Ухвала суду № 80904555, 11.06.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/303/2018

Справа № 428/6124/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря: Рочевої М.О.,

прокурора: Кожем'яки І.В.,

представника

потерпілого: ОСОБА_1,

обвинуваченої: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Сєвєродонецька кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань розслідувань № 42017130000000283 від 31.08.2017 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, -

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2018 року до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного ЄРДР за № 42017130000000283 від 31.08.2017 року у відношенні ОСОБА_2 обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу згідно вимог ст. 35 КПК України, 30.05.2018 року зазначене кримінальне провадження передано на розгляд головуючому судді.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Підставою для обрання зопобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є запобігання ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої переховуватись від суду про наявність якого свідчить вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

На підставі вищевикладеного, просить суд застосувати до обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Представник потерпілого ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_2 вирішення вказаного клопотання залишили на розсуд суду.

Вислухавши сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2 таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.ч.1,2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч.5 даної статті цього Кодексу, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Зі змісту ст. 177 КПК України вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд вважає, що на даній стадії процесу за обставин викладених в обвинувальному акті та клопотанні про застосування запобіжного заходу прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що обвинувачена могла вчинити даний злочин.

При цьому суд виходить з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Разом з тим, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_2 переховуватися від суду про наявність якого, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про можливість запобігання встановленому ризику переховування обвинуваченої від суду шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід на переконання суду є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

Керуючись ст. ст. 9 Конституції України, ст. ст. 8,9, 31, 177, 179, 194, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно обвинуваченої ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно обвинуваченої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, у зв’язку з необхідністю здійснення контролю за поведінкою обвинуваченої ОСОБА_2, зобов’язати її прибувати за кожною вимогою до суду та покласти наступні обов’язки: не відлучатися з міста Сєвєродонецька Луганської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Роз'яснити обвинуваченій, що в разі не виконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладене грошове стягнення в розмірі 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дана ухвала в частині покладених на обвинуваченої обов’язків діє по 10 серпня 2018 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченій та прокурору для здійснення контролю за виконанням особистого зобов’язання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Комплєктова