Рішення № 80910971, 26.03.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/7074/18

Провадження №2/333/707/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

свідків ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1, 69083, АДРЕСА_1

до відповідача: районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32

про визнання права користування житловим приміщенням та зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1М.) з позовом до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (далі за текстом – РА Запорізької МР по Комунарському району) про визнання права користування житловим приміщенням та зобов’язання вчинити певні дії. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в 1961 році мати позивача – ОСОБА_5 отримала ордер № 187 на вселення в квартиру № 1 в житловому будинку № 51 по вул. Юності в м. Запоріжжі. В зазначену квартиру було вселено ОСОБА_5, її чоловік – ОСОБА_6 та їх дочка – ОСОБА_7 (ОСОБА_1М.). Після смерті батьків з 2010 року та по сьогоднішній час наймачем вказаної вище квартири є ОСОБА_1, яка уклала з КП «Водоканал», ПАТ «Запоріжгаз», МКП «Основаніє», ВАТ «Запорізькі міські електричні мережі» договори про надання житлово-комунальних послуг та оплачує отримані послуги. Позивач вказував, що листом РА Запорізької МР по Комунарському району від 18.10.2018 р. № Б-0914 відмовлено ОСОБА_1 у приватизації житла оскількив Департаменті житлово-комунального господарства відсутній ордер. У зв’язку з чим, позивач просить суд позов задовольнити та визнати за останньою права користування спірним житловим приміщенням та зобов’язати органи приватизації РА Запорізької МР по Комунарському району оформити документи на приватизацію квартири квартиру № 1 в житловому будинку № 51 по вул. Юності в м. Запоріжжі за відсутності ордеру.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача надала до матеріалів справи відзив від 06.02.2019 р. на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, вказує про відсутність спору між сторонами щодо права користування позивачем спірним житловим приміщенням та вказує, що РА Запорізької МР по Комунарському району в межах наданих повноважень розглянула заяву ОСОБА_1 та обґрунтовано відмовлено останній у приватизації.

Допитаний в ході розгляду цієї справи свідок ОСОБА_4 надала суду пояснення, відповідно до яких є подругою позивача та знає, що остання проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 60-х років. Також, вказала, що на даний час за зазначеною адресою проживає позивач та її родина.

Свідок ОСОБА_3 надала показання, що є сусідкою позивача та їй відомо, що ОСОБА_1 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 60-х років. Крім того, зазначила, що вказану квартиру отримала мати позивача, яка працювала в типографії.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на повагу до житла.

Статтею 47 Конституції України гарантовано кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Позивачем заявлено вимогу про визнання за ОСОБА_1 права користування житловим приміщенням - квартирою № 1 в будинку № 51 по вул. Юності в м. Запоріжжі.

Відповідно до ст. 9 Житлового Кодексу Української РСР (надалі – ЖК Української РСР), громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду (ч. 1). Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом (ч. 3). Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом (ч. 4). Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій (ч. 5).

Статтею 58 ЖК Української РСР унормовано, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення (ч. 1). Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР (ч. 3). Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу СРСР (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК Української РСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є користувачем жилого приміщення - квартири АДРЕСА_2, що підтверджується копією особового рахунку в ЖЕО за № 115301691, зміст якого містить посилання на ордер від 1961 р. № 187.

Також, на підтвердження користування вказаним вище житловим приміщенням, позивачем надано до матеріалів справи копії договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 15.02.2007 р. № 543, укладений між КП «ВРЕЖО № 5» та ОСОБА_8, технічного паспорту, виготовленого ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на спірне житлове приміщення, акту звірки фактичних показників лічильника газу та суми заборгованості до ПАТ «Запоріжгаз» станом на 30.06.2015 р. та договір про надання населенню послуг з газопостачання від 15.09.2015 р. № НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1). Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2).

Згідно з ч. ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, наведені вище норми чинного законодавства України, визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні суб’єктивного права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи, що в свою чергу, є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Розглянувши вимогу позивача про визнання права користування житловим приміщенням, суд виходить з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження порушення, оспорювання або невизнання суб’єктивного права позивача на користування спірним житловим приміщенням.

