Ухвала суду № 80911813, 03.04.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2315/19

Провадження № 2/461/708/19

У Х В А Л А

03.04.2019 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1; м.Львів, вул. Цетнерівка, 26/1) до Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04055896; 79008, м.Львів, пл. Ринок, 1), Департаменту містобудування Львівської міської ради (ЄДРПОУ 34857473 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1), ОСОБА_2 (м.Львів, вул. Цетнерівка, 24-«б») про визнання недійсними та скасування ухвал; визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1-Л.В. звернувся в суд із цивільним позовом до Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_2 з наступними вимогами:

1.визнання недійсними та скасування: ухвал ЛМР № 452 від 04.07.1996 р. та № 3792 від 08.07.2010р.;

2.визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ № 50402001 від 30.08.1996р.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що справу слід передати на розгляд Личаківського районного суду м. Львова, виходячи із наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику про захист права власності та інших речових прав» до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди, іпотеки, тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається з позову і матеріалів, що до нього додані, даний спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, а саме земельної ділянки у м. Львові на вул. Цетнерівка, 24 «б», що розташована на території Личаківського району міста Львова.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що враховуючи звернення позивача до суду з порушенням правил виключної підсудності, провадження у справі не може бути відкрито в даному суді, а справа підлягає направленню за підсудністю.

Приймаючи до уваги те, що позивачем пред’явлено позов про визнання недійсними та скасування ухвал; визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею, для якого положеннями ст.30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, за місцем знаходження майна, при цьому нерухоме майно – земельна ділянка у м. Львові на вул. Цетнерівка, 24 «б», знаходиться на території Личаківського району міста Львова, тому дана справа підлягає передачі за підсудністю до Личаківського районного суду міста Львова.

Спори між судами про підсудність, згідно ст.32 ЦПК України, не допускаються.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.1 ч.1, ч.3 ст.31, ст.ст. 30, 32, 187 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування ухвал; визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею – передати за підсудністю на розгляд Личаківського районного суду міста Львова (адреса: 79007, вулиця Богдана Лепкого, 16, Львів).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя Волоско І.Р.