Ухвала суду № 80924080, 04.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1984/19

УХВАЛА

04 квітня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» про забезпечення позову до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державна фіскальна служба України про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» з позовною заявою до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державна фіскальна служба України про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України скасувати дію спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до підприємства «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю пунктом 145 Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.10.2018 року №1407 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України».

Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року відкрито провадження у справі.

Позивач надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії застосованої пунктом 145 Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.10.2018 року №1407 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до підприємства «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у формі ТОВ.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначив, що підставою для застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до підприємства «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у формі ТОВ, було подання ДФС України, яке винесено на підставі акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 30.03.2018 року №714/15-32-14-02/30127924 про порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» під час здійснення зовнішньоекономічних операцій з «Black Sea Commodities LTD» на суму 6336, тис. доларів США.

ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» не погодилося з висновками акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області та звернулось до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року у справі №815/1997/18, встановлено неправомірність викладених в акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 30.03.2018 року №714/15-32-14-02/30127924 обставин, які стали підставою для звернення податкового органу до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та застосування до позивача спеціальної санкції.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 року повернуто апеляційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року у справі №815/1997/18 набрало законної сили.

Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.12.2018 року №1964 «Про тимчасове зупинення дії спеціальної санкції, що застосована до підприємства «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у формі ТОВ, дія спеціальної санкції, що застосована до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України - підприємства «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у формі ТОВ зупинялася до 06.02.2019 року включно.

При цьому, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12 листопада 2018 року №1654 скасовано спеціальну санкцію, що застосована до «Black Sea Commodities LTD» у зв'язку із відсутністю порушення, що підтверджено рішенням суду.

ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» зверталося до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з клопотанням щодо скасування дії застосування санкції, в якому обґрунтувало, що порушень законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності не допускало - тому, на момент виконання своїх зобов'язань за укладеними зовнішньоекономічними контрактами, розраховувало, що дію санкції буде скасовано.

Однак, у зв'язку із тим, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України дію санкції не скасовано, а строк виконання зобов'язань за контрактами фактично настав - існує реальна загроза зривів контрактів та відповідальності ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у розмірі збитків, понесених іншою стороною за контрактом, що становить декілька мільйонів доларів США.

Позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до мільйонних збитків сторін за зовнішньоекономічними контрактами: нерезидента «Black Sea Commodities LTD» і ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» за невиконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача та в подальшому призведе до значних збитків, втрати ділової репутації, тощо.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову суддя вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» про забезпечення позову обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 150, ч. 1 ст. 151 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено, в тому числі, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин для вжиття заходів забезпечення позову та оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з Рекомендацією №R (89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображена у практиці Європейського Суду з прав людини, яка визначає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа VeriagsgruppeNewsGmbh проти Австрії» та «Libert проти Бельгії»).

У справі «Мікалефф проти Мальти» суд визнав можливість застосування ст. 6 Конвенції до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначенні застосування ст. 6 Конвенції (справа «Меркіка та інші проти Мальти».

У рішенні «Дорани проти Ірландії» від 31.07.2003 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, ефективний спосіб визначається судом як запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Позивач зазначає, що відповідно до низки зовнішньоекономічних контрактів, укладених Товариством, як до застосування Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальної санкції, так і у період зупинення дії санкції, ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» зобов'язано здійснити поставку товару у строк квітень-травень 2019 року.

Проте, дія застосованої санкції зупиняє господарську діяльність Товариства, що в свою чергу, призведе до порушення останнім взятих на себе зобов'язань перед нерезидентом за діючими зовнішньоекономічними контрактами щодо експортних поставок сільськогосподарської продукції, створює ризики затримки суден в порту, виникнення демереджу та перевиставлення всіх збитків на Товариство.

Так, з наданих доказів вбачається, що ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» має терміново узгодити з вантажним терміналом можливість поставки суден для їх навантаження у період з 15.04.2019 року по 30.04.2019 року та з 01.05.2019 року по 15.05.2019 року для контрагента «Black Sea Commodities LTD».

Однак застосування спеціальної санкції означає зупинення майже всієї господарської діяльності Товариства, позивач не може виконувати свої зобов'язання перед нерезидентом, за що відповідно до умов укладених контрактів, буде нести відповідальність у розмірі завданих збитків, а враховуючи загальну вартість поставок за контрактами - це мільйони доларів США. Крім того, у разі упередження зривів контрактів та здійснення поставок сільськогосподарської продукції без ліцензії, до Товариства буде застосований штраф у розмірі 10 відсотків вартості проведених операцій та за наявності дії застосованої санкції, Товариство зобов'язано отримувати разову ліцензію, плата за яку становить 0,2 відсотка вартості товару за кожну зовнішньоекономічну операцію.

Таким чином, не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача та спричинить значну шкоду його правам та інтересам, зокрема, призведе до стягнення мільйонних збитків та порушень зобов'язань по зовнішньоекономічним контрактам, тощо, які відновити позивачу буде неможливо.

При прийнятті рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує скасування рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року у справі №815/1997/18 податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами перевірки, висновки якої стали підставою для застосування до ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» спеціальної санкції та набрання цим рішенням законної сили, тимчасове зупинення самим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України дії спеціальної санкції відносно ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ», скасування Міністерством економічного розвитку і торгівлі України дії спеціальної санкції відносно контрагента ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» з підстав набрання чинності рішенням у справі №815/1997/18, тощо.

Таким чином, суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спеціальної санкції до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі.

Керуючись ст. ст.150, 151, 256, 294 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» про забезпечення позову до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державна фіскальна служба України про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зупинити дію застосованої пунктом 145 Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.10.2018 року №1407 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до Підприємства «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у формі ТОВ до набрання законної сили судовим рішенням по справі №420/1984/19.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у встановленому законом порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида