Рішення № 80905974, 01.04.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

01.04.2019 227/322/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 квітня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю секретаря судового засідання: Овчиннікової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за централізоване опалення з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за централізоване опалення з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачу надаються послуги з централізованого опалення житлового приміщення, розташованого за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Саратовська, 41/24. Відповідач вказаними послугами користувався, та від їх надання у встановленому законом порядку не відмовлявся, але свої обов’язки щодо оплати наданих послуг не виконує, у зв’язку з чим, у останнього утворилась заборгованість за надані послуги за період з 01 жовтня 2016 року по 01 грудня 2018 року, яка станом на 01 січня 2019 року становить 6015,37 грн., а також позивач просить стягнути інфляційні нарахування, що складають 814,97 грн. та 3 % річних, що складають 234,26 грн. Добровільно погасити заборгованість відповідач не бажає, тому позивач просить задовольнити позов в повному обсязі та стягнути понесені судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялись належним чином. Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує. Від відповідача жодних заяв до суду не надходило, відзиву відповідачем подано не було.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, неявки останнього в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, неподання ним відзиву і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням зазначених вимог Закону, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача і ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Судом встановлено, що 31 липня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1/7963 про надання послуг з централізованого опалення. (а.с.10-11) Пунктом 4.1 зазначеного договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати щомісячна, оплата послуг вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, споживачі зобов’язані своєчасно, в установлений термін оплачувати надані послуги.

Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, обов'язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а обов'язком виконавця - забезпечення своєчасності надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; підготовка та укладення із споживачем договору про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власника та наймача (орендаря) квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45.

Необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право споживача таких послуг.

Крім цього, відповідно до змісту зазначених положень Закону споживач може відмовитися від укладення договору на надання житлово-комунальних послуг лише в разі відмови від користування такими послугами, а не через непогодження сторонами умов такого договору.

У позовній заяві представник позивача послався на існування договірних відносин між сторонами, які охвачують період, за який стягується заборгованість. Однак, як вбачається з копії договору № 1/7963, укладеного 31 липня 2018 року, у розділі 9 Договору зазначено, що він набирає чинності з 14 жовтня 2016 року, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 631 ЦК України, відповідно до яких договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до розділу 9 цього Договору, його може бути розірвано у разі відмови споживача від користування послугами виконавця. Розв’язання спірних питань сторони вирішують в суді.

Із долученої до матеріалів справи звірки боргу станом на 01 січня 2019 року судом вбачається, що заборгованість відповідача з оплати житлово - комунальних послуг за централізоване опалення за період з жовтня 2016 року по грудень 2018 року становить 6015,37 грн. (а.с.8).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надає житлово-комунальні послуги за централізоване опалення. Тобто, правовідносини, що виникли між сторонами у справі - це правовідносини між виконавцем послуг та споживачами послуг.

Вимоги ст. 68 та ч. 1 ст. 162 ЖК України зобов'язують наймачів і власників житла вносити плату за користування житлом та комунальні послуги.

Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. (стаття 67 ЖК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Із вчинених взаємних конклюдентних дій вбачається, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини з надання житлово-комунальних послуг за централізоване опалення на умовах, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року за № 630, у зв'язку із цим у сторін виникли взаємні права та обов'язки, які притаманні договірним.

Таким чином, між сторонами існують фактичні правовідносини з надання житлово-комунальних послуг за централізоване опалення, а не укладення договору про надання таких послуг не є підставою для відмови у задоволенні частини позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення.

Частиною 1 статті 10 цього Закону встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Рішенням Добропільської міської ради від 16 листопада 2016 року №7/17-34 про надання дозволу щодо тимчасового використання тарифів на послуги з централізованого опалення Комунальному підприємству «Добро» Добропільської міської ради з терміну прийняття-передачі об’єктів дозволено тимчасово використовувати тарифи на послуги з централізованого опалення для населення, затверджені підпунктом 40 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171 (із змінами, внесеними постановою від 09 червня 2016 року № 1101), а саме для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії 19,71 грн. за 1 кв.м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 608,67 грн./Гкал (з податком на додану вартість) (а.с.17).

Рішенням Добропільської міської ради №7/22-32 від 15.02.2017 року «Про надання дозволу щодо тимчасового використання тарифів на послуги з централізованого опалення» дозволено КП «Добро» Добропільської міської ради з 01.01.2017 року тимчасово використовувати тарифи на послуги з централізованого опалення для населення, затверджені підпунктом 40 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.03.2015 №1171 (із змінами: внесеними постановою від 09.06.2016 №1101), а саме: - для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирними приладів обліку теплової енергії 19,71 грн. за 1 кв.м. за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 608,67 грн/Гкал (з податком на додану вартість) (а.с.15).

Відповідно до п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживачі послуг з централізованого опалення зобов'язані своєчасно, у строки, встановлені договором або законом, вносити плату за надані послуги відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого опалення.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Пунктом 21 вищевказаних Правил передбачено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: в тому числі, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об’єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками КП «Добро» боржнику ОСОБА_1 було зроблено попередження про сплату заборгованості за послуги з теплопостачання, яка утворилась станом на 01 січня 2018 року, та у розмірі 6015,37 грн., в якому зазначено «двері не відчиняють, повідомлення залишили в почтовому ящику».( а.с.9)

Будь - яких доказів з приводу того, що відповідач відмовляється від отримання послуг з централізованого опалення, або ці послуги не надавалися або надавалися не в повному обсязі - суду надано не було.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач по справі споживав послуги позивача з централізованого опалення, але оплату за них з жовтня 2016 року по грудень 2018 року здійснював не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 6015,37 грн. Відсутність договору між позивачем та відповідачем з 14 жовтня 2016 року до 31 липня 2018 року на надання послуг з централізованого опалення не позбавляє відповідача обов'язку проводити оплату за фактично отримані послуги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. (стаття 625 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо своєчасної оплати за надані послуги з централізованого опалення, вимоги про стягнення три відсотка річних в розмірі 234,26 грн. та інфляційної складової боргу в розмірі 814,97 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Аналізуючи наведені вище обставини, враховуючи відсутність відзиву з запереченнями проти позовних вимог, суд приходить до висновку про порушення інтересів позивача внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати наданих послуг з централізованого опалення, тому на користь позивача з відповідача належить стягнути суму боргу у розмірі 6015,37 грн., три відсотка річних в розмірі 234,26 грн., та інфляційної складової боргу в розмірі 814,97 грн., а всього 7064,60 коп.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати слід стягнути з відповідача в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64,67,68, 162 ЖК України,ст.ст. 7-10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, ст.ст. 5,12,81,141,263, 279, 280-284,288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за централізоване опалення з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, адреса місця реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради (ЄДРПОУ 40507613, адреса місцезнаходження: 85001 Донецька область м. Добропілля, пров. Луганський, буд. 2А) заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за централізоване опалення за період з 01 жовтня 2016 року по 01 грудня 2018 року у загальному розмірі 7064,60 (сім тисяч шістдесят чотири гривні 60 копійок), яка складається з: 6015,37 грн. – сума заборгованості за послуги з централізованого опалення; 234,26 грн. - три відсотка річних та 814,97 грн. - інфляційної складової боргу.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.С. Мацишин

01.04.2019