Рішення № 80923732, 04.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2019 року Справа № 280/397/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, місто Запоріжжя, пр. Соборний, б. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1.) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: скасувати прийняті ГУ ДФС у Запорізькій області до ФОП ОСОБА_1 податкові рішення:

- повідомлення - рішення №0010094001 від 08 жовтня 2018 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 17000 грн.;

- повідомлення - рішення №0010084001 від 08 жовтня 2018 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 510 грн.

Ухвалою суду 04 лютого 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 20 лютого 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), а судове засідання призначено на 19 березня 2019 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що на підставі висновків Акту фактичної перевірки №0683/08/01/40/НОМЕР_1 від 17 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 08 жовтня 2018 року прийнято податкові повідомлення - рішення: №0010094001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 17000 грн.; №0010084001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 510 грн. Позивач не погоджується із висновками, викладеними в Акті фактичної перевірки №0683/08/01/40/НОМЕР_1 від 17 вересня 2018 року, та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями. На думку позивача, придбаний працівниками ГУ ДФС сидр «Сомерсбі з смаком базиліку» не відноситься до алкогольних напоїв в розумінні статті 1 Основного закону, який регламентує обіг алкогольних товарів. Також вважає, що маючи Ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пиво), яка дійсна до 04 квітня 2019 року, позивач не повинен був додатково здійснювати придбання додаткової Ліцензії, враховуючи, що Сидр «Сомерсбі з смаком базиліку» ємкістю 0,5 л, 4.7 об. алкоголю, виготовляється шляхом природного бродіння підготовленої води та соку яблучного з хімічними ароматизаторами, тобто без будь якого додавання етилового спирту. Таким чином вважає, що дії відповідача по здійсненню фактичної податкової перевірки суперечать вимогам діючого законодавства України, що призвели до винесення абсолютно необґрунтованого висновку в Акті перевірки, та прийняття відповідачем безпідставних податкових повідомлень-рішень, є протиправними та незаконними.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№10908 від 19 березня 2019 року), відповідно до якого зазначає, що в ході перевірки встановлено, що позивач 06 вересня 2018 року реалізував сидр «Somersby смак базиліку» в металевій банці об'ємом 0,5 л з вмістом спирту 4,7% об. за ціною 26,50 грн., що підтверджено фіскальним чеком. Вказує, що позивач має ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та пивом, проте позивач не звертався із заявою на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) на зазначене місце торгівлі. Отже позивачем порушено частину 14 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року. Відповідальність за вказане порушення передбачена у вигляді штрафної санкції абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР. Крім того на письмовий запит надати первинні документи на сидр «Somersby смак базиліку» в металевій банці об'ємом 0,5 л з вмістом спирту 4,7% об. позивачем документи не надані. Отже позивачем порушені приписи статті 85 Податкового кодексу України, і відповідальність за вказане порушення передбачена статтею 121 ПК України. Відповідач також зазначає, що фахівцями податкового органу дотримано всіх вимог статті 81 ПК України, що надає повне право для проведення перевірки. Також вказує, що Акт фактичної перевірки складено і надано на підпис позивачу в останній день перевірки - п'ятниця 14 вересня 2018 року, зареєстровано на наступний робочий день - понеділок 17 вересня 2018 року та направлено поштою на податкову адресу позивача. Відповідач, з посиланням на норми Закону України № 481/95-ВР, розділ 3 «Терміни та визначення понять» ДСТУ 483666:2007 «Сидри. Загальні технічні умови», Закону України від 19 вересня 2013 року №584-VII «Про митний тариф», Податкового кодексу України, також наголошує, що ліцензія для сидру не може бути прирівняна до ліцензії на роздрібну торгівлю пивом. Крім того, Законом України № 481/95-ВР передбачено єдиний випадок, коли суб'єкти господарювання мають право не отримувати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю сидром - за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, з фахівцями відповідача з 06 вересня 2018 року по 14 вересня 2018 року проведено перевірку магазину, що розташований за адресою: Запорізька область, с. Семенівка, вул. Михайлівська, 86, - що належить ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), за результатами якої складно Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 14 вересня 2018 року, реєстраційний номер №0683/08/01/40/НОМЕР_1 від 17 вересня 2018 року.

