Рішення № 80913564, 02.04.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/275/19

Справа №760/24868/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ з а о ч н е /

02 квітня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

позивача- ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Солом»янська районна в м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 з боку відповідачки шляхом визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Посилається в позові на те, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Клименко Д.Б. 27 березня 2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 93, укладеного з ОСОБА_4, він придбав у власність квартиру АДРЕСА_1.

Його право власності на квартиру підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Власником зазначеної квартири (продавцем) був ОСОБА_4

Продаж квартири був здійснений за письмової згоди відповідачки, яка є дружиною продавця, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

У п. 12 договору купівлі-продажу зазначено, що відповідачкою було надано згоду на відчуження вказаної квартири, про що нею було підписано відповідну заяву, зареєстровану приватним нотаріусом КМНО Клименко Б.Д. у реєстрі за № 92.

Відповідно до п. 14 Договору продавець зобов'язаний був звільнити продану квартиру у день її продажу.

Однак, у порушення умов договору, продавець квартири та відповідачка після відчуження квартири з реєстраційного обліку в ній не знялися.

У зв'язку з цим він був змушений звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із заявами про зняття з реєстрації продавця квартири та відповідачки.

За результатами розгляду його заяв продавця квартири було знято з реєстрації місця проживання, однак в знятті з реєстрації відповідачки йому було відмовлено.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставила.

Судові повістки, що направлялися на її адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідачки про час розгляду справи суд вважає належним.

Ухвалою від 09 листопада 2018 року у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачці був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідачка своїм правом не скористалася, відзив на позову заяву не подала.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Виходячи з цього, належного повідомлення третьої особи про час розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності його представника.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 156 ЖК України члени сім»ї власника житлового буднику (квартири), які проживають разом із ним в будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням на рівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселення не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

До членів сім»ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст. 64 цього Кодексу, а саме: дружина наймача, їх діти та батьки.

Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Згідно зі ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Встановлено, що 27 березня 2017 року був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між позивачем та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Клименко Д.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 93.

Право власності позивача на квартиру зареєстровано у встановленому законом порядку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Колишнім власником зазначеної квартири був ОСОБА_4, відповідачка була членом його сім»ї.

Продаж квартири був здійснений за письмової згоди відповідачки, яка є дружиною ОСОБА_4

Пунктом 12 договору купівлі-продажу відповідачкою було надано згоду на відчуження вказаної квартири, про що нею було підписано відповідну заяву, зареєстровану приватним нотаріусом КМНО Клименко Б.Д. у реєстрі за № 92.

Відповідно до п. 14 Договору продавець був зобов'язаний звільнити продану квартиру у день її продажу.

Судом встановлено, що умови договору в цій частині продавцем виконані не були, ні він, ні відповідачка з реєстрації в квартирі не знялися.

/ а.с.5 - 8 /

Позивач у судовому засіданні зазначив, що в зв»язку з цим він змушений був звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із заявами про зняття з реєстрації продавця квартири та відповідачки.

За результатами розгляду заяв, власник квартири та продавець ОСОБА_4 був знятий з реєстрації місця проживання, однак в знятті з реєстрації відповідачки йому було відмовлено.

/ а.с. 9 - 10 /

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України у разі виникнення спору між власником та членами сім'ї власника суд повинен врахувати, що право члена сім'ї власника на користування житлом є сервітутним правом, у зв'язку з чим припинення цього права повинно відбуватися у відповідності з вимогами статей 405, 406 ЦК України.

Зокрема, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність без поважних причин члена сім'ї понад один рік у спірному житловому приміщенні, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою ст. 391 ЦК встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, висловленої в постанові постанові №6-158цс14 від 05 листопада 2014 року право користування житлом для членів сім»ї власника може виникати та існувати лише за умови, якщо особа, членами сімї якої вони є, сама володіє правом власності на житло.

Припинення цього права у колишнього власника тягне за собою втрату його членами сім»ї права користуватися житлом.

Виходячи з викладеного вище, перехід права власності на квартиру за умовами укладеного договору до позивача, суд приходить до висновку про обгрунтованість його вимог.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цього та задоволення вимог позивача в повному обсязі суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на його користь 704, 80 гр. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 64, 65, 156 ЖК України , ст.ст. 15, 16, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права власності щодо квартири АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704, 80 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 03 квітня 2019 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва