Рішення № 80923712, 02.04.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2019 рокум. Ужгород№ 807/464/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Стенавська А.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представник - не з'явився;

відповідача-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області, представник - Секерня О.В.;

відповідача-2: Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, представник - Будюх Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України, Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, якою просить:

зобов'язати Управління СБУ в Закарпатській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для перерахування ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) пенсії довідку про додаткові види його грошового забезпечення, до складу яких включити його матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2011-2013;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 23.12.2013, з включенням до грошового забезпечення для обчислення пенсії суми одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з врахуванням проведених;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області здійснити виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) різниці невиплаченого розміру пенсії з 10.11.2013р., з врахуванням отриманих матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2011-2013 роки, із 08.11.2013 (наказ № 172-ос) моменту виключення позивача зі списків особового складу УСБУ в Закарпатській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки в Закарпатській області з 11.10.1994 року по 10.11.2013 року на посадах осіб офіцерського складу.

У зв'язку з отриманням права виходу на пенсію за вислугою років, після подання позивачем до керівництва Управління Служби безпеки України в Закарпатській області відповідно рапорту, позивач був виключений зі списків осіб особового складу управління у відповідності до наказу Голови служби безпеки України № 1301-с від 05.11.2013 року (наказ № 172-ос від 08.11.2013р. по УСБУ в Закарпатській області).

У листі № 58/21/Д-8/243/25 від 17.01.2018р. УСБУ в Закарпатській області зазначено, що для обчислення позивачу пенсії, до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в 2013 році УСБУ в Закарпатській області надало довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача, до складу яких не були включені матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

Позивач вважає, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру яких обчислюється пенсія.

Тому, при розрахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не врахувало фактично отримані ним у складі грошового забезпечення вищезазначені суми, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні ползову просив відмовити, вказавши на те, що матеріальна допомога на оздоровлення і матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є разовими платежами, як один з видів складових грошового забезпечення та носить характер державної соціальної гарантії, зокрема, для військовослужбовців, в тому числі працівників органів СБУ, а тому не входить до складу додаткового грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок розміру пенсії. В той же час, довідка надана позивачем до позову, не містить даних про те, що вказані виплати є щомісячними, натомість містить інформацію про одноразовість таких виплат (а.с.36-40).

Відповідач-2 також надав відзив на позовну заяву, яким у задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, які є щорічними (одноразовими) додатковими видами грошового забезпечення, в тому числі на період призначення пенсії позивачу об'єктивно не входили та не входять по теперішній час до вичерпного переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців СБУ, який передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постановою КМУ № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (а.с.60-64).

Позивач надав відповідь на відзив, зазначивши, що вищевказані допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України « 2011-ХІІ» «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та повинні бути враховані при визначенні розміру грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу, за умови сплати з них єдиного внеску (а.с.79-82).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії було залишено без розгляду (а.с.103-107).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.168-170).

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав до суду заяву про проведення судового засідання без участі сторони (а.с.209).

Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, у задоволенні позову просила відмовити. При цьому, попередньо подане клопотання про зупинення провадження у справі відкликала (а.с.213).

У судовому засіданні представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог також заперечив, у задоволенні позову просив відмовити, наполягаючи розглянути справу по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач з 11.10.1994р. по 10.11.2013р. проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Закарпатській області на посадах офіцерського складу.

На підставі наказу № 172-ос від 08.11.2013р. позивача було звільнено та виключено зі списків особового складу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання вимог наказу Голови Служби безпеки України в Закарпатській області.

Зокрема, це вбачається з подання про призначення пенсії від 02 грудня 2013 року № 125 (а.с.45-46).

В матеріалах справи наявна заява про призначення пенсії від 05.12.2013р. (а.с.47), розрахунок вислуги років на пенсію полковника ОСОБА_1, начальника відділу Управління СБ України в Закарпатській області, атестат грошового забезпечення, виданий у зв'язку з виходом на пенсію (а.с.49-50), додаток до грошового атестату № 65 про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії (а.с.51).

Крім того, наявна в матеріалах справи й заява-зобов'язання від 02 грудня 2013 року, в якій зазначено про те, що позивач з умовами виплати пенсії (допомоги, надбавки, підвищення) ознайомлений. Про всі зміни, котрі впливають на розмір пенсії, що виплачується (допомоги, підвищення, надбавки), або ті, що позбавляють права на подальше їх отримання (а.с.54).

Згідно з повідомленням про призначення пенсії від 23.12.2013р. № 13789/11, сума пенсії позивача з всіма надбавками становить 7307,12 грн. (а.с.15). Не включено до цих виплат відповідно до цього повідомлення ні матеріальну допомогу на оздоровлення, ні допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

В подальшому, позивач отримав лист Управління Служби безпеки України в Закарпатській області № 17.01.2018р. № 58/21/Д-8/243/25 та надано довідку для про одноразові додаткові види грошового забезпечення, а саме про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2011-2013 роках, з яких проведено також нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.16).

У даному документі також вказано, що в 2013 році УСБУ в Закарпатській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надавало довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача. Одноразові матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань не включались.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача-1 з звернення, враховуючи вищевказаний лист щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням вищевказаних одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 20.03.2018р. № 89/Д-99-01 відповідач-1 зазначив, що лист № 58/21/Д-8/243/25 від 17.01.2018 року довільної форми, не передбачений нормативними документами, що регламентують призначення пенсій згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може бути взятий до уваги при призначенні пенсії, а тому повернутий Управлінню Службі безпеки України в Закарпатській області за вих. № 1192/03 від 25.01.2018 року, про що позивача повідомлено як другого адресата (а.с.19).

Позивач вважаючи дану відмову у проведенні перерахунку та виплати пенсії протиправною, звернувся до суду з позовом про зобов'язання вчнити дії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у даній справі, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ: до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 06 лютого 2019 року по справі № 522/2738/17.

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у даному рішенні відступила від правової позиції, яка викладена у Постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15), на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 242: при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне роз'яснити, що посилання позивача на правові позиції Касаційного адміністративного Суду Верховного Суду (Постанова від 20.02.2018р., справа № 335/2071/15-а; Постанова від 20.02.2018р., справа № 346/2949/17; Постанова від 14.03.2018р., справа № 272/963/17; Постанова від 22.03.2018р., справа № 604/319/17; Постанова від 10.05.2018р., справа № 638/21271/15-а) є безпідставним, оскільки при конкуренції та колізії правових норм (у даному випадку - різних правових висновків Верховного Суду) застосуванню підлягає той акт, який прийнятий пізніше.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання надати Управлінню Служби безпеки України в Закарпатській області довідку про додаткові види грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області, до складу яких включити матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2011-2013 роки та в подальшому зобов'яння Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 23.12.2013р., з включенням до грошового забезпечення для обчислення пенсії, суми матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуваням проведених, та здійснити виплату позивачу різниці невиплаченого розміру пенсії з 10.11.2013р. з врахуванням отриманих матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових за 2011-2013 роки, із 08.11.2013р. (наказ № 172-ос), з моменту виключення позивача зі списків особового складу УСБУ в Закарпатській області, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищенаведене, відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, доведено правомірність відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивачу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.).

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України 02 квітня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення було виготовлено 04 квітня 2019 року.