Рішення № 80923115, 29.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/219/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Борсук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернулася з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №UА205110/2019/000039/2 про коригування митної вартості товарів від 10.01.2019.

В обґрунтування позову позивач вказала, що згідно з рахунком-фактурою від 07.01.2019 №03.01.19 вона придбала у компанії «Авто Центр Хаслох власник ОСОБА_5» (АДРЕСА_1) автомобіль марки VW, модель - Touareg, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1, за ціною 18000 Євро. Автомобіль самостійно (самоходом) був ввезений в Україну та доставлений до митниці оформлення - митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС. З метою митного оформлення декларантом ОСОБА_3 до митного органу були подані такі документи: митна декларація (далі-МД) №UA205090/2019/002626 від 09.01.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, рахунок-фактура (інвойс) від 07.01.2019 №03.01.19, банківська квитанція (платіжний документ), виконана на бланку банківської установи VR Bank Mittelhaardt eG про сплату коштів в сумі 18000 Євро, витяг про рух коштів по рахунку №0118542401 від 07.01.2019 з відображення зарахування на вказаний рахунок 18000 Євро, копія експортної декларації країни відправлення (Німеччина) MRN 19DE665398058513E7 від 07.01.2019, довідка від 09.01.2019 про транспортні та супутні витрати, пов'язані з доставкою товару до митниці оформлення, в загальній сумі 400 Євро. На підставі вказаних документів визначена позивачем митна вартість автомобіля, який ввозився в Україну, була заявлена в декларації в сумі 18400 Євро.

Після отримання електронної декларації і доданих документів митниця повідомила представника позивача про те, що документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Також у зв'язку із спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість 27850,00» запропоновано декларанту в 10-денний термін подати додаткові документи. У відповідь на дане повідомлення представник декларанта вказав, що усі необхідні і наявні у декларанта документи були подані. Зазначені документи підтверджують заявлену митну вартість згідно з обраним методом її визначення. Додатково лише були надані скріншоти з сайту mobile.de з оголошеннями про продаж аналогічного товару за цінами нижче заявленої позивачем.

Однак, відповідач не погодився із заявленою декларантом митною вартістю та 10.01.2019 службовою особою митниці прийнято рішення №UA205110/2019/000039/2 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 27850,00 Євро.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару, яка фактично була сплачена. З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1-1а).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.36-43) позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, посилаючись на те, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. При цьому, якщо на рахунок сплачено кошти, декларант зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Під час опрацювання поданих до митного оформлення документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. За результатом опрацювання документів поданих до митного оформлення та виконання згенерованих АСАУР ризиків, а також визначених обов'язкових заходів перевірки, встановлено необхідність витребування додаткових документів, оскільки декларант надав документ з реквізитами банку №б/н від 07.01.2019 року, виданий продавцем AutOcenter HaslOch, проте в даному документі відсутня банківська трансакція та відмітки банку, що підтверджують оплату транспортного засобу. З огляду на вищевказане, декларанту направлено повідомлення про необхідність надання відповідних документів. На вимогу митниці декларантом подано скріни з сайту mobile.de на підтвердження вартості ввезеного т/з та повідомлено про відмову у наданні інших витребуваних митницею документів. Відповідно до вимог ст.ст.55, 57 МКУ на основі проведення консультації, а також враховуючи не надання декларантом витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості т/з, митницею повідомлено декларанта про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Відтак, декларанта повідомлено, що митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МКУ на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів бувших у вжитку» та спрацюванням системи ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 27850 Євро». Вказує, що за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати витребувані документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000039/2 від 10.01.2019 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00029 від 10.01.2019 року. Митну вартість визначено на рівні 27850 Євро, а тому оскаржуване рішення прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства. З огляду на викладене представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити повністю.

У поданій до суду відповіді на відзив (а.с.75-77) представник позивача зазначив, що відповідач не спростував тверджень та аргументів щодо суті позовних вимог, у відзиві повторно невірно викладає фактичні обставини декларування та надання документів на підтвердження факту оплати придбаного товару (транспортного засобу). Позивачем оплату за автомобіль проведено шляхом внесення готівкових коштів на банківський рахунок продавця в банківській установі VR Bank Mittelhaardt eG, що підтверджується квитанцією (платіжним документом), а тому посилання відповідача на те, що вказаний документ виданий продавцем, не відповідає дійсності. У відзиві представник не навів порівняння характеристик задекларованого позивачем товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Жодних відомостей, з яких джерел взята за основу скоригована митна вартість, відповідачем не наведено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що фізична особа не зобов'язана подавати документи на підтвердження транспортних і страхових витрат, оскільки авто їхало самоходом.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог ОСОБА_3 з підстав, викладених у відзиві, просила відмовити в позові. Додатково зазначила, що відповідно до статті 58 МК України саме декларант повинен доводити усі складові митної вартості.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно з рахунком-фактурою №03.01.19 EURI-Nr/DE6632513 від 07.01.2019 придбано у компанії «Auto Center Habloch» легковий автомобіль: марки «VW», модель «Touareg», 31.03.2015 року випуску, за ціною 18000 "вро (а.с.48)

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію UA205090/2019/002626, у якій визначено загальну вартість товару 18000,00 євро (а.с.45).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації UA205090/2019/002626 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4; паспорт громадянки ОСОБА_3 НОМЕР_5; паспорт громадянки ОСОБА_3 для виїзду за кордон НОМЕР_6; банківську квитанцію (платіжний документ) VR Bank Mittelhaardt eG в сумі 18000,00 Євро, внесених громадянкою ОСОБА_3 за товар; витяг про рух коштів по рахунку №0118542401 власника рахунку Rola Kamal Haidar (власник підприємства Auto Center HaBloch Inh. Rola Haidar) від 07.01.2019 в банківській установі VR Bank Mittelhaardt eG; експортну декларацію країни відправлення товару (Німеччина) MRN 19DE665398058513E7 від 07.01.2019; довідку від 09.01.2019 про транспортні та супутні витрати, пов'язані з доставкою товару до митниці оформлення, на суму 400 Євро (а.с.13-19, 87-108).

