
Справа № 645/4257/18
Провадження № 2/645/278/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Мартинової О.М.,
секретар судового засідання – Костін О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 36029,29 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29.03.2015 року близько 21 год. 35 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4. Постановою Московського районного суду м. Харкова від28.05.2015 року відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована при використані автомобілю НОМЕР_1, за договором обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому потерпіла звернулася до позивача з повідомленням про настання ДТП та з заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди, оскільки цивільно-правова відповідальність останньої була застрахована в ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» за договором страхування № АІ 6386169. Позивачем було сплачено на користь потерпілої особи – ОСОБА_3 вартість відновлюваного ремонту автомобіля у розмірі 36029,29 грн., зазначена сума складається з страхового відшкодування в розмірі 35089,29 грн. та витрат на послуги аварійного комісара в розмірі 940 грн. В зв’язку з тим, що відповідачем на момент ДТП цивільно – правова відповідальність не була застрахована за договором обов’язкового страхування власників наземних транспортних засобів та не відшкодована шкода, позивач згідно з положеннями ст. 1191 ЦК України отримав право вимоги на таке відшкодування до відповідача. З метою досудового врегулювання спору, відповідачу 05.08.2015 року позивачем було направлено лист № 31-05/21762 МТСБУ/АГ з вимогою сплатити суму відшкодування заподіяної шкоди, яка не була сплачена до цього часу. Таким чином все вище зазначене стало підставою звернення з даним позовом до суду для захисту прав та інтересів позивача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява позивача, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу без його участі, а також не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи умови ст. 280 ЦПК України, судом, за згодою позивача, розглянуто справу в заочному порядку.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 28 травня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 130КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 2 роки.
Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що власником автомобілю НОМЕР_3, є ОСОБА_3. Зазначений автомобіль застрахований згідно полісу № АІ/6386169 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, терміном дії з 07.08.2014 рокупо 06.08.2015 року включно.
Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 02 квітня 2015 року на момент ДТП у ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_1, відсутній поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
30 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_2 (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної події, яка сталася 29 березня 2015 року.
Відповідно звіту дослідження спеціаліста – автотоварознавця № 11485 від 15 травня 2015 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля НОМЕР_3 складає 42107,14 грн., в тому числі ПДВ.
Згідно довідки Моторного (транспортного)страхового бюро України №1 від 06.07.2015 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, завданої автомобілю НОМЕР_3, складає 35089,29 грн.
Згідно платіжного доручення № 11485 від 22 червня 2015 року ОСОБА_2 (транспортним) страховим бюро України оплачені послуги аварійного комісара у розмірі 940,00 грн.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_2 (транспортне)страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Згідно ст. 41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_2 (транспортне)страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом,у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до ст.38.2.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_2 (транспортне)страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11,599,1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.
Як роз'яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 5 квітня 2017 року № 6-2806цс16.
Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених ОСОБА_2 (транспортним)страховим бюро України на відшкодування шкоди особі потерпілій у дорожньо-транспортній пригоді, саме в порядку регресу.
З матеріалів справи вбачається, на підставі наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3785 від 28.07.2015 року про відшкодування з фонду захисту потерпілих, здійснено сплату відшкодування на рахунок ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди суму в розмірі 35089,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3785 від 30 липня 2015 року.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до вимогст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до положень ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України зверталося до ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування завданої майнової шкоди, однак відшкодування в добровільному порядку останнім не було здійснено.
Відповідно до ч.1ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи, а також враховуючи, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної події, яка мала місце 29 березня 2015 року визнано відповідача та як наслідок вказана ДТП спричинила позивачу майнову шкоду в розмірі 36029,29 гривень, яка була виплачена ОСОБА_2 (транспортним) страховим бюро України, суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро Українита стягнути з відповідача на користь позивача виплачену суму страхового відшкодування у розмірі 35089,29 грн. та послуги аварійного комісара у розмірі 940,00 грн., а всього у розмірі 36029,29 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 127354296 від 30 липня 2018 року при пред’явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 гривень.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням повного задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 762,00 грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1166,1187,1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.6,22,33,38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст.10,76,77,258,259,263,264 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 36 029 грн. (тридцять шість тисяч двадцять дев’ять) 29 коп., а також судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: м.Київ, бул.Русанівський, буд.8, код ЄДРПОУ - 21647131.
Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1.
Повне судове рішення складено 02 квітня 2019 року.
Суддя –
Судове рішення № 80908162, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 28.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 645/4257/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: