Рішення № 80917934, 03.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2019

Справа № 910/1182/19

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (м. Київ)

Про стягнення 74.152,35 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про стягнення 74.152,35 грн., з яких: 64.883,30 грн. пені та 9.269,04 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 1627/1617-БО-41 постачання природного газу від 21.09.16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.19. відкрито провадження у справі № 910/1182/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); відповідачу у строк протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

27.02.19. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" зазначає про власне вкрай важке фінансове становище, перебування на грані банкрутства, на те, що оплата ним природного газу залежить від розрахунків споживачів з відповідачем за спожиту теплову енергію. Також відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій (пені, 3% річних) та вказує, що право на стягнення пені у позивача виникло з наступного дня після 25.01.17., а до суду він звернувся 01.02.19.

25.03.19. позивачем подано заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.16. між позивачем (далі – Постачальник) та відповідачем (далі – Споживач) було укладено Договір постачання природного газу № 1627/1617-БО-41 (далі – Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 2.1) Постачальник зобов’язується поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов’язується оплатити його на умовах Договору. Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року природний газ обсягом до 29100 тис.куб.м у тому числі: жовтень 2016 р. 2000, листопад 2016 р. 3800, грудень 2016 р. 6500 (IV кв. 2016 р. 12300), січень 2017 р. 6500, лютий 2017 р. 5800, березень 2017 року 4500 (І кв. 2017 р. 16800).

Додатковою угодою № 1 від 27.10.16. до Договору сторони виклали п. 2.1 Договору в наступній редакції: Постачальник передає Споживачу з 01.10.16. по 31.03.17. (включно) природний газ обсягом до 13510 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 5 від 20.01.17. до Договору сторони виклали п. 2.1 Договору в наступній редакції: Постачальник передає Споживачу з 01.10.16. по 31.03.17. (включно) природний газ обсягом до 9.419,052 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 7 від 27.02.17. до Договору сторони виклали п. 2.1 Договору в наступній редакції: Постачальник передає Споживачу з 01.10.16. по 31.03.17. (включно) природний газ обсягом до 9.026,682 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 8 від 31.03.17. до Договору сторони виклали п. 2.1 Договору в наступній редакції: Постачальник передає Споживачу з 01.10.16. по 31.03.17. (включно) природний газ обсягом до 8.867,692 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 9 від 31.03.17. (яка діє з 01.04.17.) до Договору сторони додали п. 2.1 Договору наступні положення: Постачальник передає Споживачу з 01.04.17. по 30.09.17. (включно) природний газ обсягом до 1750 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 10 від 21.04.17. до Договору сторони виклали п. 2.1 Договору в наступній редакції: Постачальник передає Споживачу з 01.10.16. по 30.09.17. (включно) природний газ обсягом до 9917,692 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 11 від 03.05.17. до Договору сторони виклали абзац 2 п. 2.1 Договору в наступній редакції: Постачальник передає Споживачу з 01.04.17. по 30.09.17. газ обсягом до 550 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 12 від 07.06.17. до Договору сторони виклали абзац 2 п. 2.1 Договору в наступній редакції: Постачальник передає Споживачу з 01.04.17. по 30.09.17. газ обсягом до 550 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 13 від 02.10.17. до Договору сторони виклали абзац 2 п. 2.1 Договору в наступній редакції: Постачальник передає Споживачу з 01.04.17. по 30.09.17. газ обсягом до 0,0 тис. куб. м.

Природний газ, що постачається за Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/ організаціями та іншими споживачами (п. 1.2 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 27.10.16. до Договору сторони виклали п. 1.2 Договору в наступній редакції: Природний газ, що постачається за Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/ організаціями.

Згідно з п. 3.4 Договору приймання-передача природного газу у відповідному місяці постачання оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів вузлів/вузла обліку природного газу.

За приписами пункту 3.5 Договору Споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, Постачальнику, зокрема, підписані та скріплені печаткою Споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з Договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб. м природного газу на дату укладення Договору становить 5.916,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1.183,20грн., до сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ 7.099,20 грн.

Додатковою угодою № 2 від 28.10.16. до Договору сторони погодили, що до сплати за 1000 куб.м природного газу з ПДВ 8.182,80 грн.

Додатковою угодою № 3 від 22.11.16. до Договору сторони погодили, що до сплати за 1000 куб.м природного газу з ПДВ 8.577,60 грн.

Додатковою угодою № 4 від 30.12.16. до Договору сторони погодили, що до сплати за 1000 куб.м природного газу з ПДВ 5.930,40 грн.

Додатковою угодою № 9 від 31.03.17. до Договору сторони погодили, що до сплати за 1000 куб.м природного газу з ПДВ 9.488,64 грн.

Сторонами в п. 6.1 Договору погоджено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Строк дії Договору сторонами погоджено розділом 12 Договору, яким встановлено, що Договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками, і діє в частині реалізації газу з 01.10.16. до 31.03.17. (включно), а в частині проведення розрахунків – до повного їх здійснення.

Додатковою угодою № 9 від 31.03.17. до Договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками, і діє в частині реалізації газу з 01.10.16. до 30.09.17. (включно), а в частині проведення розрахунків – до повного їх здійснення.

Спір у справі виник в зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов’язань та обов’язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання щодо постачання природного газу на користь відповідача виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за Договором за жовтень 2016 року – березень 2017 року.

Разом з тим, відповідач у визначений Договором строк оплату за переданий природний газ здійснював з порушенням строків, зазначених у Договорі, що підтверджується наданою позивачем до матеріалів справи випискою.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 64.883,30 грн. пені.

Відповідно до п. 8.2 Договору, у разі невиконання Споживачем пунктів 6.1 та 6.6 Договору він зобов’язаний сплатити Постачальнику крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Додатковою угодою № 1 від 27.10.16. до Договору сторони виклали п. 8.2 Договору в наступній редакції: у разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 6.1 Договору він зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Додатковою угодою № 9 від 31.03.17. до Договору в пункті 8.2 Договору слова « 21% річних» замінено на « 16,4% річних».

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконував, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

На доводи відповідача про те, що право на стягнення пені у позивача виникло з наступного дня після 25.01.17., суд наголошує на тому, що пунктом 10.3 Договору сторони узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п’ять років.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 64.883,30 грн. пені, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9.269,04 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 9.269,04 грн., внаслідок чого вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідачем не оспорено розрахунок пені, 3% річних, власного розрахунку вказаних сум не подано.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд відзначає викладене далі.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесені до переліку видів забезпечення виконання зобов’язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Належних та допустимих доказів власного важкого фінансового становища та перебування на грані банкрутства відповідачем до матеріалів справи не подано.

Встановивши причини невиконання відповідачем грошового зобов’язання та надавши належну оцінку обставинам такого невиконання, врахувавши розмір несвоєчасно виконаного зобов'язання та розмір нарахованої пені, майновий стан позивача та відповідача, суд не знаходить підстав для зменшення суми нарахованої пені.

Далі, як відзначалось судом, нормами чинного законодавства України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Разом з тим, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу.

З огляду на викладене в сукупності позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, офіс 20; ідентифікаційний код 37739041) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 64.883 (шістдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 30 коп. пені, 9.269 (дев’ять тисяч двісті шістдесят дев’ять) грн. 04 коп. 3% річних, 1.921 (одну тисячу дев’ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко