Ухвала суду № 80920280, 01.04.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1847/19

Провадження № 1-кс/206/459/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2019 слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про проведення обшуку,-

ВСТАНОВИВ

Слідчий СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про проведення обшуку.

Клопотання мотивовано тим, що СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12019040700000360, внесеного в ЄРДР 30.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, в ході якого було встановлено, що 30.03.2019 до Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від арбітражного керуючого ОСОБА_5 , про те, що 30.03.2019 виконуючий обов`язки директора ПАТ "Мостобуд" мостозагін № 12, яке розташовано за адресою: м. Дніпро, Самарський район, вул. Молодогвардійська, 5, ОСОБА_6 , за попередньою змовою із невстановленими особами, привласнили майно, яке перебувало в його віданні, чим спричинили матеріальну шкоду, розмір якої встановлюється. ПАТ «Мостобуд» код ЄДРПОУ 01386326 має юридичну адресу: м. Київ, вул. Паньківська, 5, також дане підприємство має відокремлені підрозділи, один з яких, а саме Мостобудівельний загон № 12, знаходиться в м. Дніпро по вул. Молодогвардійській, 5. Відповідно до наказу № 39-ВК від 30.11.2015 виконуючим обов`язки начальника відокремленого підрозділу ПАТ «Мостобуд» код ЄДРПОУ 01386326 Мостобудівельний загон № 12 було призначено ОСОБА_6 . Ухвалою Господарського суду міста Києва по справі № 910/24323/16 від 08.02.2017 р. було порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (вул. Паньківська, 5, м. Київ, 01033; ід. код 01386326), арбітражним керуючим було призначено ОСОБА_5 , його було призначено розпорядником майна зазначеного підприємства. Розпоряднику майна стало відомо про те, що працівниками ПАТ «Мостобуд» здійснюється розкрадання майна підприємства у місті Запоріжжі, а також у м. Дніпро, по вул. Молодогвардійська, 5. Відповідно до п. 3 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядник майна зобов`язаний вживати заходів для захисту майна боржника. Виїздом на місце було встановлено, що на території Мостобудівельного загону № 12 ПАТ «Мостобуд» невстановлені особи проводять демонтаж металевого обладнання та спеціальної техніки. Допитаний водій показав, що 29.03.2019 ввечері, за вказівкою свого керівництва, він приїхав на територію ПАТ «Мостобуд» Мостобудівельний загон № 12, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 5, де провів ніч, а 30.03.2019 близько 13:00 годин в його автомобіль, за вказівкою директора вказаного підприємства ОСОБА_6 невідомі йому робітники почали вантажити демонтоване обладнання та спеціальну техніку, які були порізані, як металобрухт. Завантажити його автомобіль повністю вони не встигли оскільки приїхали працівники поліції. Також свідок повідомив, що вказане демонтоване обладнання та спеціальна техніка направлялась на пункт прийому металобрухту. Допитаний менеджер пояснив, що 26.03.2019 йому зателефонував чоловік на імя ОСОБА_7 та сказав, що йому необхідні вантажні автомобілі для транспортування металобрухту по місту у великій кількості. Врегулювавши всі необхідні питання пов`язані з транспортуванням та оплатою, 29.03.2019 він надав ОСОБА_8 два автомобіля на адресу м. Дніпро вул. Молодогвардійська, 5, на територію ПАТ «Мостобуд» Мостобудівельний загон № 12. Дані автомобілі були завантажені не повністю, оскільки процес завантаження був перерваний працівниками поліції. Допитаний охоронець ПАТ «Мостобуд» Мостобудівельний загон № 12 показав, що 26.03.2019 директор даного підприємства ОСОБА_6 надав йому вказівку запустити вантажні автомобілі та раніше невідомих йому людей на територію даного підприємства для демонтажу та вивезення металевого обладнання та спеціальної техніки, дані роботи вони проводили з 26.03.2019 до 30.03.2019. Вказаними роботами керував вищевказаний директор ОСОБА_6 , також він повідомив, що всі транспортні засоби, які заїжджають та виїжджають з території даного підприємства записуються у журнал обліку, який розташований на пункті охорони, на в`їзді на територію даного підприємства. 30.03.2019 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. 31.03.2019 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.191 КК України. Встановити інших осіб причетних до протиправної діяльності на даний час не виявилось можливим. В органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що журнали обліку на посту охорони на території ПАТ «Мостобуд» Мостобудівельний загон № 12 розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 5, документи та чорнові записи, які можуть перебувати у офісних приміщеннях вказаного підприємства за вказаною адресою, можуть бути використані в подальшому, як докази по даному кримінальному правопорушенні та за допомогою вказаних документів будуть встановлені інші особи, які причетні до протиправної діяльності. В органа досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що за даною адресою зберігаються речі і документи, які свідчать про злочинну діяльність службових осіб ПАТ «Мостобуд» та мають суттєве значення для з`ясування об`єктивних обставин справи, встановлення істини у кримінальному провадженні, суми завданих збитків, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: первинні фінансово-господарські документи, документи складського обліку, документи бухгалтерського й податкового обліків, їх реєстри, платіжні документи, печатки та бланки, блокноти та записні книжки, штампи, факсиміле, флеш накопичувачі, які свідчать про злочинну діяльність, SIM- картки в телефонах, карти накопичення пам`яті, паперові й магнітні носії інформації, чорнові записи, чорнова бухгалтерія, інші предмети й цінності (кошти), здобуті злочинним шляхом, а також предмети й документи. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, №161684953 від 31.03.2019 року, відомості, щодо речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 5 належить ПАТ «Мостобуд» код ЄДРПОУ 01386326. Таким чином, єдиною ефективною можливістю отримання речей і документів, які можуть бути використані для встановлення обставин у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та в подальшому в ході судового розгляду, є проведення обшуку.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Вислухавши думку слідчого, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали в їх сукупності, вважаю необхідним відмовити в задоволенні клопотання про проведення обшуку з огляду на наступне.