Про відсутність спору між сторонами у цій справі щодо права користування ОСОБА_1 житловим приміщенням - квартирою № 1 в будинку № 51 по вул. Юності в м. Запоріжжі також свідчить відзив відповідача від 06.02.2019 р. на позовну заяву.

За таких обставин, оскільки право ОСОБА_1 на користування квартирою № 1 в будинку № 51 по вул. Юності в м. Запоріжжі передбачено наведеними вище нормами ЖК Української РСР, тобто є таке, що регламентується Законом та не оспорюється жодною із сторін у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для додаткового визнання такого права в судовому порядку. У зв’язку з чим, у задоволенні позову в цій частині судом відмовляється.

Також, позивачем заявлено вимогу про зобов’язання органи приватизації РА Запорізької МР по Комунарському району оформити документи на приватизацію квартири № 1 в житловому будинку № 51 по вул. Юності в м. Запоріжжі без надання ордеру № 187.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання регламентується Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно з п. 4 ст. 5 наведеного вище Закону, право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках).

Статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (ч. 1). Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (ч. 3).

Відповідно до п. 4.21. Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району, затвердженого рішенням міської ради від 30.08.2017 р. № 75, районним адміністраціям міської ради делеговані повноваження щодо приватизації житла.

Порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян передбачений Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджений наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.01.2010 р. № 109/17404 (далі за текстом - Положення від 16.12.2009 р. № 396).

Згідно з п. 17. Положення від 16.12.2009 р. № 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернулась до РА Запорізької МР по Комунарському району із заявою від 16.10.2018 р. з питання приватизації житла у разі відсутності ордеру за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 18. Положення від 16.12.2009 р. № 396 встановлено, що громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Відповідно до п. 23. Положення від 16.12.2009 р. № 396, орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян.

Судом встановлено, що листом від 18.10.2018 р. № Б-0914 «Щодо вирішення питання приватизації житла» РА Запорізької МР по Комунарському району відмовила позивачу в приватизації житла за адресою: АДРЕСА_1 оскільки остання не має можливості надати ордер на житлове приміщення з причин його відсутності.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням відповідача, викладеним у листі від 18.10.2018 р. № Б-0914, ОСОБА_1 просить суд зобов’язати РА Запорізької МР по Комунарському району оформити документи на приватизацію квартири № 1 в житловому будинку № 51 по вул. Юності в м. Запоріжжі без надання ордеру № 187.

Розглянувши наведені вище позовні вимоги позивача, суд виходить з того, що пунктом 18. Положення від 16.12.2009 р. № 396 визначено вичерпний перелік документів, які громадянин має подати до органів приватизації разом із заявою на приватизацію квартири.

Отже, оскільки ордер на користування спірним житловим приміщенням не був наданий позивачем органу приватизації (відповідачу), то останній, керуючись приписами п. 18. Положення від 16.12.2009 р. № 396, відмовив ОСОБА_1 у приватизації житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виклавши своє рішення про відмову у листі від 18.10.2018 р. № Б-0914.

Як встановлено судом, рішення РА Запорізької МР по Комунарському району, викладене у листі від 18.10.2018 р. № Б-0914 є чинним, в судовому порядку позивачем не оскаржувалось та незаконним судом не визнавалось. Докази протилежного матеріали справи не містять.

Також, судом, при розгляді заявленої вимоги про зобов’язання відповідача оформити документи на приватизацію квартири без надання ордеру, враховано, що суд, приймаючи рішення, не має права зобов’язувати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган приватизації в спірних правовідносинах, вчиняти дії, які за законом може здійснювати лише остання, в т.ч. не може вказувати, яке конкретно рішення (дії) необхідно приймати (вчиняти) відповідачу.

За таких обставин, оскільки відповідачем у справі прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у приватизації житла за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до п. 18. Положення від 16.12.2009 р. № 396, зазначене рішення є чинним, в судовому порядку не оскаржувалось, суд, з метою уникнення втручання у здійснення відповідачем своїх повноважень, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов’язання РА Запорізької МР по Комунарському району оформити документи на приватизацію квартири № 1 в житловому будинку № 51 по вул. Юності в м. Запоріжжі без надання ордеру № 187 задоволенню не підлягають. У зв’язку з чим, у задоволенні позову в цій частині судом відмовляється.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 704,80 грн. покладається судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 02.04.2019 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова