Рішення № 80924065, 04.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3541/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Єренкевич О.А.

За участю сторін:

Представників позивача: Боровика О.В., Махно І.А.

Представника відповідачів: Бугаєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» до Державної фіскальної служби України, головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Брис-БосфорУкраїна» до Державної фіскальної служби України, в якому позивач просив суд: скасувати неправомірні рішення Державної фіскальної служби України №687696/38912239 від 08.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 02.05.2018 року та рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України №6560/38912239/2 від 24.05.2018 року; зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну №6 від 02.05.2018 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну №6 від 02.05.2018 року. Реєстрацію цієї накладної було зупинено, а підставою для зупинення відповідачем було зазначено відповідність податкової накладної пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

На підтвердження правомірності та реальності господарської операції, відображеної у податковій накладній №6 від 02.05.2018 року, підприємством було направлено до податкового органу пояснення та первинні документи. Однак Комісією було прийнято рішення №687696/38912239 від 08.05.2018 року про відмову у реєстрації зазначеної податкової накладної.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача та вважаючи його протиправним і необґрунтованим, позивач направив в електронному вигляді скаргу на рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, рішенням комісії з питань розгляду скарг №6560/38912239/2 від 24.05.2018 року, скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної залишено без змін.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 24.09.2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» до Державної фіскальної служби України було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

26.11.2018 року ухвалою суду подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

29.01.2019 року, 28.02.2019, 11.03.2019 року у справі були проведені підготовчі судові засідання, в яких представниками позивача та відповідача були надані пояснення по справі, відзив на адміністративний позов (а.с. 76-77, 110-111), а також додаткові письмові докази (а.с. 80-83, 112, 124-132).

Крім того, 29.01.2019 року ухвалою суду в якості співвідповідача у справі було залучено головне управління ДФС (Державної фіскальної служби) в Одеській області.

25.03.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 25.03.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Державної фіскальної служби України, яка є одночасно представником головного управління ДФС в Одеській області, проти задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» заперечувала з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (а.с. 76-77, 110-111) та зазначила, що рішення комісії головного управління ДФС в Одеській області №687696/38912239 від 08.05.2018 року, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 02.05.2018 року та рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України №6560/38912239/2 від 24.05.2018 року є правомірними та законними, з огляду на ненадання платником податків копій первинних документів на розблокування спірної податкової накладної після зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд у справі встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.09.2013 року за № 1 072 102 0000 029324 (а.с. 5).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля.

Як було встановлено судом, під час здійснення власної господарської діяльності товариством з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» (як продавцем) 10.04.2018 року було укладено договір поставки №4/2018 із товариством з обмеженою відповідальністю «РСК «Парус» (як покупцем) (а.с. 10-11).

Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця будівельні матеріали, перелік яких визначено у Додатках до Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію згідно умов цього Договору.

Асортимент, кількість, умови, строки та місце поставки продукції визначаються в узгоджених сторонами додатках до Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п.2.1 Договору ціна продукції встановлюється сторонами в додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.5 Договору сторони домовились, що оплата за продукцію здійснюється по факту її поставки.

На виконання умов договору №4/2018 від 10.04.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» 20.04.2018 року здійснило поставку будівельних матеріалів на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «РСК «Парус» на загальну суму 81 871,25 грн. (у тому числі ПДВ 13 645,21 грн.), що підтверджується видатковою накладною №4/2018-4 від 20.04.2018 року та товарно-транспортною накладною №20/4/2018-1 (а.с. 13, 82-83).

16.05.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «РСК «Парус» перерахувало на банківські рахунки позивача грошові кошти за отриманий товар у розмірі 253 532, 32 грн. (а.с. 18, 26).

Згідно наданої до суду видаткової накладної №13/04/2018-2 ТОВ «БРИС-БОСФОР Україна» придбало 16.04.2018 року зазначені будівельні матеріали у фізичної особи-підприємця (далі ФОП) ОСОБА_4 на підставі договору поставки №13/04/2018 від 11.04.2018 року (а.с. 14-17,19-21).

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що з метою здійснення декларування господарської операції позивача із ТОВ «РСК «Парус», товариство з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» 02.05.2018 року виписало та подало на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 на суму 81 871,25 грн., у тому числі ПДВ 13 645,21 грн. (а.с.59).

Згідно квитанції від 02.05.2018 року вищезазначена податкова накладна була доставлена до Державної фіскальної служби України, але її реєстрацію було зупинено з посиланням на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також даними квитанціями запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (а.с. 112).

