Рішення № 80923633, 14.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2019 року Справа № 280/124/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Міністерства оборони України щодо повернення без реалізації заяви ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про призначення їй одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, протиправною;

- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, під час виконання ним обов'язків військової служби, відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

В обґрунтування заявлених позовних вимог та відповіді на відзив (вх. 9640 від 12.03.2019) позивач посилається на те, що 12.06.2015 ОСОБА_2 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України. Та ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивача загинув від отриманих поранень внаслідок попадання міни в укриття поблизу м. Авдіївка, Ясинуватського району Донецької області. Також в повідомленні № 599 від 31.03.2017 зазначено, що дане повідомлення є документом для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) і надання пільг, встановлених законодавством України. 31.10.2017 позивачка звернулась до Шевченківського районного військового комісаріату м. Запоріжжя із заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю батька. Листом повідомлено про те, що її звернення та документи, додані до нього, повернуті без реалізації, оскільки з документів, доданих нею до заяви, не вбачається, що позивачка є членом сім'ї загиблого. Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 16.05.2018 у справі №317/357/18, встановлено факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1995 року по день смерті ОСОБА_2 В липні 2018 року позивач повторно звернулась до відповідача через Шевченківський районний військовий комісаріат м. Запоріжжя. Та 28.08.2018 отримано листа в якому повідомлено, що документи про призначення одноразової допомоги повернуті у зв'язку із не оформленням у повному обсязі. Позивачка вважаючи такі дії протиправними звернулась до суду із даним позовом, який просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву (вх. №5598 від 11.02.2019), в якому відповідач позовні вимоги не визнав та заперечив з підстав, викладених у ньому, зазначивши, що позивачка не має права на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до пп.1-3 п.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. На час загибелі ОСОБА_2, позивачеві було майже 33 роки. Позивач не був на утриманні батьків та не була усиновлена. Тобто посилання на те що вона є членом сім'ї загиблого є хибним. Просить відмовити в задоволені позову.

Ухвалою судді від 14.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 11.02.2019 без виклику сторін.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.06.2015 між Міністерством оборони України в особі Командира військової частини польова пошта ВО849 полковником ОСОБА_3 та ОСОБА_2 04.04.1959 року, НОМЕР_1, солдат, номер обслуги протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону, м. Запоріжжя, вул. Автострадна, 52, укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

В пункті 3 Контракту визначено, що цей контракт є строковим та укладається на термін до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (а.с.20-23).

Відповідно до копії повідомлення № 599 від 31.03.2017, в якому повідомлено, що батько позивача, старший солдат військової служби за контрактом ОСОБА_2 старший навідник мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини польова пошта 130849, призваний 12.02.2015 Шевченківським РВК м. Запоріжжя, загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 року від отриманих поранень внаслідок попадання міни в укриття поблизу м. Авдіївка, Ясинуватського району Донецької області. Дане повідомлення є документом для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) і надання пільг, встановлених законодавством України (а.с. 24).

Згідно з копією Свідоцтва про смерть ОСОБА_2, виданого 01 квітня 2017 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 2276 (а.с. 28).

В лікарському свідоцтві про смерть №647 від 31.03.2017 року зазначено, що місце смерті: держава - Україна; область - Донецька; населений пункт Авдіївка; смерть настала - в зоні АТО (а.с.26-27).

Наказом т.в.о. командира військової частини польова пошта В 0849 №107 від 13.04.2017 року старшого солдата військової служби за контрактом, старшого навідника мінометної батареї 1 механізованого батальйону ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення; й визначено, що його смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (а.с.30).

Наказом командира військової частини - польова пошта В0849 №1095 від 15.04.2017 про результати службового розслідування за фактом загибелі старшого солдата ОСОБА_2 встановлено, що факти об'єктивно свідчать про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 18 годин 05 хвилин старший солдат ОСОБА_2 під час виконання завдання отримав численні поранення не сумісні із життям, знаходились на позиції, міна влучила в укриття, де знаходився військовослужбовець (а.с.31-36).

Відповідно до витягу з протоколу засідання військово - лікарської комісії Південного регіону про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, №294 від 20.07.2017 року поранення, яке призвело до смерті ОСОБА_2, так пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.38).

31.10.2017 позивачка звернулась до Шевченківського районного військового комісаріату м. Запоріжжя із заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю батька - ОСОБА_2

Листом від 09.11.2017 за вих. № 2032, повідомлено про те, що її звернення за вх. № 1959 від 31.10.2017 та документи, додані до нього, повернуті Запорізьким обласним військовим комісаріатом без реалізації, оскільки з документів, доданих нею до заяви, не вбачається, що ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого ОСОБА_2 (а.с. 39).

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 16.05.2018 у справі №317/357/18 провадження №/п 2-о/317/22/2018, встановлено факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з 1995 року по день смерті ОСОБА_2 (а.с.40-43).

В матеріалах справи наявна заява від 05.07.2018 з нотаріально засвідченим підписом заявника, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_4 діючи добровільно відмовився від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, на яку має право як член сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2, на користь рідної сестри ОСОБА_1 (а.с.44).

В липні 2018 року позивачка повторно через Шевченківський районний військовий комісаріат м. Запоріжжя, звернулась до Міністерства оборони України із заявою про призначення одноразової грошової допомоги з доданням необхідних документів.

Листом військового комісару Запорізького обласного військового комісаріату вих. №1245/е від 28.08.2018 року позивачці було направлено копію листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України вих. №248/3/6/1715 від 14.08.2018 в якому зазначено, що документи про призначення одноразової допомоги повернуті у зв'язку із не оформленням у повному обсязі (а.с. 47-48).

