Ухвала суду № 80904709, 20.12.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/474/2018

Справа № 415/5981/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря: Подрябінкіної М.О.,

прокурора: Ісмаілова Е.Н.,

потерпілої: ОСОБА_1,

представника

потерпілого: ОСОБА_2,

захисника: ОСОБА_3,

обвинуваченого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сєвєродонецька кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130370001737 від 09.07.2016 року у відношенні:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, який на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130370001737 від 09.07.2016 року у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч.2 ст.268 КК України.

Під час судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4, в обґрунтування якого посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 Про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України; відсутність офіційного місця роботи, а також те, що ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочинів, виїхав на територію Російської Федерації, де переховувався від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання. 09.09.2016 року ОСОБА_4 був оголошений у міжнародний розшук. Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризику впливати на потерпілу, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні свідчать показання свідків, згідно яких обвинувачений ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, вчиняв дії спрямовані на зміну показань свідків у кримінальному провадженні. На підставі викладеного, прокурор просив продовжити у відношенні обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали вказане клопотання, просили суд його задовольнити.

Захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_6 вирішення вказаного клопотання залишили на розсуд суду.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.09.2018 року у відношенні ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якої продовжено ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.10.2018 року по 28.12.2018 року включно.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, про наявність яких, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у їх вчиненні, а також те, що обвинувачений під час досудового розслідування даного кримінального провадження переховувався від органів досудового розслідування та тривалий час перебував у розшуку, що свідчить про існування ризику переховування від суду. Разом з тим, суд приймає до уваги доводи прокурора про те, що обвинувачений з метою уникнення покарання, вчиняв дії спрямовані на зміну показань свідків у даному кримінальному провадженні, а також враховуючи, що свідки ОСОБА_7О, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на даний час не допитані судом, суд вважає доведеним ризик можливості обвинуваченого впливати на зазначених свідків у цьому кримінальному провадженню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та у відношенні обвинуваченого ОСОБА_15 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись статтями 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, суд, -.

У Х В А Л ИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 17 лютого 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т. О. Комплєктова