Частиною 1ст. 234 КПК України визначено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Пунктами 2, 3 ч. 3 ст. 234 КПК України передбачено, що у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити, в тому числі, відомості про: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей.

Згідно ч. 5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

Проте, проаналізувавши зміст поданого клопотання, а також, матеріалів, які були подані в його обґрунтування, слідчим суддею встановлено, що у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Мостобуд», арбітражним керуючим було призначено ОСОБА_5 , його було призначено розпорядником майна зазначеного підприємства, в той же час у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах відсутні підтвердженнящодо зверненняслідчого іззапитом до ОСОБА_5 щодо наданнявідповідних доказів,які слідчийхоче отриматишляхом проведенняобшуку тайого відмовау наданнівищезазначених документів, щотакож залишаєтьсяне зрозумілим,оскільки ОСОБА_5 є нелише розпорядникоммайна зазначеногопідприємства,але йособою,яка повідомилапро вчиненняданого кримінальногоправопорушення тамає бутизацікавленим успівробітництві зіслідством, тимсамим слідчим не обґрунтовано того, що отримання доказів органом досудового розслідування неможливе у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей, проведенням огляду за згодою ОСОБА_5 та не доведено, що за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а те, що відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи взагалі спростовується обставинами зазначеними у клопотанні та доданих до нього матеріалах.

В той же час, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до вимог Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу (див. серед інших §§ 38 - 42 рішення у справіБаннікова проти Росії;§ 90 рішення у справіВеселов та інші проти Росії;§ 49 рішення у справіВанян проти Росії;§ 134 рішення у справіВанян проти Росії;§ 36 рішення у справіМалінінос проти Литви).

Крім цього,зі змістуклопотання вбачається,що ОСОБА_6 ,за попередньоюзмовою ізневстановленими особами,привласнили майно, яке перебувало у відані арбітражного керуючого ОСОБА_5 , чим спричинили матеріальну шкоду, розмір якої встановлюється, проте жодного доказу на підтвердження вказаних обставин, а саме виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 08.02.2017 в частині проведення інвентаризації майна боржника у строк до 07.04.2017 до суду надано не було.

Також,як вбачаєтьсяіз другогопротоколу оглядувід 30.03.2019долученого доматеріалів клопотання, оглядпроведено слідчимВП настанції №2ДВП ГУНПв Дніпропетровськійобласті лейтенантомполіції ОСОБА_9 , в той час як повідомлення про кримінальне порушення надходило до Самарського ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, а також подальше внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування здійснюється СВ СамарськогоВП ДВПГУНП уДніпропетровській області.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

Відповідно до п. 2.4 Наказу Генеральної прокуратури України № 4гн від 19.12.2012 Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні передбачено, керівникам прокуратурусіх рівніві галузевихпідрозділів апаратів,прокурорам -процесуальним керівникамдосудового розслідуванняу разінеобхідності створюватигрупи прокуроріві призначатистаршого прокурорагрупи відповідноюпостановою.