Підставами для повернення матеріалів на призначення одноразової допомоги було зазначено наступне:

1) відсутність документу, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті), зокрема те, що смерть не пов'язана із вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

2) відсутність копії посвідчення «члена сім'ї загиблого»;

3) відсутність відомостей щодо знаходження ОСОБА_1 у шлюбі, а також про її працездатність;

4) відсутність акту судово-токсикологічного дослідження загиблого.

Не погоджуючись із зазначеними діями суб'єкта владних повноважень, а саме з відмовою у призначенні одноразової допомоги, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що згідно пункту 4.6 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року № 530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за №1294/26071, з метою визначення причинного зв'язку загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста командиром військової частини, де проходив службу (збори) військовослужбовець, військовозобов'язаний чи резервіст, здійснюються такі заходи: на розгляд штатної військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), яка приймає постанову про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, надсилаються копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства (висновок ВЛК про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця, лікарське свідоцтво про смерть, акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком командира військової частини або Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи правоохоронних органів).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі за текстом - «Закон № 2011-XII») визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до підпунктів 1 - 3 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.

Згідно зі статтею 16-1 Закону № 2011-XII, у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до підпункту а) пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Згідно з ч. 8 ст. 16-3 Закону № 2011-XII, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі за текстом - «Порядок»).

Згідно з п. 3 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно п. 10 Порядку, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;

сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України,- копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Отже, пункт 10 Порядку визначає вичерпний перелік документів, що надаються членами сім'ї, батьками та утриманцями загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога.

Таким чином, за змістом вищенаведеного пункту Порядку, категорія осіб, до якої належить позивач, при зверненні за отриманням одноразової грошової допомоги не зобов'язана надавати додатково такі документи: копію посвідчення «члена сім'ї загиблого», відомості щодо знаходження позивача у шлюбі; відомості про працездатність позивача; акт судово-токсикологічного дослідження загиблого.

Щодо посилань відповідача, що позивачка не є членом сім'ї військовослужбовця, суд вважає його хибним у зв'язку з тим, що Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 18.05.2018 у справі №317/357/18 встановлений факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по день його смерті.

Також в матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена Заява ОСОБА_4 (брата позивачки) про відмову від отримання одноразової грошової допомоги на користь рідної сестри ОСОБА_1 (а.с.44).

Що ж стосується документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті), зокрема те, що смерть не пов'язана із вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, слід зазначити наступне.

Так, до заяви про призначення одноразової грошової допомоги, поданої позивачем в липні 2018 року до Міністерства оброни України через Шевченківський районний військовий комісаріат м. Запоріжжя, був доданий витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Південного регіону про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №294 від 20.07.2017 р., відповідно до якого поранення, яке призвело до смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Зазначений витяг з протоколу засідання ВЛК Південного регіону по своїй суті свідчить про причини та обставини загибелі ОСОБА_2

Зазначена Постанова ВЛК Південного регіону була обґрунтована в тому числі витягом з наказу т.в.о. командира військової частини польова пошта В 0849 № 107 від 13.04.2017 р. про виключення зі списків особового складу частини, по факту загибелі старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_2

До того ж, причини та обставини загибелі старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_2 також підтверджуються результатами службового розслідування, затвердженого наказом т.в.о. командира військової частини польова пошта В 0849 № 1095 ~ від 15.04.2017 р.

Отже, факти, які свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_2, зокрема те, що його смерть не пов'язана із вчиненням ним злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, належним чином підтвердженні зазначеними вище документами, і такі документи були додані позивачем до своєї заяви про призначення одноразової грошової допомоги.

Таким чином твердження відповідача, щодо відсутності у поданих матеріалах документу, що свідчить про причини та обставини загибелі ОСОБА_2 не є обгрунтованими, оскільки форма такого документу законодавчо не визначена, а тому, за приписами наведеної норми такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини загибелі.

Крім того, відповідно до пункту 13 Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих заявником для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).

При цьому, Наказом Міністерства оборони України 26.10.2016 р. №564 затверджено «Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум» (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 2 Розділу І Положення Комісія утворюється в апараті Міністерства оборони України з метою виконання пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Пункт 3 Розділу І Положення визначає, що Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та членів Комісії із числа керівників (заступників керівників) структурних підрозділів кадрового, медичного, юридичного, фінансового, гуманітарного забезпечення, представника Генерального штабу Збройних Сил України.

Основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (пункт 1 Розділу II Положення).

Відповідно до пункту 2 Розділу II Положення з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія зобов'язана:

- приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів;

- доводити прийняті рішення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для здійснення фінансування на виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум; та інше.

Згідно із пунктом 2 Розділу III Положення формою роботи Комісії є засідання.

Результати засідання Комісії оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні (пункт 10 Розділу III Положення).

Рішення Комісії про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги може бути оскаржено в судовому порядку (пункт 12 Розділу III Положення).

Як вбачається з викладеного вище Департамент фінансів міністерства оброни України не наділений повноваженнями розглядати звернення щодо призначення одноразової грошової допомоги та приймати будь-які рішення з цього приводу, в тому числі й щодо повернення документи без реалізації.

Отже, всупереч приписів Порядку та Положення Міністерство оборони України не прийняло передбаченого рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Натомість, прийняття рішення про повернення документів без реалізації Порядком не передбачено.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо повернення позивачці без реалізації заяву про призначення їй одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбоця, а отже наявні підстави для зобов'язання Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати бездіяльність Міністерства оборони України щодо повернення без реалізації заяви ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про призначення їй одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, протиправною.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, під час виконання ним обов'язків військової служби, відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр. Повітрофлотський, 6).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295 КАС України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 14.03.2019 року.

Суддя Н.В.Стрельнікова