Рішення № 80923148, 27.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 березня 2019 р. Справа № 120/4943/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

представника позивача: Кудельського А.А.

представника відповідача: Слісаренка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Браїлівчанка" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Браїлівчанка» з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про:

- визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0079925205 форми «Ш» від 22 листопада 2018 року;

- визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0079935205 форми «Ш» від 22 листопада 2018 року.

На обґрунтування позову зазначено, що за результатами перевірки було складено акт від 29 жовтня 2018 року № 31078/02-32-52-05/00308560 на підставі якого за ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» встановлені порушення податкового законодавства та прийнятті податкові повідомлення-рішення за № 0079925205 та № 0079935205 форми «Ш» від 22 листопада 2018 року.

За податковим повідомленням-рішенням № 0079925205 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пп. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України у сумі 336897,40 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 67379,48 грн.

За податковим повідомленням-рішенням № 0079935205 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пп. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України у сумі 231498,40 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 23149,84 грн.

Додатково зазначає, що у травні 2001 року товариством перераховано кошти для сплати заборгованості по податку на додану вартість через АКБ "Україна", які, в свою чергу, не були перераховані останнім до бюджету.

При цьому, позивач вказує, що податковим органом не вчинено жодних дій спрямованих на врегулювання питання щодо перерахунку сплаченого ТОВ "Швейна фабрика "Браїлівчанка" податку на додану вартість до Державного бюджету, оскільки жодних дій які б підтверджували факт звернення посадових осіб відповідача до ліквідатора АКБ "Україна" не здійснювалось.

У подальшому позивачем постійно здійснювалось перерахування коштів на погашення заборгованості по податках, однак контролюючий орган здійснював зарахування наступних платежів ТОВ "Швейна фабрика "Браїлівчанка" в рахунок погашення заборгованості. У зв'язку із чим і виник податковий борг.

Тому, на переконання позивача податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених у ній недоліків.

23 січня 2019 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, якою недоліки останньої були усунені в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Крім того, встановлені позивачеві та відповідачу строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень проти відповіді на відзив.

20 лютого 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому представник відповідача вказав, що при проведенні камеральної перевірки ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» встановлено порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2015 року, жовтень-грудень 2015 року, січень-липень 2016 року, листопад 2016 року, червень-липень 2017 року, жовтень-грудень 2017 року, березень-серпень 2018 року.

За наслідками перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки за № 31078/02-32-52-05/00308560 від 29 жовтня 2018 року, а в подальшому прийнято податкові повідомлення-рішення за № 0079925205 та № 0079935205 форми «Ш» від 22 листопада 2018 року.

Вказує, що контролюючий орган діяв в межах та у спосіб встановлений законом, тому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо заявленого позову заперечував, з підстав викладених у відзиві та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області Степаненко І.В. проведено камеральну перевірку щодо порушень правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка».

За результатами перевірки складено акт № 31078/02-32-52-05/00308560 від 29 жовтня 2018 року року про результати камеральної перевірки щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» за березень 2015 року, жовтень-грудень 2015 року, січень-липень 2016 року, листопад 2016 року, червень-липень 2017 року, жовтень-грудень 2017 року, березень-серпень 2018 року.

На підставі зазначеного акту перевірки № 31078/02-32-52-05/00308560 від 29 жовтня 2018 року ГУ ДФС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення за № 0079925205 та № 0079935205 форми «Ш» від 22 листопада 2018 року.

За податковим повідомленням-рішенням № 0079925205 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пп. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України у сумі 336897,40 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 67379,48 грн.

За податковим повідомленням-рішенням № 0079935205 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пп. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України у сумі 231498,40 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 23149,84 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та іншими нормативними актами.

Відповідно до пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з нормами ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

В розумінні пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 ПК України).

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 49.20 статті 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 статті 57 ПК України).

Положеннями пункту 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи зазначене, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, передбаченого ст. 126 Кодексу, в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Згідно з пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Керуючись п. 87.9 ст. 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Так, аналізуючи природу податкового боргу зазначеного в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, суд зазначає про наступне.

Із акту про результати камеральної перевірки за № 31078/02-32-52-05/00308560 від 29 жовтня 2018 року встановлено, що предметом перевірки слугували такі податкові декларації: № 9072044780 від 17.04.2015 року; № 9215147796 від 20.10.2015 року; № 9237916883 від 20.11.2015 року; № 9254240972 від 15.12.2015 року; №9273924969 від 20.01.2016 року; № 9022186212 від 22.02.2016 року; № 9039627509 від 21.03.2016 року; №9059303892 від 19.04.2016 року; № 9080557442 від 19.05.2016 року; № 9101126955 від 17.06.2016 року; №9122655564 від 18.07.2016 року; № 9140257110 від 19.07.2017 року; № 9271416110 від 19.12.2017 року; № 9296173328 від 19.01.2018 року; № 9243326887 від 17.11.2017 року; № 9070904262 від 18.04.2018 року; № 9097881195 від 21.05.2018 року; № 9121645230 від 18.06.2018 року; № 9149555887 від 19.07.2018 року; № 9173758568 від 16.08.2018 року; № 9202715642 від 20.09.2018 року. А також уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок: № 9021709688 від 22.02.2016 року; № 9021727590 від 22.02.2016 року; № 9021793493 від 22.02.2016 року; № 90217150648 від 22.02.2016 року; № 9146842458 від 27.07.2017 року; № 9169309813 від 22.08.2017 року; № 9173741458 від 16.08.2018 року.

Тому, камеральною перевіркою щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» встановлено порушення платником податків термінів своєчасності сплати податкових зобов'язань.

Крім того, у постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року по справі № 802/4441/14-а, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року встановлено, що заборгованість товариства виникала з 30 січня 2013 року саме у зв'язку із подачею платником податку декларацій. В свою чергу, наступні платежі товариства податковий орган зараховував в рахунок погашення зобов'язань, що виникли внаслідок подачі вищевказаних декларацій, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Тому, посилання позивача на те, що податкові зобов'язання виникли у травні 2001 року не беруться судом до уваги, оскільки останні виникли у зв'язку з порушенням платником податків термінів своєчасності сплати податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків.

З урахуванням наведених положень законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність складу податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання.

Одночасно суду зазначає, що предметом розгляду даної справи є несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання, тобто порушення граничних строків сплати таких зобов'язань, що призвело до нарахування контролюючим органом штрафу, а не встановлення факту наявності податкового боргу або його стягнення.

В силу ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, та приймаючи їх до уваги, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом оспорюваних податкових повідомлень - рішень, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Браїлівчанка" (місцезнаходження: Вінницька область, Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Леніна, 13, код ЄДРПОУ 308560)

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 03.04.2019 року.

Суддя Мультян Марина Бондівна