Ухвала суду № 80911016, 02.04.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3545/19 1-кс/335/2442/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соляник А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 12019080000000139 від 28.03.2019, за ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду за погодженням з прокурором звернувся слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна, мотивуючи свої вимоги тим, що у провадженні слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000139 від 28.03.2019, за ч. 2 ст. 286 КК України,

Під час проведення досудового розслідування виникла необхідність звернутися до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, який є доказом вчинення кримінального правопорушення та містить на собі сліди його вчинення, шляхом заборони власнику та іншим особам користуватися та розпоряджатися ним, а також відчужувати його.

Також, в обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 27.03.2019 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_2, , керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухався по проїзній часті вул. Ігоря Сікорського в м. Запоріжжя, з боку вул. Солідарності в напрямку вул. 8-Березня.

В цей же час по вул. В. Духовченко заднім ходом рухався автомобіль «МАЗ 543203-220 сідловий тягач-Е» реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом «МАЗ 0389» реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3

Під час руху на перехресті вул. ОСОБА_4 та вул. ОСОБА_5, водій автомобіля «ЗАЗ 110307» ОСОБА_2С скоїв зіткнення з напівпричепом «МАЗ 0389», який здійснював рух заднім ходом, перетинаючи проїзну частину вул. ОСОБА_4 з права на ліво по ходу руху автомобіля «ЗАЗ 110307».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ЗАЗ 110307» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці.

Враховуючи, що автомобіль НОМЕР_1, приймав участь в дорожньо-транспортній пригоді, є доказом вчинення зазначеного кримінального правопорушення, який зберіг на собі сліди вчинення цього правопорушення, слідчий просив накласти на нього арешт.

Слідчий у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій просив клопотання задовольнити.

З метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, власник майна до суду не викликався.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказаний транспортний засіб, згідно свідоцтва про реєстрацію СХІ №504786, зареєстрований на ОСОБА_6, адреса: м. запоріжжя, вул. куйбишева,338.

27 березня 2019 року, після закінчення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль НОМЕР_2, тимчасово вилучено та поміщено для зберігання на територію спец майданчика Дніпровського ВП ГУНП, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пров. Кузнецний 11.

Виходячи зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, враховуючи вищеприведені положення КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність накладення арешту на вищезазначений транспортний засіб у спосіб, зазначений слідчим.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який являється доказом вчинення кримінального правопорушення та містить на собі сліди його вчинення, шляхом заборони власнику та іншим особам користуватися та розпоряджатися ним, а також відчужувати його.

Ухвала слідчого судді виконується негайно та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя А.В. Соляник