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД UA205090/2019/002626 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо перевірки поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів; контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; проведення митного огляду транспортного засобу; забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта - ЕUR, вартість - 27850».

Зважаючи на це, декларанту було запропоновано в десятиденний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; якщо здійснювалось страхування - страхові документи; інші додаткові наявні в декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с.62).

09.01.2019 ОСОБА_3 повідомила відповідача щодо витрат за доставку даного автомобіля та зазначила, що транспортний засіб ввозився на ім'я позивача та вартість доставки від м.Хасслош, Німеччина до п/п «Ягодин-Догоруськ» складає 300 євро від п/п «Ягодин-Дорогуськ» до м.Луцьк - 30 євро. Вартість митного оформлення в країні відправлення - 100 євро, ТЗ не страхувався (а.с.19).

Проте 10.01.2019 відповідач прийняв рішення №UA205110/2019/000039/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.11-12). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

В обґрунтування рішення відповідач вказав, що у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку із спрацюванням ризиків АСАУР, з посиланням на статті 53, 54 МК України, наказ ДФС України від 28.11.2018 №780 для підтвердження заявленої митної вартості декларанту у 10-денний термін було запропоновано надати наступні документи: банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про страхування; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; декларацію країни відправлення; інші додаткові наявні в декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням). Декларант надав декларацію країни відправлення №19DE665398058513E7 від 07.01.2019, документ з реквізитами банк б/н від 07.01.2019, виданий продавцем AutOcenter HaslOch, проте в даному документі відсутня банківська трансакція та відмітки банку, що підтверджують оплату транспортного засобу. Декларант не надав інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та відмовився їх надавати, про що повідомив листом б/н від 10.01.2019.

Також у рішенні вказано, що керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації на рівні 27850,00 Євро.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав рахунок-фактуру №03.01.19 від 07.01.2019, банківську квитанцію (платіжний документ) VR Bank Mittelhaardt eG про внесення громадянкою ОСОБА_3 коштів за товар в сумі 18000,00 Євро, витяг про рух коштів по рахунку №0118542401 власника рахунку Rola Kamal Haidar (власник підприємства Auto Center HaBloch Inh. Rola Haidar) від 07.01.2019 в банківській установі VR Bank Mittelhaardt eG, довідку від 09.01.2019 про транспортні та супутні витрати, пов'язані з доставкою товару до митниці оформлення.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З вищенаведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «легковий автомобіль марки VW, модель - Touareg, номер кузова НОМЕР_1, календарний рік виготовлення - 2015» у розмірі 18400 Євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 27850 Євро.

Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів, а також, що документ з реквізитами банку виданий продавцем товару, у ньому відсутня банківська трансакція та реквізити банку. Цими обставинами відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки із завіреного перекладу банківської квитанції (а.с.90) вбачається, що ОСОБА_3 проведено платіж у VR Bank Mittelhaardt eG в сумі 18000,00 Євро на рахунок НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_6 ОСОБА_5. При цьому у вказаній квитанції вказано VIN-код транспортного засобу НОМЕР_1, що відповідає VIN-коду ввезеного та поданого до митного оформлення. Крім того, відповідно до повідомлення VR Bank Mittelhaardt eG (а.с.92) вказується про те, що 07.01.2019 ОСОБА_3 внесено готівкою 18000,00 Євро на рахунок ОСОБА_6 ОСОБА_5 з призначенням платежу НОМЕР_1, тобто банк підтвердив факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні документами спростовується позиція митниці про те, що платіжний документ виданий не банком, а продавцем товару. Подані декларантом документи підтверджують факт проведення оплати позивачем за придбаний транспортний засіб на суму 18000,00 Євро.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 10.01.2019 №UA205110/2019/000039/2 вказано, що воно прийняте у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України). При цьому митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні взагалі відсутні номер та дата митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 10.01.2019 №UA205110/2019/000039/2, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв'язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів... вартість - 27850 Євро».

При цьому обов'язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Суд також зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Оскільки, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 10.01.2019 №UA205110/2019/000039/2 є необґрунтованим та безпідставним.

Водночас суд не бере до уваги пояснення представника відповідача в судовому засіданні про те, що декларант не надав документів на підтвердження витрат по транспортуванню товару, оскільки вказані документи згідно з повідомленням митниці у декларанта не витребовувались (а.с.22). За вказаних обставин посилання митного органу щодо неподання документів на підтвердження транспортних витрат в оскаржуваному рішенні є безпідставним.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товару згідно з оскаржуваним рішенням від 10.01.2019 №UA205110/2019/000039/2, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір в сумі 768,40 грн., сплачений відповідно до квитанції від 30.01.2019 №60921 (а.с.2).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 10 січня 2019 року №UA205110/2019/000039/2.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_3) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 39472698) судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне судове рішення складено 03 квітня 2019 року.