Частиною 1 ст. 110 КПК України передбачено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Частиною 1 ст. 236 КПК України передбачено, що ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 по справі № 466/896/17, таким чином, за змістомч. 1ст. 236 КПКвиконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особистона слідчого чи прокурора і не може бути доручене в порядку п. 3 ч. 2ст. 40 КПКвідповідним оперативним підрозділам. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку мають право запросити спеціалістів, однак це не звільняє їх від обов`язку особистого виконання обшуку. У випадку проведення обшуку іншими особами, окрім слідчого чи прокурора, вказане слід вважати суттєвим порушеннямумов обшуку, результати обшуку у відповідності з вимогами ст. ст.86,87 КПКне можутьбути використаніпри прийняттіпроцесуальних рішеньі наних неможе посилатисясуд приухваленні обвинувальноговироку,як надоказ.

Слідчий суддя також звертає увагу, що у клопотанні слідчий просить надати дозвіл на проведення обшуку прокурору групи прокурорів по кримінальному провадженню, однак, у матеріалах долучених до клопотання відсутні будь-які процесуальні рішення з приводу визначення слідчих та прокурорів, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у вищезазначеному кримінальному провадженню, також в порушення норм чинного КПК України слідчий просить надати дозвіл на проведення обшуку оперативним співробітникам УКР ГУНП в Дніпропетровській області, оперативним співробітникам СКП Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та працівникам інших підрозділів Національної поліції за дорученням слідчого, прокурора.

Крім цього, щодо зазначеного у клопотанні слідчим виявлення та вилучення «інших предметів і цінностей (коштів), здобутих злочинним шляхом, а також предметів й документів», слідчий суддя також зазначає, що ЄСПЛ усвоєму рішеннівід 07.07.2007у справі«Смирнов протиРосії» вказав,що невизначенеформулювання обсягуобшуку далооргану владина власнийрозсуд вирішувати,які матеріалипідлягають вилученню,що призвелодо вилучення,крім документів,які стосуютьсясправи,деяких особистихречей.ЄСПЛ зазначив,що відсутністьвказівки наконкретну метуобшуку єпорушенням ст.6Конвенції.Аналогічнапозиція ЄСПЛміститься врішенні від15.07.2003у справі«Ернст таінші протиБельгії»,де вказано,що ордерна проведенняобшуку немістив інформаціїщодо метипроведення обшукута пропредмети,що підлягаютьвилученню.Таким чином,слідчих булонаділено широкимиповноваженнями,обшуки небули пропорційними.Отже,клопотання слідчогопро необхідністьвилучення тавиявлення тихчи іншихпредметів злочину,без конкретногозазначення такихречей,не можебути задоволеноз оглядуна неможливістьдопущення безпідставногопорушення ст.6Конвенції.

Аналогічна позиція ЄСПЛ міститься в рішенні від 15 липня 2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії», де вказано, що ордер на проведення обшуку не містив інформації щодо мети проведення обшуку та про предмети, що підлягають вилученню. Таким чином, слідчих було наділено широкими повноваженнями, обшуки не були пропорційними.

До того ж, слідчий суддя вважає за необхідне послатися на приписи п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з положеннямиКонституції УкраїнитаЗакону України «Про міжнародні договори і угоди»чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Втручання має бути законним, тобто здійснене на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (foreseeable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цьогозаконув суспільстві та в окремих осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону.

З огляду на це слід зазначити, що обшук нерухомого майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право власника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 8 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи (а саме їх копії),а також, їх невідповідність вимогам щодо їх змісту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5Глави 4 КПК України(показання, речові докази і документи та інші) свідчать про те, що клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, адже підстави, наведені для виправдання таких заходів слідчим вважати відповідними і достатніми, неможливо.

Також, слідчий суддя звертає увагу на неналежну якість копій документів у матеріалах справи, що в свою чергу позбавляє можливості у повному обсязі з`ясувати обставини справи та перевірити їх доказами.

З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання слідчого, а в діяннях прокурора, який повинен здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, слідчий суддя вбачає невиконання своїх обов`язків відповідно до ст. 36 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234-236, 369, 370, 371, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про проведення обшуку.

Ухвала слідчого судді у відповідності до ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 02.04.2019 о 08 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1