Рішення № 80922921, 27.03.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/65/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/65/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" (65102, м. Одеса, пляж "Лузанівка", кафе "Лузанівка", код ЄДРПОУ 22481842)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Лунгу Івана Мариновича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

про стягнення 52 214,90грн.

Представники сторін:

Від позивача: Трусов А.С. за довіреністю №б/н від 18.12.2018р.

Від відповідача: Кліменко Ю.І. за довіреністю від 11.03.2019р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Лунгу Івана Мариновича про стягнення 52 214,90грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором суборенди устаткування №85 від 15.04.2014р., а саме здійснення відповідачем несанкціонованого та неузгодженого з орендарем переміщення устаткування.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.01.2019р. було відкрито провадження по справі №916/65/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач 21.03.2019р. за вх.ГСОО №5503/19 надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

15.04.2014р. між ТОВ "Лузанівка" (Орендар) та ФОП Лунгу І.М. (Суборендар) був укладений договір суборенди устаткування №85, за умовами якого Орендар бере на себе зобов'язання передати у суборенду, а Суборендар прийняти устаткування, рекламну продукцію (устаткування) згідно акту прийому-передачі (Додаток №1). Перелік устаткування, яке може бути передано у суборенду, його комплектність та заставна вартість зазначаються у акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.1.2 договору устаткування передається Суборендарю без сплати його заставної вартості.

Відповідно до п.1.3 договору устаткування постачається централізовано і за рахунок Орендаря.

Згідно з п.1.4 договору Суборендар може отримати устаткування шляхом самостійного вивозу такого устаткування зі складу Орендаря.

Відповідно до п.1.5 договору право власності на устаткування залишається у Орендаря.

Згідно з п.1.6 договору при розірванні договору, Суборендар зобов'язаний повернути Орендарю устаткування у справному стані.

Згідно з п.1.7 договору устаткування має використовуватись тільки для торгівельних марок, які належать ПАТ "Сан ІнБев Україна".

Відповідно до п.2.1.2 договору Орендар зобов'язаний проводити контроль за експлуатацією устаткування Суборендарем.

Згідно з п.п. 2.2.7-2.2.11 договору Суборендар зобов'язаний:

- не передавати устаткування третій стороні без згоди на це Орендаря;

- утримувати устаткування згідно санітарних норм;

- надавати у будь-який час безперешкодний доступ представників Орендаря до устаткування, з можливістю його оглянути та перевірити стан належної експлуатації устаткування;

- у разі припинення поставок товару Орендарем (припинення дії договору постачання), Суборендар зобов'язаний упродовж трьох робочих днів повернути устаткування, попередньо узгодивши умови повернення устаткування з Орендарем. Орендар інформує Суборендаря про припинення договору (поставок товару) шляхом направлення листа Суборендарю (п.5.2);

- під час проведення інвентаризації устаткування представником Орендаря, Суборендар зобов'язаний надати усе устаткування, яке йому було передано за цим договором, а також підписати акт інвентаризації та завірити його печаткою (особистим підписом у разі взагалі відсутності такої) у продовж п'яти робочих днів.

Відповідно до п.2.2.13 Суборендар зобов'язаний на першу вимогу Орендаря повернути устаткування відповідно до термінів і умов, встановлених в цьому договорі. В разі нецільового використання устаткування, несанкціонованого та неузгодженого з Орендарем переміщення устаткування, експлуатації з порушенням технічних норм, перешкоди до допуску представників Орендаря до устаткування, порушення термінів оформлення інвентаризаційних документів - даний договір автоматично вважається розірваним. У такому разі Суборендар зобов'язаний повернути устаткування Орендарю на протязі трьох робочих днів, попередньо узгодивши умови та час повернення устаткування.

Згідно з п.3.1.3 договору у разі не повернення або порушень термінів та умов повернення, а також повернення устаткування і рекламної продукції в несправному (пошкодженому) стані, Орендар має право стягнути з Суборендаря штраф у розмірі 100% заставної вартості устаткування.

Відповідно до п.5.1 договору у всьому іншому, що не передбачено цим договором.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв устаткування згідно переліку загальною заставною вартістю 52 214,90 грн., про що сторонами підписано акт прийому-передачі від 15.04.2014р. В акті зазначено, що місцем розташування устаткування є « 11 ст. Б.Ф. заезд до шлагбаума».

Також на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв устаткування згідно переліку загальною заставною вартістю 7 194 грн., про що сторонами підписано акт прийому-передачі від та акт прийому-передачі від 15.04.2014р. (Додаток №1 до договору суборенди устаткування №85 від 12.08.2015р.) В акті зазначено, що місцем розташування устаткування є 11 ст. Б.Ф. палатка «Чернігів».