Відповідно до висновків Акту перевірки №0683/08/01/40/НОМЕР_1, в ході перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1:

- частини 14 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року;

- статті 85 Податкового кодексу України.

Порушення встановлено на підставі наступного: перевіркою встановлено факт реалізації 1 банки сидру «Somersby смак базиліку» об'ємом 0,5 л з вмістом спирту 4,7% об. за ціною 26,50 грн. без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. У ФОП ОСОБА_1 наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом). Також при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, пов'язаних проведенням перевірки, а саме не надано первинних документів на товар за перевіряємий період.

Акт перевірки направлений засобами поштового зв'язку на юридичну адресу позивача.

На підставі висновків Акту перевірки №0683/08/01/40/НОМЕР_1, відповідачем 08 жовтня 2018 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0010094001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 17000 грн.;

№0010084001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 510 грн.

Позивач звернувся зі скаргою на вищезазначені податкові повідомлення-рішення до ДФС України, яка Рішенням від 17 грудня 2018 року №19907/Є/99-99-11-06-01-25 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 08 жовтня 2018 року №001009400 та №0010084001, а скаргу - без задоволення.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями від 08 жовтня 2018 року №001009400 та №0010084001 звернулась з цим позовом до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон України № 481/95-ВР).

Відповідно до статті 16 Закону України № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно підпункту 19-1.1.13 ПК України серед функцій, які здійснюють контролюючі органи встановлено здійснення ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України № 481/95-ВР, алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Підпунктом 14.1.26 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що виноробна продукція - це вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід.

Відповідно до розділу ІV Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII сидр та перрі з кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 віднесено до товарної позиції 2206 «Інші зброджені напої».

Підпунктом 215.3.1 пункту 215.1 статті 215 ПК України встановлено, що сидр та перрі (без додання спирту) з УКТ ЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 виділено в окрему позицію «Сидр і перрі (без додання спирту)» та віднесено до товарної позиції 2206 «Інші зброджені напої».

Стаття 15 Закону України № 481/95-ВР регулює імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, зокрема містить наступні положення.

Згідно з вимогами вказаної статті роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання.

У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Таким чином суд зазначає, що законодавець чітко розмежовує поняття ліцензії на роздрібну торгівлю пивом та ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) і прямо встановлює обов'язок суб'єкта господарювання на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту).

Законодавцем встановлена можливість не отримувати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) лише у випадку наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Як встановлено з матеріалів справи та підтверджується позивачем, у ФОП ОСОБА_1 наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі пивом.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт реалізації позивачем 1 банки сидру «Somersby смак базиліку» об'ємом 0,5 л з вмістом спирту 4,7% об. за ціною 26,50 грн. без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, або без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) є порушенням вимог частини 14 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано та правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2018 року №0010094001, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000 грн., отже воно не підлягає скасуванню.

Також суд зазначає наступне.

За приписами пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно пункту 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до пункту 85.7 статті 85 ПК України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Пунктом 85.8 статті 85 ПК України встановлено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

За правилами пункту 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, а позивачем не заперечується, що під час перевірки ФОП ОСОБА_1 фахівцям податкового органу не надано первинні документи щодо 1 банки сидру «Somersby смак базиліку» об'ємом 0,5 л з вмістом спирту 4,7% об., яку реалізовано без наявності ліцензії.

Таким чином суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача, щодо порушення позивачем вимог статті 85 Податкового кодексу України.

Пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Отже суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано та правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2018 року №0010084001, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 510 грн., отже таке рішення не підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 08 жовтня 2018 року №0010094001 та №0010084001, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 243-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, місто Запоріжжя, пр. Соборний, б. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 квітня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов