Ухвала суду № 80918467, 02.04.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 квітня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/236/19

Суддя Господарського суду Херсонської області Закурін М. К., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом прокурора - заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

позивача - Херсонської міської ради

до:

відповідача-1- особи - підприємця Зотіна Андрія Борисовича,

відповідача-2 - державного реєстратора Департаменту реєстрації Міністерства юстиції України Сіволіна Михайла Юрійовича

про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на магазин та її скасування,

у с т а н о в и в:

29.03.2019 до суду надійшла позовна заява прокурора - заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури, подана в інтересах держави в особі Херсонської міської ради до відповідачів фізичної особи - підприємця Зотіна Андрія Борисовича та державного реєстратора Департаменту реєстрації Міністерства юстиції України Сіволіна Михайла Юрійовича про визнання недійсним рішення № 5218483 від 22.08.2013 про державну реєстрацію права власності на магазин, розташований у м. Херсоні, по вул. Миру, 33.

Вирішуючи питання прийняття позовної заяви до розгляду суд зазначає, що у відповідності до пункту 5 частини 2 статті 162 того Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги.

У даному випадку у позовній заяві прокурор у якості відповідача, поряд із приватним підприємцем Зотіним А.Б. вказав державного реєстратора Департаменту реєстрації Міністерства юстиції України Сіволіна Михайла Юрійовича, але не зазначив, на підставі яких обставин та правових положень ним заявлено вимоги до особи, яка не є учасником господарського процесу.

Зокрема, у відповідності до положень частини 1 статті 45 ГПК України сторонами у господарському процесі, у тому числі відповідачами, можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Зокрема, за частиною 2 статті 4 такими особами можуть бути серед іншого фізичні особи підприємці та фізичні особи, які не є підприємцями, а також державні органи у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

У відповідності до пункту 2 частини 1 Господарського кодексу України громадяни України є суб'єктами господарювання лише тоді, коли вони здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

З наведених правових положень слідує висновок, що сторонами у господарському процесі можуть бути як державні органи, так і фізичні особи без статусу суб'єкта господарської діяльності, але їх участь обмежена виключно наявністю юрисдикції господарського суду на вирішення конкретного спору, за їх участю.

Безпосередньо юрисдикція господарського суду наведена у статті 20 ГПК України, а саме за змістом пункту 13 частини 1 цієї статті « 1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: … 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами…».

Отже, до юрисдикції господарських судів віднесено вирішення спорів, які пов'язані з реєстраційними діями та рішеннями суб'єктів реєстраційних дій, але ключовим у цьому є «наявність спору про право» та «похідний характер реєстраційних дій» від спору щодо такого майна.

При цьому закон не визначає суб'єкта реєстраційних дій як особу, яка відповідає за законність таких дій у випадку наявності спору про право на майно, оскільки презюмується, що до компетенції державного реєстратора не віднесено аналіз законності набуття права власності на майно, що є об'єктом державної реєстрації. Напроти, у випадку відсутності спору про право та одночасної наявності незаконності дій державного реєстратора при вчиненні реєстраційних дій такі дії та рішення реєстратора можуть бути предметом спору, за яким він повинен бути безпосереднім відповідачем у справі (але такі спори не підвідомчі господарським судам).

Суд також зазначає, що «наявність спору про право» є як оціночним поняттям, так і безпосереднім предметом спору, у сукупності з яким можуть бути предметом спору вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права).

Водночас у даному випадку державний реєстратор є посадовою особою державного органу, а не самими органом державної влади.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що державний реєстратор не може виступати у якості відповідача у господарському спорі, оскільки не є ні суб'єктом господарської діяльності, ні фізичною особою, яка є учасником господарського спору, ні державним органом.

Таким чином, вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі частини 1 статті 174 ГПК України.

Іншою підставою для залишення без руху даної позовної заяви є відсутність у матеріалах позову самого оспорюваного рішення № 5218483 від 22.08.2013, як акту, що вказаний у якості предмета спору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 174, 232 ГПК України,

у х в а л и в :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Зобов'язати прокурора - заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури протягом 20 днів з дати отримання цієї ухвали надати до суду додаткові пояснення відносно можливості та правомірності залучення до участі у справі державного реєстратора Сіволіна Михайла Юрійовича, а також копію оспорюваного рішення.

Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя М.К. Закурін