Позивач вказує, що 31.08.2018р. ревізором ТОВ «Лузанівка» було проведено перевірку, за насідками якої складений відповідний акт, згідно якого передане устаткування за адресами поставки, вказаними у Актах прийому-передачі, не було виявлено.

Зазначений факт обумовив нарахування позивачем штрафу в розмір 100% заставної вартості устаткування зазначеної в Актах прийому-передачі від 15.04.2014р. та 01.07.2014р. в розмірі 52 214,90грн.

Посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" звернулось з відповідним позовом до господарського суду Одеської області за захистом порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 15.04.2014р. між ТОВ "Лузанівка" (Орендар) та ФОП Лунгу І.М. (Суборендар) був укладений договір суборенди устаткування №85, за умовами якого Орендар бере на себе зобов'язання передати у суборенду, а Суборендар прийняти устаткування, рекламну продукцію (устаткування) згідно акту прийому-передачі (Додаток №1). Перелік устаткування, яке може бути передано у суборенду, його комплектність та заставна вартість зазначаються у акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.2.13 Суборендар зобов'язаний на першу вимогу Орендаря повернути устаткування відповідно до термінів і умов, встановлених в цьому договорі. В разі нецільового використання устаткування, несанкціонованого та неузгодженого з Орендарем переміщення устаткування, експлуатації з порушенням технічних норм, перешкоди до допуску представників Орендаря до устаткування, порушення термінів оформлення інвентаризаційних документів - даний договір автоматично вважається розірваним. У такому разі Суборендар зобов'язаний повернути устаткування Орендарю на протязі трьох робочих днів, попередньо узгодивши умови та час повернення устаткування.

Згідно з п.3.1.3 договору у разі не повернення або порушень термінів та умов повернення, а також повернення устаткування і рекламної продукції в несправному (пошкодженому) стані, Орендар має право стягнути з Суборендаря штраф у розмірі 100% заставної вартості устаткування.

Як зазначалось вище, позивач вказував, що 31.08.2018р. ревізором ТОВ «Лузанівка» було проведено перевірку, за насідками якої складений акт, згідно якого передане устаткування за адресами поставки, вказаними у Актах прийому-передачі, не було виявлено. Зазначений факт обумовив нарахування позивачем штрафу в розмір 100% заставної вартості устаткування зазначеної в Актах прийому-передачі від 15.04.2014р. та 01.07.2014р. в розмірі 52 214,90грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.п.1,3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як вище встановлено господарським судом, в якості доказів несанкціонованого та неузгодженого переміщення устаткування відповідачем позивач в позивній заяві посилається на акт перевірки від 31.08.2018р., проте до матеріалів справи доданий акт від 30.08.2018р.

Так, з наданого до позовної заяви в якості доказів несанкціонованого та неузгодженого з позивачем переміщення устаткування, акту від 30.08.2018р, вбачається ревізором ТОВ «Лузанівка» ОСОБА_5, 30.08.2018р., проведена перевірка торгівельної точки ФЛП Вердієв Мурад Джамалович за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога 2, палатка «Білий Ведмідь» де відповідно договору суборенди устаткування №148 від 16.06.2015р., поставлено обладнання, перераховане в акті приймання-передачі від 16.08.2015р. На час огляду, обладнання по вищезазначеній адресі не виявлено.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що стороною укладеного договору суборенди устаткування є ФОП Лунгу І.М., договір укладений 15.04.2014р. за №85, обладнання передавалось за актами прийому-передачі від 15.04.2014р. та 01.07.2014р., що свідчить про надання позивачем акту перевірки відносно іншої особи та за іншим договором.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, акти перевірки від 30.08.2017р. не приймаються до уваги господарським судом в якості доказів, який свідчить про наявність обставин несанкціонованого та неузгодженого з позивачем переміщення устаткування, оскільки відповідний акт складено відносно іншої особи та за іншим договором, який не є предметом розгляду дійсної справи.

Таким чином позивачем не доведено суду наявність обставин, які в силу умов укладеного між сторонами є підставою автоматичного розірвання договору та повернення устаткування позивачу на протязі трьох робочих днів, та як наслідок за їх невиконання нарахування штрафу в розмір 100% заставної вартості устаткування зазначеної в Актах прийому-передачі від 15.04.2014р. та 01.07.2014р. в розмірі 52 214,90грн.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із врахуванням вищевикладеного, а також виходячи із вимог ч.4 ст.74 ГПК України, якими встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог ТОВ "Лузанівка", а відтак і про відмову в їх задоволенні.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" (65102, м. Одеса, пляж "Лузанівка", кафе "Лузанівка", код ЄДРПОУ 22481842) до Фізичної особи - підприємця Лунгу Івана Мариновича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" (65102, м. Одеса, пляж "Лузанівка", кафе "Лузанівка", код ЄДРПОУ 22481842).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 квітня 2019 р.

Суддя К.Ф. Погребна