З огляду на зазначене, товариством з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» 03.05.2018 року було надало до ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по спірній податковій накладній (а.с. 8-9). В повідомленні позивач зазначив, що підставою для реєстрації податкової накладної №6 від 02.05.2018 року є договір поставки №4/2018 від 10.04.2018 року, рахунок-фактура №4/2018-4 від 10.04.2018 року та видаткова накладна №4/2018-4 від 20.04.2018 року. Також позивачем було надано до ДФС України копії зазначених первинних документів.

Однак рішенням Комісії головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №687696/38912239 від 08.05.2018 року (а.с.7), позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 02.05.2018 року, з підстав ненадання платником податку копій договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів, у т.ч. рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання передачі товарів з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфікації, накладних; та рахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись із зазначеним рішенням та вважаючи його протиправним і необґрунтованим, позивач 15.05.2018 року звернувся зі скаргою до Держаної фіскальної служби України (а.с. 27).

24.05.2018 року скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» рішенням №6560/38912239/2 від 24.05.2018 року Комісії з розгляду скарг ДФС України була залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (а.с. 35).

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до частини 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, встановлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Згідно з п.5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно пункту 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Як було встановлено судом, датою виникнення у позивача податкових зобов'язань за господарською операцією, вчиненою на виконання умов договору поставки №4/2018 від 10.04.2018 року є дата постачання товару на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «РСК «Парус», а саме - 20.04.2018 року, що підтверджується видатковою накладною №4/2018-4 від 20.04.2018 року. Разом з тим спірна податкова накладна була складена та подана на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних іншою датою - 02.05.2018 року, яка не відповідає ані даті постачання позивачем товару контрагенту, ані даті отримання позивачем коштів за такий товар.

Як зазначив з даного приводу представник позивача у судовому засіданні, товариство з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» при складанні та реєстрації спірної податкової накладної діяло згідно вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, яким встановлені вимоги щодо складання та подання на реєстрацію податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг. Позивач вважає, що зазначеною нормою Податкового кодексу України платнику податку - продавцю товарів/послуг надано право для складання та реєстрації такої податкової накладної у будь-який день до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якій вчинено господарську операцію.

Разом з тим, суд не погоджується із зазначеною правовою позицією представника позивача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Аналізуючи вищенаведені норми Податкового Кодексу України, суд зазначає, що законодавець чітко розрізняє поняття «дата складання податкової накладної» та «дата її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Так, датою складання податкової накладної є дата виникнення податкових зобов'язань, зокрема, дата відвантаження товарів, а для подачі такої накладної на реєстрацію встановлені строки, передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

З огляду на зазначене твердження представника ТОВ «Брис-Босфор Україна» про складання податкової накладної №6 від 02.05.2018 року за результатами господарської операцій з його контрагентом 20.04.2018 року в межах визначених Податковим кодексом України строків для її складання, на думку суду, є хибним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства.

Пунктами 18, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р року №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Постанови №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (зазначена у квитанції про зупинення пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі);

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішенням Комісії ГУ ДФС України в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №687696/38912239 від 08.05.2018 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 02.05.2018 року.

Підставами для прийняття такого рішення відповідачем зазначено, про не надання позивачем копій документів, а саме: 1) договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; 2) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити); 3) розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

В судовому засіданні представник відповідачів додатково зазначила, що позивачем не було надано для розгляду Комісії головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації будь-яких первинних документів на підтвердження здійснення між товариством з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «РСК «Парус» господарської операції саме 02.05.2018 року, а отже рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 02.05.2018 року є законним та обґрунтованим.

Позивачем зазначеного твердження представника відповідачів спростовано не було.

При цьому за змістом ст. 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі даних, не підтверджених первинними та іншими документами, пов'язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, визначених п. 44.1 цієї статті ПК України, та ведення яких передбачено законодавством.

На підставі вищезазначеного, враховуючи те, що позивачем було подано на реєстрацію податкову накладну №6 від 02.05.2018 року, яку не було виписано станом на день виникнення податкових зобов'язань підприємства, а наданні товариством з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» первинні документи не підтверджували здійснення господарської операції позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «РСК «Парус» днем складання спірної податкової накладної, суд доходить висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для реєстрації податкової накладної позивача №6 від 02.05.2018 року на підставі наданих ТОВ «Брис-Босфор Україна» первинних документів, а відтак про обґрунтованість та законність рішення головного управління ДФС в Одеській області №687696/38912239 від 08.05.2018 року про відмову в реєстрації цієї накладної та, як похідного від нього, рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України №6560/38912239/2 від 24.05.2018 року, з огляду на що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 132, 139, 180-183, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Брис-Босфор Україна» (65031, м.Одеса, вул.Хімічна, 1/27, оф.213) до Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8), головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 04 квітня 2019 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.