Вирок № 80911038, 03.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.04.2019

Справа № 320/6164/18

Провадження 1-кп/320/282/19

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018080140002282, які надійшли з обвинувальними актами, стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 20.09.2016 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 164 КК України до обмеження волі строком на 1 рік з випробувальним терміном строком на 1 рік. 19 жовтня 2017 року звільнений від покарання по закінченню іспитового строку; в силу ст.89 КК України визнаний таким, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.164 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

за участю прокурора - Довгань М.А.,

за участю потерпілої - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи обізнаним про те, що він згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду, виконавчий лист № 2-4519 від 30.09.2008, зобов'язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їх спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5., та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6., у розмірі 1/3 частини з усіх його доходів, але не менше 30% пожиточного мінімуму на дитину відповідного віку кожному, щомісячно, починаючи з 04 липня 2008 року і до досягнення дітьми повноліття; з метою ухилення від сплати аліментів на утримання дітей в період часу з 02.07.2016 по 30.06.2018 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), виплат по аліментам не здійснював та, будучи працездатним, ОСОБА_1 заходів щодо працевлаштування не вживав. В результаті систематичної невиплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а саме синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5., та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6., у ОСОБА_1 за період часу з 02.07.2016 до 30.06.2018 утворилась заборгованість перед ОСОБА_5 у розмірі 24136гривень 40копійок, що сукупно перевищує суму виплат по аліментах за три місяці.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України, так як він вчинив злочин, скоївши злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду, виконавчий лист № 2-4519 від 30.09.2008, він зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання їх спільних дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6., у розмірі 1/3 частини з усіх його доходів, але не менше 30% пожиточного мінімуму на дитину відповідного віку кожному, щомісячно, починаючи з 04 липня 2008 року і до досягнення дітьми повноліття. Однак він в період часу з 02.07.2016 по 30.06.2018 він не сплачував аліменти, оскільки в нього було важке матеріальне становище, він не мав постійного місця роботи. На теперішній час буде намагатися погасити заборгованість. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні прокурор просив призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.164 КК України у вигляді 1 року обмеження волі; на підставі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік; та покласти на нього обов'язки згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 на протязі тривалого часу ніякої матеріальної допомоги у добровільному порядку на утримання дітей не надавав, аліменти не сплачував. Інших претензій окрім несплачених аліментів до обвинуваченого у неї немає, просить прийняти рішення на розсуд суду.

Згідно висновку Мелітопольського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області щодо особи ОСОБА_1, встановлено, що приймаючи до уваги зібрані та узагальнені матеріали, які характеризують особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства і окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення особи можливо із застосуванням заходів мінімального впливу та контролю.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше притягався до кримінальної відповідальності; на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову скоїв умисний злочин; має постійне місце мешкання, за постійним місцем проживання характеризується задовільно; під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину; думку прокурора, потерпілої, з урахуванням висновку органу пробації; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.164 КК України, та оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного йому покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко