Вирок № 80908448, 02.04.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/460/19

Провадження № 1-кп/645/469/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:головуючого - судді Шарка О.П., секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В., за участю прокурора - Шалімової О.М., потерпілої - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12019220460000026 від 4 січня 2019 року, яке надійшло з Харківської місцевої прокуратури №3 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, тимчасово не працюючий, без місця реєстрації, фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1, який раніше засуджений: 16.12.2002 року Дзержинським районним судом м.Харкова судом м. Харкова за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст.. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна; 13.10.2004 року на підставі ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчуг Полтавської області звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 10 місяців 5 днів; 13.09.2005 року вироком Київського районного суду м. Харкова за ст. 395 ч.1 ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі, 23.05.2007 року звільнений умовно достроково на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.05.2007 року з не відбутим строком 3 місяці 29 днів; 05.03.2009 року засуджений Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 01.07. 2009 року засуджений вироком Київського районного суду м.Харкова за ч.2 ст. 309, 71 КК України до позбавлення волі на строк на строк 3 роки, 23.11.2011 року звільнений умовно-достроково на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкфва з не відбутим строком 4 місці 11 днів; 10.01.2013 року засуджений Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.З ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців; 21.03.2013 року засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова за ч.2 ст. 263, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки та 8 місяців, 03.12.2015 року звільнений умовно достроково на підставі ухвала Орджонікідзевського районного суду м.Харкові від 25.11.2015 року на невідбутий строк 9 місяців 15 днів за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

03.01.2019 року, о 20 год. 13 хв. ОСОБА_3, перебуваючи біля відділення «Укрсіббанку», що розташований за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 212, де побачив раніше незнайому йому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у якої в руках була жіноча сумка темно-коричневого кольору. В цей момент у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, реалізуючи який о 20 год. 14 хв., 03.01.2019 року, перебуваючи неподалік від банкомату «Укрсіббанк», що розташований за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 212, скориставшись tим що ОСОБА_2 проводила банківські операції біля банкомату «Укрсіббанку», діючи умисно, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 спочатку наблизився до ОСОБА_2 та без застосування фізичної сили, шляхом ривку, заволодів сумкою жіночою темно-коричневого кольору виконаної із штучної замши, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, в якій знаходились грошові кошти .в сумі 2 400 гривень, планшетний ПК марки «Samsung Galaxy tab 4» (SM- T231NWASEK) 8 Gb білого кольору, imei: НОМЕР_2, вартість якого складає 1503 гривень 75 копійок, в середині якого знаходилась SIM-картка з номером телефону НОМЕР_1, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_3, звернувши на свою користь чуже майно, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_3 причинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду у загальному розмірі 3903 грн. 75 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3беззаперечно визнав себе винним у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся, пояснив суду про обставини вчинених ним кримінального правопорушення., зазначивши, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи, події вчинення ним кримінального правопорушення вірно відображені, а саме, що дійсно 3 січня 2019 року, у вечірній час, біля банкомату за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 212, він відкрито, шляхом ривку, заволодів сумкою потерпілої, в якій знаходилися грошові кошти у сумі 2400 гривень та планшетом марки «Samsung». .

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує, а саме про обставини, кількість і вартість викраденого майна. З урахуванням повного визнання вини у вчинені вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає за доцільне обмежитись дослідженням доказів, які стосуються особи обвинуваченого та матеріалів цивільного позову. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3суд кваліфікує в межах пред'явленого обвинувачення, ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно.

Вину обвинуваченого ОСОБА_3 суд в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України суд вважає доведеною.

Згідно ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд вважає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого ОСОБА_3встановлено, що він раніше неодноразово засуджений, в тому числі за умисні корисливі кримінальні правопорушення проти власності ( вимога УІТ УМВС України в Харківській області від 17.01.2019 року, вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 січня 2019 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.З ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України (справа 2029/6549/12, вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 березня 2019 року за ч.2 ст. 263, ч.4 ст. 70 КК України (справа 2029/11090/12), ухвала Орджонікідзевського районного суду м.Харкові від 25.11.2015 року про дострокове звільнення на невідбутий строк 9 місяців 15 днів (справа 644/10938/15), довідка про звільнення серія ХАР №06768)

ОСОБА_3 на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває (повідомлення КЗОЗ «Харківський міський неврологічний диспансер №3» від 16.01.2019 року №292, повідомлення КЗОЗ «Обласний наркологічний дипансер» від 16.01.2019 року №326).

Призначаючи ОСОБА_3покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінальногоправопорушення, яке, за змістом ст. 12 КК України, є умисними тяжким кримінальним правопорушенням, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, обставину, що пом'якшує покарання, особу обвинуваченого, зокрема той факт, що він раніше неодноразово засуджений за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень проти власності відношення обвинуваченого до скоєного злочину, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Таким чином, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, остаточне покарання йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов на суму 3024 грн . у якості заподіяної матеріальної шкоди, який підлягає частковому задоволенню на суму 2400 гривень. При вирішенні питання щодо цивільного позову суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При вирішенні позову в частині відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, суд враховує, що потерпілій ноутбук «Samsung Galaxy tab 4» (SM- T231NWASEK) 8 Gb білого кольору, imei: НОМЕР_2 був повернутий під розписку, у зв'язку з чим з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає стягненню 2400 гривень - суму викрадених коштів.

У справі наявні процесуальні витрати за проведення: судово-товарознавчої експертизи № 6/213се-19 від 25.01.2019 року у розмірі 429 грн. 00 коп., які у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази суд вирішує згідно п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 395 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набранням вироком законної сили та направлення його для подальшого відбуття покарання, суд вважає необхідним залишити раніше обрану у виді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його фактичного затримання - 17 січня 2019 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2400 грн. (дві тисячі чотириста гривень) у якості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі ХНДЕКЦ МВС України процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи№ 6/213се-19 від 25.01.2019 року у розмірі 429 грн. 00 коп. (чотириста двадцять дев'ять гривень).

Речовий доказ - СD-R диск білого кольору на якому містяться відеозаписи з камери спостереження, який знаходиться на відповідальному зберіганні в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили залишити там зберігати.

Речовий доказ - сумку жіночу темного кольору, планшетний ПК марки «Samsung Galaxy tab 4», imei: НОМЕР_2які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили вважати повернутими останній .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченому, який перебува під вартою - протягом 30 днів з дня вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок який набрав законної сили є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до приписів ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Роз'яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: