або її частини) у стислі терміни (у зв'язку із сімейними обставинами, станом здоров'я тощо) в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання заробітної плати за неї в терміни, визначені між працівником та роботодавцем.

Проте, у своїй заяві про надання відпустки від 01.10.2018 ОСОБА_4 не вказала про свою згоду на отримання заробітної плати у терміни, погоджені з роботодавцем.

Жодних інших належних доказів наявності такої згоди працівника ФОП ОСОБА_3 суду не надав.

Посилання позивача на письмові пояснення ОСОБА_4 від 12.11.2018, які вона надала після проведення інспекційного відвідування (а.с. 41), суд не бере до уваги, оскільки вони були надані вже після виходу працівника у відпустку та отримання відпускних, в той час як згода на більш пізню виплату заробітної плати має передувати такій виплаті.

Також, суд критично оцінює доводи позивача про те, що підставою скасування спірних постанов є порушення порядку проведення інспекційного відвідування, оскільки, як встановлено судом та не заперечувалось позивачем, ФОП ОСОБА_3 допустив посадову особу відповідача до проведення перевірки.

З огляду на викладене, суд зауважує, що суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення заходу контролю відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено ані в акті інспекційного відвідування, ані у судовому засіданні фактичні докази, що позивачем не проводиться оплата за роботу у святкові дні у подвійному розмірі, водночас факт виплати позивачем заробітної плати працівнику пізніше, ніж за три дні до початку відпустки, підтвердився у ході судового розгляду справи.

Згідно із п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд вважає, що постанова Управління Держпраці у Сумській області від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС є правомірною, а постанова Управління Державної праці у Сумській області від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування Управління Держпраці у Сумській області від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області судовий збір у розмірі 5115,48 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної праці у Сумській області від 23.11.2018 № СМ 2040/176/АВ/П/ПТ/МГ-ФС.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28Б, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 39857622) судовий збір у розмірі 5 115 (п'ять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 48 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 04.04.2019.